Іде до завершення ще один рік третього тисячоліття. Яким він був для нас? Можна, звичайно, тут же розпочати скаржитися на безліч проблем, яких, справді, більше, ніж досить. І все ж – давайте спочатку про головне – про те, що самим нам, нашій громаді вдається зробити.
Без перебільшення скажу – чимало. І у цьому заслуга всієї громади, всього нашого депутатського корпусу, який щодня доводить: байдужих у Кислиці немає! Не будемо згадувати, що порівняно недавно село було поділено на безліч так званих кланів. Мабуть, тому, що люди нікому не вірили, не бачили у діях колишнього керівництва хоча б якоїсь стратегії і звичайної людської уваги до потреб людей.
От і вийшло, що з нашого села, розташованого на родючих землях на березі річки, де сам Бог велів працювати і жити успішно, люди почали активно виїздити. На запитання – чому? – відповідали, як правило, що не бачать жодної перспективи. Сьогодні ситуація докорінно змінилася – люди все активніше повертаються до села. Тому що змогли силами громадськості організувати прокладання технічного водопроводу. До речі, ціна води у нас, як я порахував, найнижча у районі: у пік сезону 5 гривень за сотку, восени – 2,50, а зараз становить гривня на місяць.
За минулі роки капітально відремонтовано дитячий садок, переведений на цілодобову роботу після реконструкції опалювальної системи. А тому і в садочку сьогодні – 90 малят. Зроблено косметичний ремонт, після чого тут додатково відкрита ще одна група.
І постало вже питання про розширення дитячого садка. Як тут не жалкувати, що наприкінці дев’яностих років було фактично розвалено ще один будинок, де розташовувався другий дошкільний заклад? Якби була така можливість, взялися б і за ремонт так само, як сім років тому – за реконструкцію нині діючого. Але, на жаль, споруди стали зовсім непридатними, там простіше зносити руїни і споруджувати нові корпуси. На жаль, нам це сьогодні не під силу, а на все ніхто додаткових грошей не виділить. Але думати, як вийти із становища, мусимо – під лежачий камінь вода не тече. Впевнений – і це питання розв’яжемо.
Дуже своєчасним виявився подарунок дитсадківцям від райради і райдержадміністрації – керівники району у нинішньому році вручили сучасний телевізор, отож тепер є можливість демонструвати мультфільми, провадити методичні заняття.
Активно діємо, реалізуючи бюджет розвитку села. За рахунок цих коштів у нинішньому році використали 22 тисячі гривень для проектування освітлення сіл від 6 трансформаторних підстанцій.
Виділялися гроші на виготовлення технічної документації щодо розмежування земель державної і комунальної власності. 10 тисяч гривень було спрямовано на ямковий ремонт доріг. Виконано і низку інших робіт з благустрою доріг, які готуються під тверде покриття.
На 1000 гривень закуплено саджанці кущів і дерев, висаджуватимемо їх весною. Виготовляються дозвільні документи на звалище сміття.
Це лише мала частина того, що було зроблено. Відзначу, що в цілому бюджетна програма з усіх своїх покавзників виконана.
На наступний рік намічаємо зростання бюджетних надходжень – з 924 тис. грн до 1 млн 93 тис. (разом з дотаціями).
Турбот багато, планів ще більше. Але головне, про що хочу сказати, – пишаюся земляками! Адже заслуга всієї громади у тому, що наше село у нинішньому році знову опинилося серед переможців районного та обласного конкурсів за чистоту і упорядкованість села. Ми – переможці серед переможців минулих років.
І справа не лише у нагородах і відзнаках. А у тому, що сам стиль життя села змінився. Ми стаємо іншими. Завдяки тому, що все більше усвідомлюємо – ніхто за нас нічого не зробить. На цій землі нам самим вирішувати, як жити. Вирішувати і будувати майбутнє життя.
