Якщо зробити вчасно…
Ну й розпанькала зима цього року снігопадами та незвично міцними морозами. Дітям та на споглядання – на радість. А як у цих умовах довелося дуже складному господарству міста Арциза? Про це ми попросили розповісти заступника Арцизького міського голови Анатолія Афанасійовича Мокана.У коло його обов’язків поряд з іншими сферами входять – соціально-економічний розвиток, планування та облік, житлово-комунальне господарство, будівництво.
– Анатолію Афанасійовичу, знаю, що багато років у місті проблемою були дахи багатоповерхівок та топкові…
– У цілому ми діємо за принципом «готуй сани влітку». Влітку, до вересня, і відремонтували капітально шість дахів. Обійшлося у 360 тисяч гривень. Залучали підприємців, із ліцензіями. Десять днів – і один дах готовий. До речі, приймали роботу у присутності мешканців. Щоб потім не було претензій, якщо хто-небудь з них при встановленні антени проб’є руберойд.
– Але ж для більшого контролю є старші будинків. Із появою топкових у них турбот додалося. У найхолодніші дні казусів не було?
– Бог милував. Хоча топкових у Арцизі 56, а котлів – 109. Зіграло свою роль те, що котли теж відремонтували вчасно. Головне, чого досягли, – щоб кожна топкова була укомплектована двома котлами та двома насосами. Як, власне, того й вимагають відповідні норми. Адже за такого морозу, доки заміниш котел, – система може замерзнути. тому резервний обов’язково повинен бути.
– Але й від опалювачів багато залежить. А нарікань на них немало – п’ють, вугілля крадуть. Але ж топкові є у кожному дитячому садку.
– Саме у дитсадках усі опалювальники мають допуск. Із багатоповерховими будинками – складніше, але знову ж, усе залежить від старшого будинку. Він повинен за усіма слідкувати і від мешканців вимагати дотримуватися порядку. А то ж як буває – на дворі мороз, а двері до під’їзду відчинені. Немало людей у нас ще нехазяйновитих. А то є й такі, що й зовсім намагаються нашкодити. Ми встановили 60 нових урн. Вранці багато їх було перекинутих, розбитих, усюди – сміття. Знайшлися такі, що на пам’ятник Солдату-визволителю влізали, щоб звідти, зверху, фотографувати. Мармурову плиту розбили, зірку. Відновлення нам у копієчку обійшлося. Вандали та й годі! Прикро, що доводиться «спіткатися» на таких обурливих моментах. Тоді як іншої невідкладної роботи безліч. У цьому році готуємо до відкриття дві групи у дитячому садку. Ще 350 тисяч гривень знадобиться. Спасибі, допомагає область. От і на ремонт доріг із обласного бюджету виділено 670 тисяч гривень. Із ямковим ми впоралися вчасно. А на інших дільницях вулиці зробили і капремонт. Люди не натішаться.
– Яку проблему Ви вважаєте сьогодні найскладнішою?
– Їх, власне, декілька. Одна з них, і дуже болюча, – невідповідність тарифів собівартості води. На сьогодні вона значно перевищує встановлені тарифи. Що ж тут дивуватися тому, що комунальні підприємства – постійні боржники РЕМу. Люди в нас, звичайно ж, по-своєму цікаві: бажають платити поменше, а послуг побільше. І це при тому, що подається вода цілодобово. За поодинокими винятками буває на декілька годин відмикають світло. Між іншим, у сусідніх Татарбунарах подача води погодинна. І це при тому, що тарифи там вищі за наші. Та й 20-відсотковий податок шкодить комунальним підприємствам. Ще проблема – брак техніки. Особливо це відчулося у дні великих снігопадів. Щоправда, допомагали підприємці. Ми плануємо все ж таки у міру надходження грошей придбати потрібну техніку. Зокрема – для комунальних підприємств «Житловик» та «Арциз-2», що добре працюють. Не сприяє нам також нестабільність державної політики у галузі ціноутворення. Ну, а те, що особисто від нас залежить, ми робимо. І навіть більше.
Таїсія БАРАНОВА,власкор «Одеських вістей», м. Арциз
Коли падали електроопори...
Сніжна морозна зима улаштувала серйозне випробування енергетикам Білгород-Дністровського РЕМ. Електронавантаження, що зросли у двадцятиградусний мороз, викликали автоматичні відключення і серйозні аварії. Електромережі, не призначені для масового включення приладів опалення, давали збої, внаслідок чого відбувалися досить масштабні знеструмлення.
– У зв’язку з очікуваним зимовим енергонавантаженням нами були заздалегідь підготовлені й уведені в дію резервні кабельні лінії, – сказав начальник Білгород-Дністровського РЕМ ВАТ «Одесаобленерго» Анатолій Васильович Семенюк. – Також до роботи долучилися додатково створені аварійно-відбудовні бригади. Однак не обійшлося без проблем. Ліквідація серйозних внутрішньобудинкових аварій у міських багатоповерхівках займала багато часу, у деяких випадках до доби й більше. Хоча в цілому по місту і Білгород-Дністровському району будь-які неполадки усувалися оперативно і по можливості. Не зайвим буде відзначити, що нинішньої зими працівникам Білгород-Дністровського РЕМ довелося частіше залучати спеціалізовану техніку і трудитися з потрійним навантаженням.
– У кожної аварійно-відбудовної бригади закріплена дільниця, – розповідає бригадир-електромонтер Володимир Олександрович Мар’їн. – Наприклад, наша бригада обслуговує один з центральних районів міста Білгорода-Дністровського і селище Затоку. Найбільш масштабною аварією останнього часу, коли доводилося трудитися аврально не лише нам, але й всім іншим бригадам, стала стихійна подія у Затоці. Тоді впало сім дерев’яних електроопор у селі Прибережному, у напрямку до Затоки. Але це завдання у грудні ми виконали за добу. У морозні січневі дні аварійні виклики надходили практично цілодобово. Працювати у ці дні ставало особливо важко. На багато викликів ми не встигали просто фізично. Найчастіше не витримували навантажень запобіжники на трансформаторних підстанціях. Також часто «стріляли» силові кабелі. У тому і другому випадку потрібна їх цілковита заміна, для чого необхідні матеріали і час. Звичайно, у сильний холод енергетикам працювати дуже складно. Але коли на місці аварії бригаду оточують люди і починають розповідати про проблеми, пов’язані з перебоями електрики, то невідомо звідки беруться сили. І ми намагалися у найкоротший час відновити нормальне електропостачання для споживачів.
Тетяна ГУРІЧЕВА,власкор «Одеських вістей», Білгород-Дністровський район
Двобій з негодою
Ширяєве ще додивляється солодкі сни, а у філії «Ширяївський райавтодор» Одеського облавтодору вже чується чоловічий гомін. Робітники пораються біля техніки, прогрівають її, бо надворі мороз, як кажуть, аж зубами клацає.
Через якісь хвилини майстерню цієї організації залишають два трактори Т-150К з лопатами, КрАЗ, яким перевозиться і розкидається пісок, механічний навантажувач ТО-18. Вони прямують на розчищення доріг.
– Ми перебуваємо, образно кажучи, в бойовому режимі з 10 грудня, – говорить начальник філії Олександр Аврамович Трибельський. – Саме з цих пір у нас було організовано цілодобове чергування. І якщо якусь ділянку дороги в тому чи іншому кінці району повністю закидало снігом, а вона конче потрібна для проїзду, то ми, шляховики, зразу ж поспішаємо туди.
Філія «Ширяївський райавтодор» обслуговує 343 кілометри доріг. Відстань чимала – від Фрунзівського до Миколаївського і від Іванівського до Ананьївського районів.
Похвали за свою роботу заслуговують трактористи Анатолій Федоров та Олександр Бургіла, водії КрАЗу та навантажувача В’ячеслав Петровський та Олександр Бурдейний, найдосвідченіший шляховик Микола Мельник. Вони щодня очищають від снігу в середньому до 200 кілометрів «артерій життя».
– Наша робота копітка, дуже напружена, важка і навіть, можна сказати, невдячна, – розповідає О.А. Трибельський. – Чому? Бо часто-густо трапляється таке: сьогодні ми очистили одну ділянку дороги, а на завтра вітер знову заніс її снігом з полів або опади випали з неба. І ми вже вкотре беремось за звичайну для нас справу – розчищаємо кучугури, замети.
Якщо згадувати цьогорічні снігопади, то особливо важко нам довелося працювати на відрізках шляхових магістралей від центральної траси Одеса – Київ до сіл Орджонікідзе та Новосвітівка і в напрямку до станції Затишшя – від Качулового до Никомаврівки. Та приємно відзначити, що ми вийшли переможцями у двобої з природною стихією. Стараються регулювати хід повсякденних робіт, слідкувати за справністю техніки, виконувати інші термінові завдання головний інженер О.В. Філін, завідувач виробництва В.І. Вільховецький, бригадир дорожньої бригади Г.В. Добровольський.
Зрозуміло, що цьогорічна зима випробовує нас на міцність. У щоденній, багатогодинній і безперебійній роботі філії «Ширяївський райавтодор» почали виникати проблеми з пальним для техніки. І тут цій організації пішла назустріч райдержадміністрація, вона виділила три тонни солярки.
З розумінням поставилися до проблем, спричиненими оцими природними катаклізмами, керівники ПСП «Маяк», СТОВ «Новоандріївське», «Злагода» М.Й. Захар’єв, В.Г. Лисенко, Т.Г. Кесаєв, Катерино-Платонівський та Новоандріївський сільські голови О.О. Обухін і В.А.Ткач, які зуміли організувати техніку на очищення від снігових заметів доріг на довірених їм територіях.
Всього місяць минув з початку нового року, а сюрпризів природа подарувала нам чимало. Що не день, то нові снігопади, морози, хуртовини, які ніби екзаменують працівників дорожних служб. То ж їм доводиться мужньо вести із стихією щоденний двобій.
Іван ТРЕГУБЕНКО,Ширяївський район
Всією громадою…
Із села Вишневого Татарбунарського району зателефонувала сільський голова Світлана Ільїна:
– З 23 грудня ми «воюємо» із сюрпризами зими. Вулиці заметені снігом. До траси не дістатися. Електродроти часто рвуться. Люди розуміли: РЕМ, якби й дуже хотів, власними силами з таким обсягом робіт упорається нескоро. Тому на допомогу прийшли сільські електрики. Створили бригади. Розподілили між собою вулиці. І – за роботу. Всі, хто чим міг, допомагав. З величезною вдячністю я називаю зараз імена шанованих односільчан – Анатолія Коваленка, Віталія Терзі, Василя Бондарюка, Федора Нікітенка, Бориса Харабаря, Сергія Боєва. Напружено йшло розчищення вулиць і дороги від траси до села. Своїм трактором фермер Віктор Рябов визволяв від великого снігу шлях до школи, амбулаторії, дитячого садка. Своєю важкою технікою розчищали дороги Татарбунарський шляхбуд і Татарбунарське управління зрошувальної системи. За що їм низький уклін. Завдяки спільним зусиллям наше чудове село не лишилося відрізаним від зовнішнього світу.
Адже були дні, коли дістатися до Вишневого здавалося неможливо. Тим часом, люди потребували продуктів першої необхідності. І тоді долучилися приватні підприємці Тетяна Зубак і Світлана Опришан. На великих санях вони завозили все необхідне, але насамперед – хліб, до своїх продовольчих крамниць. І без води – навіть у такі люті у наших краях морози – село також не залишилося. І знов-таки – завдяки нашим чудовим майстрам на всі руки Миколі Сментині, Валентину Зубаку і Олександру Головатому.
Отож сьогодні село живе, трудиться, дихає. Діти навчаються у школі. Наймолодші перебувають у дитячому садку. В обох закладах тепло і затишно. Зараз я думаю: як вчасно було відремонтовано дахи, на що знадобилися великі гроші. Але спасибі шановним голові обласної ради Миколі Скорику, першому його заступнику Миколі Тіндюку і нашому бойовому, енергійному голові районної ради Наталі Кожухаренко. Кошти, що виділялися ними із обласного і районного бюджетів, завжди допомагають нам впоратися з непростими нашими проблемами. А люди у нас вміють бути вдячними. Стараються краще працювати і громадську активність проявляють. Разом з тим дуже сподіваються, що новий Президент і новий уряд все-таки приділять селу ту увагу, на яку воно заслуговує.
Таїсія ВАСИЛЬЄВА,с. Вишневе, Татарбунарський район
