Триває газифікація Одещини. Відтепер «блакитне паливо» з’явилося у Степанівці Роздільнянського району. Урочистий запуск газорозподільного пункту тут відбувся за участі голови обласної ради Миколи Скорика, губернатора Миколи Сердюка, районного керівництва.
Ось уже два роки поспіль Степанівська сільська рада (до адміністративного складу якої входить шість населених пунктів) нагороджується дипломами другого ступеня у конкурсі сільських та селищних рад з розвитку соціальної інфраструктури та благоустрою території. І для того є всі підстави. Ще у 2006-му після трирічної перерви було відновлено водопостачання села Степанівки. У 2007-2008-му почав діяти дитячий навчальний заклад «Ромашка», який не працював майже 12 років. Проводився частковий ремонт доріг, вкладалися гроші в амбулаторію сімейної медицини. При цьому використовувалися і кошти з місцевих бюджетів, і спонсорська допомога, в чому чимала особиста заслуга Наталії Бараненко – Степанівського сільського голови. Недарма ж, віддаючи належне наполегливості цієї жінки, Микола Сердюк назвав її «генератором», а Микола Скорик зазначив, що вона гідна й більш високих посад. Втім, сама Наталія Вікторівна запевняє, що рецепт її успіху: «робити все разом, громадою». Колишня вчителька, вона прийшла на посаду сільського голови, «тому що люди попросили». Але тепер, поклавши на цю роботу стільки часу та енергії, збирається балотуватися на другий термін цілком усвідомлено. Поки що останнім досягненням для Степанівки стала газифікація. Підвідний газопровід до села довжиною 12,5 км будувався з жовтня 2007-го по вересень 2008-го за рахунок коштів акціонерного товариства «Одесагаз» та капіталовкладень Одеського консервного заводу дитячого харчування, філія якого розташована на території ради. В листопаді 2008-го розпочалася газифікація вулиць. До сьогоднішнього дня було прокладено 13300 метрів вуличного газопроводу, який підведено до 40 будинків. При цьому 19 мешканців сільської ради отримали пільговий кредит на газифікацію від Одеського фонду підтримки індивідуального будівництва на селі.
– Проблеми багатьох сільрад майже однакові: питна вода, дитячий заклад і газифікація, – каже Н. Бараненко. – Питання водопостачання ми вирішуємо, дитячий заклад почав працювати. Тепер будемо продовжувати газифікацію (вже до села Павлівки) та разом з громадою розташовувати будинок соціального комплексу, де розмістяться і сільрада, і аптека, і інші необхідні установи.
Після мітингу на газорозподільному пункті поважні гості з області та району завітали до оселі Валентини Кучер, яка понад тридцять років пропрацювала у селі фельдшером. Блакитний вогник, що загорівся у неї на кухні та в інших будинках, став чудовим подарунком напередодні зими.
– Тут співпало багато чинників, – прокоментував голова обласної ради Микола Скорик. – Взаємодія усіх рівнів влади: сільської, районної та обласної, розуміння з боку інвестора, газопостачальної компанії, підрядника. Адже на шляху прокладання газопроводу було чимало проблем. Перша й основна – нестача коштів. Зараз багато говорять про те, хто що робить, хто працює. Так от, можу сказати, що за останні два роки вперше в історії незалежної України ми не отримали від держави ні копійки на газифікацію області. І все, що робилося в цьому напрямі, здійснювалось або за кошти місцевих бюджетів, або – як у даному випадку – за рахунок інвестиційних, спонсорських коштів. Вважаю, саме так і потрібно нам всім працювати – незалежно від політичних поглядів. І зробити все, щоб наша Одещина стала квітучим краєм.
