У матеріалі «Чи потечуть молочні ріки», опублікованому 16 вересня ц.р., було розпочато розмову про проблеми молочного виробництва. Ознайомившись із матеріалом, начальник управління ветмедицини в Ізмаїльському районі Василь Іванов запросив журналіста на черговий семінар-навчання з ветфахівцями, щоб далі порозмовляти на цю тему там.
– В Ізмаїльському районі, – сказав він, – останнім часом, після провальних дев’яностих років минулого та початку нинішнього сторіччя спостерігається нарощування поголів’я ВРХ, зокрема дійного стада. На 1 жовтня тут нараховувалося не менше 5100 голів ВРХ, зокрема 3100 корів. Якщо говорити відверто, за словами старожилів, така кількість тварин нараховувалася раніше в одному господарстві. Але – що було, того не повернути.
Після розвалу тваринництва в колективних господарствах корівки перекочували на селянські подвір’я. І хоча стало їх значно менше, ветслужбі на місцях турботи значно додалося. Це зрозуміло. У колективних господарствах були, як правило, і свої фахівці, набагато грамотніше провадилася зооветеринарна робота. Сьогодні усього цього немає, власники тварин не завжди володіють навіть мінімумом зоотехнічних знань. Ось чому ми приділяємо постійну увагу поліпшенню зоотехнічно-ветеринарної роботи, підвищенню професіоналізму кадрів. Цьому присвячувався і нинішній семінар з питань відтворення стада ВРХ. Він провадився на базі ветеринарної дільниці села Броски.
...На семінарі особлива увага приділялася перевагам штучного запліднення як принципово необхідному методу роботи для поліпшення продуктивних та порідних якостей тварин, для попередження різних захворювань тощо.
До відома – у районі 20 дільниць та пунктів ветеринарної медицини. Є пункт сервісного обслуговування, що діє при районній лікарні ветмедицини.
З початку року запліднено близько 300 голів, кращих результатів у цьому напрямі домоглися в Кирничках, Муравлівці, Кам’янці, а також Ізмаїльській ветдільниці.
На жаль, як доповіли фахівці ветуправління, такий стан справ не скрізь, у багатьох селах до планових цифр не дотягують. І в цьому напрямі робота повинна і буде продовжена.
Перший заступник голови райдержадміністрації Григорій Чепой особливо підкреслив, що сьогодні стоїть завдання відновлення дійного стада за рахунок високопродуктивних тварин. І тут, звичайно, велика роль грамотної зоотехнії, робота з профілактики інфекційних захворювань, зі збереження якісного генофонду тварин. В Ізмаїльському районі досить грамотних зооветфахівців, які чудово знають свою справу. Це ще раз довело й нинішнє навчання, оскільки, переважно, було показано добрі результати. І це тішить, дає можливість говорити про непогані перспективи, звичайно, при відповідній державній підтримці сільського тваринництва.
На підтримку ветслужби висловився і сільський голова Броски Віра Жеребко, яка підкреслила, що саме спільно вдається оперативно вирішувати питання щодо утримання поголів’я тварин у селі.
На семінарі було підбито підсумки заліку. Звичайно, кращим із кращих зі знань та практики залишається ветфахівець Утконосівської дільниці Петро Глухой. Але, щоб дати дорогу молодшим, а також із урахуванням результатів роботи за дев’ять місяців у день заліку назвали Любов Каражекову (Кирнички), Парасков’ю Кокош (Комишівка), Костянтина Гиневського (Кам’янка).
...А потім, за невимушених обставин, самі ветфахівці висловили чимало тривог з приводу поспішності деяких ухвалених нині рішень, зокрема й тих, що стосуються можливостей реалізації продукції тваринництва. Не раз і не два пролунала думка, що це – справа потрібна, але селяни до цього не готові. І може повторитися сумна історія, що спостигла аграрний сектор через непродумане до дрібниць реформування села. Завідувачка Бросківського ветеринарного пункту Лідія Поповиченко поскаржилася, що за такого розкладу ветфельдшери можуть залишитися без роботи, тому що селяни почнуть знову забивати худобу. І чи варто бігти попереду паровоза?
– Ми сьогодні за рахунок корівки виживаємо, – сказала жителька села Людмила Степанівна Гребенюк, яка приводила тварину на ветдільницю на перевірку. – А що буде далі – хто відповість? Правителі, які лише сваряться між собою? Під пристойним приводом нам заборонять реалізовувати продукцію, а потім, іди знай, повезуть ті ж продукти з Польщі. А нам що після цього – тварин забивати? Селяни про це говорять. То ж тему ви порушуєте правильно, але ж треба, щоб і почули нас там, нагорі...
