Чи зберігаються в нашій країні права дітей? Як повно висвітлюються проблеми дітей у місцевих засобах масової інформації? Як часто українські журналісти звертаються до дитячої тематики? Чи якісні такі журналістські матеріали? Ці та інші питання обговорювалися на медіа-форумі «Доля дитини очима журналіста», який пройшов нещодавно в Одесі. Організаторами заходу виступили Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) в Україні, МГО «Інтерньюз-Україна» та одеський прес-клуб «Порто-Франко». У форумі брали участь представники Одеської обласної ради, громадських організацій, медіа-експерти та журналісти.
Як підкреслила заступник начальника служби у справах дітей Одеської міської ради Світлана Онищенко, усі журналістські роботи в одеській пресі та на телебаченні, що стосуються дітей, були коректними, інформація не спотворювалася, перед виходом у світ матеріал обов'язково узгоджувався із відповідною службою. Від імені усіх своїх колег Світлана Онищенко подякувала одеським журналістам, які висвітлювали роботу служби та громадських організацій, які співпрацюють із нею.
Як було сказано на заході, складність, із якою доводиться стикатися службі у справах дітей в Одеському регіоні – це близькість до державних кордонів, зокрема до молдовських та придністровських регіонів. Діти їдуть до Одеси, тому що їм подобається велике місто. Депортація, як відомо, процес досить складний та досить тривалий, тому такі "гості" залишаються в місті надовго. Відсутність в Одесі приймальника-розподільника – одна із ключових проблем, які непокоять. На сьогодні в місті створено спеціальний довідник і так звана соціальна карта. У ній розміщені усі організації, які займаються питаннями дітей. Такі карти є в усіх торговельних точках Одеси. Тобто у тих, хто хоче реально допомогти дитині з'являється можливість не лише допомогти їй грішми, (що, погодьтеся, може дозволити собі не кожний) але й підказати, де розташована служба у справах дітей.
До слова, у місті є три дитячих притулки: два міських і один обласний. Крім того, є центр соціально-психологічної адаптації дітей. У міських притулках, підкреслює заступник начальника служби у справах дітей, передбачене п'ятиразове харчування. Щоденне меню, до якого входять свіжі продукти та фрукти, обходиться у 40 грн. Це найвищий показник в Україні. Крім того, міська влада займається розв’язанням соціальних проблем дітей – це забезпечення дітей-сиріт та дітей, які закінчили школу-інтернат, житлом. За останні три роки 58 дітей одержали квартири. В Одесі діє програма "Чужих дітей не буває". І, незважаючи на бюджетні труднощі, фінансування даної програми провадиться регулярно.
Беручи участь у форумі, головний редактор "Одеських вістей" І.Г. Нєнов підкреслив, що для себе він зробив висновок: після 18 років діти, які вийшли зі стін інтернатів, опиняються залишеними напризволяще. Вони не знають куди піти, до кого звернутися. І тоді деякі з них знаходять найлегший, на їхню думку, шлях – злочинний і легко можуть стати криміногенними елементами. Іван Георгійович погодився, що місто багато робить для дітей. Та й газета предметно займається дитячою тематикою. Є дитячі рубрики, є спецвипуск "Сімейного адвоката". Головний редактор газети запропонував створити дитячий правовий канал із невеликим ефіром і транслювати його у школах та інтернатах.
– Я завжди говорив журналістам, – підкреслив Іван Нєнов, – шукайте безкорисливих людей, які допомагають дітям. Я впевнений, вони є. І хочу звернутися до усіх одеських журналістів. Дитяча тема у кожному ЗМІ має бути однією із головних. Ми не повинні боятися давати критичні, гострі матеріали на адресу районних рад, райдержадміністрацій, міліції та інших інстанцій, які повинні займатися дітьми, як кажуть, не за обов'язком служби, а за покликом серця. І тоді, можливо, ситуація зміниться на краще.
Голова благодійного фонду "Світлий дім" батюшка Олександр порушив сумний факт, – готовність журналістів бути обдуреними, тобто "проковтнути" помилкову інформацію, яку їм надають. А її ж необхідно усього лише зіставити із елементарною логікою. Наприклад, у 2002 році із офіційних джерел стала відома цифра – 21000 безпритульних дітей. Уявіть собі хоча б п'яту частину цифри – 4000 дітей у районі, скажімо, Приморського бульвару. Це ж, у принципі, неможливо. А журналісти бездумно підхопили цю інформацію, тому що її надали державні служби.
– Я вже кілька років повторюю як журналістам, так і простим громадянам: бездомних дітей на вулицях України немає! Лише в Донецьку можна побачити маленьких безпритульників. В інших же містах діти благополучно влаштовані у відповідних закладах, – заявив батюшка Олександр.
У рамках форуму відбулася презентація українського видання посібника для журналістів "Медіа і права дітей". Десять років тому воно було розроблене за дорученням ЮНІСЕФ на честь 10-річчя Конвенції ООН про права дитини. Українська версія розроблена МГО "Інтерньюз-Україна" за підтримки ЮНІСЕФ в Україні.
