Валентина Сурду, робітниця ВАТ «Комсомолець»,
Арцизький район:
– Кажуть, мріяти не шкідливо. Я й мрію. Щоб у новому році настала, зрештою, у нашому житті світла смуга. Щоб запрацювали народні депутати, уряд. Щоб на чолі країни постала по-справжньому гідна людина. Хочу, щоб пам’ятали вони, хто їх у ці крісла посадив і кому вони служать. А то ж можна й нагадати... А якщо ближче до землі, то дуже хочу, щоб кожне деревце нашого молодого саду, який ми у «Комсомольці» посадили, прижилося. Садівнича наша бригада дуже дружна. Свого бригадира Петра Фудулакі та свою ланкову Любов Кедик ми поважаємо та любимо. А сад наш, впевнена, буде чудовим. Вже ми постараємося. Головне, щоб усі були здоровими. Решта – докладеться.
Петро Пріснак,
сільський голова Кирничок,
Ізмаїльський район:
– Стабільності, стабільності і ще раз стабільності – ось чого бажає кожен селянин. А ще, звичайно, щоб у наступному році набагато більше уваги не на словах, а на ділі зверталося на проблеми аграріїв. Рік, що минає, для нас виявився дуже нелегким. Урожай знову був нижчий за середній, однак держава фактично залишила селян наодинці зі своїми бідами. Ні дотацій, ні кредитів! Але наскільки ж великий запас міцності аграріїв, якщо і в цих умовах вони не здаються. А вдається це тому, що зрозуміли необхідність підтримки один одного наші фермери. Чудово розуміють і необхідність участі у благоустрої села, вирішенні соціально-економічних завдань, підтримці таких об'єктів як школа, дитячий садок, охорона здоров'я.
Бажаю, щоб у наступному році домоглися нових висот наші самодіяльні артисти, спортсмени. А для цього, напевно, треба, щоб бюджет формувався знизу, а не зверху. Вірю, так воно й буде.
Лариса Чернега, жителька Саврані:
– Дуже хочеться, щоб нарешті прийшов такий уряд, який хоч би трохи дбав про людей. Щоб у нашого Президента та парламентаріїв було хоч грам людяності. Я вже не кажу на всю широту серця, а хоча б трошки. Бо так, як вони поводяться тепер, далі не можливо. Мені, простій сільській жінці, часто буває соромно за те, як поводять себе представники нашої влади. Адже по їхніх вчинках судять про нас у всьому світі. Дуже багато останнім часом говориться про економічну кризу. А я думаю, що у нас зараз криза совісті влади.
На попередніх виборах Президента були дуже гарні, навіть прогресивні програми, безліч обіцянок, в які повірила молодь. А що ми маємо тепер? Нинішній уряд своїми діями вбив довіру до себе людей і особливо молодого покоління. Дуже хочеться, щоб новий рік все ж таки приніс нам позитивні зміни в політичному і соціально-економічному житті, сподіваюсь, що ще не всі політики, представники владних структур повністю втратили совість і людяність.
Ірина Рибальчук
та Ірина Грек
(ліворуч – праворуч),
студентки Білгород-
Дністровського
кооперативного
технікуму:
– Головні побажання у новому році самим собі, це успішно закінчити навчання в технікумі, а надалі влаштуватися на добру роботу, наприклад, до митниці. І ще хотілося б постійно відчувати щастя і упевненість, що так необхідно всім людям. А нашим землякам – городянам хочеться побажати, щоб місто, у якому ми живемо і яке дуже любимо, стало набагато чистішим і кращим. Хотілося б, щоб у ньому безперервно працював транспорт, щоб будувалися добрі дороги і тротуари. Щоб парки були упорядковані й освітлені. Щоб у місті були різні місця для молоді, де б вона могла весело проводити час. Але за це не було потрібно багато грошей, тому що великих грошей у студентів немає. Ще хотілося б побажати, щоб у нашому місті стало більше двірників, і вони вчасно прибирали сміття.
Світлана Ільїна, Вишневський сільський голова, с. Вишневе,
Татарбунарський район:
– Усій нашій громаді бажаю, щоб 2010 рік став успішнішим за прожитий. А був він цікавим. Найголовніше – у нас народилося 25 дітей! Ми відкрили додаткову групу у дитячому садку відремонтували амбулаторію. Відреставрували церкву Святої Параскеви зусиллями парафіян, усіх жителів села, спонсорів. Колишня жителька Вишневого продала в Одесі свою квартиру і купила усе для олтаря. Борис Федорович Ярошенко встановив на храмі дзвіницю. У цьому році чекаємо добрих змін – у країні, уваги держави до села. Обіцянками ситі по горло. Сподіваємося на виділення коштів для капремонту Будинку культури. І взагалі – істотного фінансування потреб села. Бажаю вишневцям здоров’я, добробуту, гарного урожаю. Але й прошу активніше брати участь в усіх справах свого села. Разом ми – сила.
Василь Комаров,
с. Кулевча,
голова СВК
«Росія»,
Саратський район:
– У новому році нехай ніколи не буде ворожнечі й злості серед людей! Нехай земля буде щедрою до безустанної праці хліборобів, а для благополуччя родин вирощено багатий урожай, що дозволить видати всім пайовикам славну винагороду на кожен сертифікат і натуроплату робітникам. Нехай у кожному домі буде повна чаша, а люди у дні свят збираються для веселощів і радості. Нехай природа сприяє гарному врожаю і продовженню життя на Землі. Нехай будуть здорові й щасливі два моїх онуки і дві онучки, які постійно тішать успіхами своїх батьків, бабусю і дідуся. Нехай всі люди на землі будуть щасливими і здоровими!
Викладач образотворчого мистецтва Ананьївської
школи естетичного виховання Олена Тичина-Іванова:
– Чудове місто Ананьїв надихало багато талановитих митців, серед яких був і академік живопису Євген Столиця. На початку Нового року геніальному митцю виповнилося би 140 років від дня народження. Тож, сподіваюсь, що 2010 рік міська влада оголосить в Ананьєві роком Є.І. Столиці. Від цього мистецьке життя лише виграє, адже можна буде провести низку творчих заходів. Тим більше, що вихованці нашої студії, яка існує вже десятиліття, та учні міських і сільських шкіл залюбки візьмуть участь у мистецькому конкурсі на приз Є.І. Столиці.
Щороку мої вихованці здобувають нагороди на різних фестивалях. Серед найкращих юних художників хотілося б відзначити Настю Філіпову, Катю Гусєву, Юлю Якубенко, від яких я очікую нових колоритних картин.
Особисто я хочу спробувати свої сили у конкурсі на премію імені Ростислава Палецького, яку започаткував Обласний центр української культури. До речі, заслужений майстер народної творчості Р.М. Палецький – мій земляк, він уродженець села Коханівки Ананьївського району, тому взяти участь у цьому мистецькому проекті я вважаю за справу честі.
