Чому стрибають роздрібні ціни?
За оперативними даними моніторингу на підприємствах торгівлі Одеської області, проведеного Держінспекцією по контролю за цінами в Одеській області, з початку поточного року спостерігається відносна стабільність середніх роздрібних цін на борошно пшеничне вищого ґатунку, хліб з борошна пшеничного вищого, першого ґатунків та житньо-пшеничний, манну крупу, рис, яловичину, свинину та птицю.
Дещо – від 1 до 2,2 відсотка – підвищились середні роздрібні ціни на макаронні вироби, гречану крупу, ковбасу варену першого ґатунку, яйця курячі та олію соняшникову. При цьому темпи зростання середніх роздрібних цін на зазначені товари по області не перевищують аналогічних показників у цілому по Україні.
До 10 відсотків подорожчали молоко жирністю 2,5 відсотка, сметана жирністю 20 відсотків, масло вершкове жирністю 72,5 відсотка, сир кисломолочний жирністю 9 відсотків. Основною причиною подорожчання молочної продукції є підвищення оптово-відпускних цін виробниками, переважна більшість яких розташована в інших регіонах, що пов’язано, передусім, зі скасуванням дотацій для сільськогосподарських товаровиробників за реалізоване ними молоко переробним підприємствам, а також зі зростанням більш, ніж удвічі, закупівельних цін на молоко незбиране у зв’язку з встановленням Постановою КМУ від 04.11.2009 р. № 1248 мінімально допустимих рівнів цін на молоко вищого, першого та другого ґатунків в розмірах 2600; 2500 та 2120 грн (без ПДВ) за 1 тонну відповідно, в той час як фактичні закупівельні ціни в 2009 році були нижчими.
Питома вага вартості сировини (молока незбираного) в собівартості молочної продукції, зокрема, молока, сметани, масла вершкового та сиру кисломолочного складає від 48 до 55 відсотків.
При цьому слід зазначити, що місцеві підприємства – ВАТ «Балтський молочноконсервний комбінат» і СП «Аттіс-Т», які здійснюють виробництво молока та масла вершкового торговельних марок «Ласуня», «АРО», «Справжнє», «Селянське», «Му», протягом останніх двох місяців оптово-відпускні ціни не підвищували, хоча зверталися до інспекції щодо підвищення цін. Проте, у зв’язку з ненаданням необхідних розрахунків, які б обґрунтовували окремі витрати, в наданні позитивних висновків інспекція відмовила.
Окремо необхідно зупинитися на питанні про поточну цінову ситуацію на цукор. За даними моніторингу в торговельній мережі області, як і по Україні в цілому середня роздрібна ціна на цукор протягом січня п. р. підвищилась на 32,5 відсотка і станом на 1 лютого склала 9,95 грн за 1 кг.
Основні чинники, що спричинили стрімке зростання цін на цукор, – це значне підвищення цін його виробниками, які розташовані в інших регіонах, а також застосування великих розмірів торговельних надбавок, які до 28 січня п. р. в області не регулювались.
Так, фірма «ВАНП» (м. Одеса, вул. Стовпова, 83-А) 27 січня п. р. в крамниці реалізовувала цукор-пісок виробництва ТОВ «Продовольча компанія «Зоря Поділля» (Вінницька область) за роздрібною ціною 12 гривень за 1 кг із застосуванням торговельної надбавки у розмірі 26,2 відсотка до закупівельної ціни.
Крім того, оптова ланка, зокрема ТОВ «Гут» (м. Одеса, Мукачівський пров., 2) та ПП «Ідеал» (м. Одеса, вул. Бугаївська, 121-В) у свою чергу застосовували оптово-відпускну надбавку у загальному розмірі 49 відсотків. Всього розмір торговельної надбавки до задекларованої оптово-відпускної ціни виробника, яка становила 6,85 грн. за 1 кг склав 75,2 відсотка.
В супермаркеті ППзІІ «Білла-Україна» (м. Одеса, пр-т Добровольського, 122/1-А) реалізовувався цукор-пісок виробництва ВАТ «Чортківський цукровий завод » (Тернопільська обл.), за роздрібною ціною 10,69 грн за 1 кг із застосуванням торговельної надбавки у розмірі 43,7 відсотка до закупівельної ціни посередника у розмірі 7,44 грн.
Проте, у зв’язку з відсутністю в Одеській області до 28 січня поточного року державного регулювання цін на цукор, застосувати економічні санкції не уявилося можливим.
Розпорядженням облдержадміністрації від 15 січня п. р. № 8/А-2010 з 28 січня п. р. встановлений граничний рівень торговельної надбавки на цукор в розмірі 15 відсотків до оптово-відпускної ціни виробника (митної вартості).
З першого дня його запровадження інспекцією розпочата контрольна робота щодо дотримання його вимог. За чотири робочі дні спільно з правоохоронними органами перевірено 18 торговельних підприємств, і в 15 з них встановлені порушення в частині застосування торговельних надбавок в розмірах від 28 до 56 відсотків замість граничних – 15 відсотків. До порушників застосовані економічні санкції на суму понад 5 тис. грн.
Слід зазначити, що на окремих продовольчих ринках міста встановлено продаж цукру фасованого невідомого походження за ціною 10-11 гривень, у зв’язку з чим, інспекція звернулася до правоохоронних органів з клопотанням щодо з’ясування його виробника та каналів надходження.
При перевірках роздрібних підприємств з’ясовуються реквізити оптових підприємств-постачальників. Ближчим часом будуть розпочаті перевірки п’яти оптових структур, їм надіслані повідомлення.
В Держінспекції звертають увагу керівників оптових підприємств: при звертанні до інспекції для здійснення декларування зміни цін в обов’язковому порядку необхідно надати декларацію про підвищення оптово-відпускної ціни виробником. В іншому випадку, підстав для надання позитивного висновку у інспекції не буде.
Світлана МАРШИНА,«Одеські вісті»
А мій мобільний телефон «білий»?..
Таке запитання українці почали ставити собі ще з початку 2009 року. Причиною цього стало рішення Національної комісії з питань регулювання зв’язку (НКРЗ). Воно було ухвалене з метою боротьби з нелегальним імпортом мобільних телефонів до країни. Відповідно до рішення, планується відключення незареєстрованних телефонів.
Чи слід боятися людям, які купили мобільний телефон у салоні або за кордоном? Виявляється, слід.
Рішення забороняє реалізацію і обслуговування операторами мобільних телефонів, коди ІМЕІ яких відсутні в узагальненій базі даних Українських ІМЕІ. ІМЕІ – це міжнародний ідентифікатор мобільного обладнання, що складається з 15 цифр. У кожного мобільного телефону він індивідуальний.
Складанням загальної бази даних українських телефонів зобов’язали займатися Український державний центр радіочастот. До даної бази вносяться ІМЕІ номери телефонів, законно завезених до України. Офіційно зареєстровані телефони одержують статус «білих». Ті мобільні телефони, які були куплені за кордоном або надіслані поштою, і не офіційно завезені до нашої країни – одержують статус «сірих» телефонів, тому що вони не зареєстровані у базі. Вкрадені телефони, після написання заяви про крадіжку, одержують статус «чорних».
Після складання повного списку НКРЗ планувала заборонити всім українським мобільним операторам обслуговування «сірих» і «чорних» телефонів. Однак ця програма зіткнулася із труднощами. Відключення телефонів можливе лише після придбання всіма операторами мобільних мереж певного обладнання. Це обладнання дуже дороге, і оператори з відомих причин не поспішають його закуповувати.
Плани початку оповіщення власників «сірих» телефонів про відключення і наступного відключення через 90 днів відсувалися неодноразово. Першим терміном було 1 вересня. На цей термін ще навіть не був складений повний список. Потім датою відключення називали 16 лютого поточного року. Однак заплановане відключення так і не відбулося. Мобільні оператори оголосили про неможливість зробити це в термін, тому що технічне завдання їм було дано лише у січні, а на запуск необхідного устаткування треба набагато більше часу. Зараз йдеться про початок роботи цієї програми наприкінці нинішнього року.
Однак коли б ця програма не запрацювала, варто все-таки перевірити свій телефон. Довідатися ІМЕІ мобільного телефону дуже просто – достатньо увести *#06#. На екрані з’явиться 15-значний код. Довідатися, у якому списку перебуває ваш телефон, можна двома способами. Можна відправити СМС-повідомлення з ІМЕІ на номер 307. Ціна повідомлення за інформацією на офіційному сайті НКРС становить стандартну суму СМС вашого оператора. Другий спосіб – це скористатися сайтом http://www.ucrf.gov.ua/uk/imei_base.
НКРЗ також попереджає, що під час купівлі телефону необхідно довідатися, в якому списку перебуває його ІМЕІ. Якщо ви привезли телефон з-за кордону або вам його надіслали поштою, то попереду процедура реєстрації телефону в загальній базі.
Що раніше ви довідаєтеся, чи є ваш телефон у загальній базі, то менше неприємних несподіванок на вас чекає у майбутньому.
Стас Кондратенко
