Наша газета вже писала про продукти, що містять генетично-модифіковані організми (ГМО) (Див. «ОВ» за 8 жовтня ц.р.). Там ішлося про єдину в області лабораторію Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова», яка має можливість провадити діагностику щодо виявлення вмісту ГМО у рослинах і продуктах харчування.
Продовжити тему змушують дві обставини: по-перше, дуже негативне ставлення жителів області до продуктів харчування, що містять ГМО, і надмірно оптимістичні твердження деяких учених про безпеку таких продуктів. І необхідність активного впровадження ГМ-рослин на полях країни і нашої області зокрема. Про це журналістам дуже довго і грунтовно, з демонстрацією схем і фільмів, розповідали під час проведення круглого столу під інтригуючою назвою «Біотехнології ХХІ століття: міфи і реальність». У ньому взяли участь експерт із США Майкл Дж. Філліпс, академік УААН Юрій Сиволап, інші учені і керівники науково-дослідних інститутів і громадських організацій України.
Розмова мала яскраво виражений «наступальний» характер за принципом: ось вам небачені успіхи генетичної інженерії рослин, а поруч – незрозуміле негативне ставлення до цього явища як на офіційному рівні, так і серед широких кіл обивателів. Хоча при цьому все-таки уточнюється, що їх «частка» у продуктах повинна становити не більше 0,9 відсотка. Але чому не більше і не менше?
Вся біда у тому, що вплив подібних продуктів на здоров'я і взагалі на життя наступних поколінь ще мало вивчений. Хоча суперечки-розмови на цю злободенну тему ведуться у світі понад десять років.
А тому і учені, і їхні опоненти хапаються за окремі факти і приклади. І кожен, звичайно, на свою користь. Згадали всує і Президента України, який нібито доводи деяких учених прокоментував так: якщо колорадський жук таку картоплю не їсть, отже і я її не їстиму...
Той факт, що у населення США після великої кількості вживання продуктів харчування, що містять біодобавки сої та кукурудзи, значно збільшилася вага, пояснюється так: це, мовляв, від малорухомого способу життя. У це якось теж мало віриться...
У хід пускаються й інші «вагомі» доводи. У минулому році 13,3 млн фермерів з 25 країн засіяли 125 млн гектарів землі саме такими культурами. Більше того, ГМ-рослини почали вирощувати навіть в африканських країнах – Єгипті та Буркіна Фасо.
А ось ще один нібито вагомий аргумент: до числа країн, що посідають лідерство у застосуванні біотехнологічних культур, входить і Китай. Але при цьому не говориться про те, що у цій найбагатолюднішій у світі країні виділили 3,5 млрд доларів США саме на 12-річну програму подальших досліджень у цій галузі. Отже, і китайці далеко не однозначно сприймають вирощування ГМ-рослин та їх використання у продовольчій продукції.
На тлі значних досягнень окремі вчені не можуть зрозуміти досить стримане до них ставлення з боку багатьох європейських країн. Скажімо, та сама Франція, починаючи з минулого року, взагалі перестала вирощувати такі рослини. А сім інших країн ЄС виділили під ці культури всього сто тисяч гектарів.
Особливо дісталося «на горіхи» нашій країні, де ухвалено Закон «Про біобезпеку...», який забороняє вирощування ГМ-рослин і використання їх у продуктах харчування. І це у країні, з гіркотою говорять учасники круглого столу, з якою пов'язують спадщину Вавілова, яка дала світу унікальні сорти пшениці, що районуються по всій планеті. Нарешті, створення перших ГМ-культур також безпосередньо пов'язано з іменами українських учених, які раніше працювали в Інституті клітинної біології та генетичної інженерії, а потім багато з них виїхали до США та інших країн.
А тим часом, далі говорили учасники зустрічі, їхня наука не стоїть на місці. На зміну технологіям першої хвилі, коли рослини одержували стійкість до гербіцидів, захист від шкідників і захворювань, приходить друга – поліпшення споживчих якостей. З'явився «золотий рис», збагачений вітамінами, на черзі – соєва і рисова олії, у яких буде змінено співвідношення жирних кислот, і багато іншого.
Звичайно, наука не може стояти на місці. Але при цьому її відкриття не повинні завдавати шкоди здоров'ю людини і, не дай Боже, непередбачено вплинути на генетику людського організму. Зняти з порядку денного таку природну тривогу поки що немає підстав.
Звідси і негативне ставлення людей до всіляких ГМ-рослин, до продуктів харчування, що містять біодобавки. А для їхнього виявлення потрібні складні лабораторні дослідження, маркування продукції, яка надходить на наші прилавки.
Таких лабораторій у країні потрібно мати як мінімум 20, а їх поки що удвічі менше і лише одна – в Одеській області.
Тому не треба поспішати звинувачувати простих людей у «дрімучому» неуцтві. Куди важливіше науково довести, що робиться на благо людини, а що може завдати непередбачуваних негативних наслідків. І для цього потрібні не інформаційно-освітні програми і використання для їхнього поширення засобів масової інформації. Слід довести «неосвіченій» Європі користь ГМО, і не пориватися у «вікно», зіткнувшись з міцно зачиненими дверима.
