Сповідь псевдопринцеси
Кожна середньостатистична дівчина мріє про принца на білому коні. Як варіант – на чорному ВMW або «бентлі» кольору «капуччино» (хоча, яка різниця якого кольору «бентлі»?). Але, на жаль, кількість принців у наш час досить обмежена.
Що ж робити звичайним Попелюшкам? Задовольнятися Іваном-дурником і нарікати на несправедливу доленьку? Можливо, хтось так і робить, але не наша героїня. Назвемо її Марійкою(зі зрозумілих причин вона побажала не афішувати своє ім'я). Марійка – жагуча брюнетка, із виразними карими очима та стрункою фігурою. Вона закінчує одеський вуз, чудово знає собі ціну і розуміється на чоловіках.
Отже, ми розмовляємо із Марією про прекрасних принців, мистецтво їхнього зваблення, про шлюб з розрахунку, його плюси та мінуси.
– Марійко, коли ти дійшла висновку, що тебе не влаштовують молоді люди твого кола?
– Я ще в школі зрозуміла, що мені нецікаві ровесники. І на першому курсі університету спільні обіди у студентській їдальні, "романтичні вечері" у дешевих кафешках мене не приваблювали. Я зрозуміла, що хочу і гідна більшого. І дала сама собі клятву зробити так, що нізащо ніколи ні в чому не буду себе обмежувати.
– Як ти досягала своєї мети?
– Одразу ж відмела студентів. Навіть якщо серед них і є заможні хлопчики, то в них, як правило, у студентські роки гуляє вітер в голові. Я хочу уточнити, що мене цікавлять і завжди цікавили розумні чоловіки, а не "марнотратники життя". Мені потрібний надійний супутник, здатний оцінити красу та розум, а потім і забезпечити моє заможне існування. Таких представників можна зустріти на виставках предметів мистецтва, на доброчинних вечірках та інших зборах грошовитих людей.
Дуже важливий зовнішній вигляд. Помиляються ті панянки, які вважають, що для зваблення чоловіка досить короткої спідниці та глибокого декольте. Це найголовніша омана. Потрібно виглядати не зухвало, а – заможно та доглянуто. Спідниця до колін теж може бути звабною, якщо вона правильно підібрана і облягає форми там, де це необхідно. А фігуру ви ще встигнете продемонструвати. Волосся, манікюр, одяг – усе має бути ідеальним, щоб жертва не сумнівалася у вашій досконалості.
– Але ж одного зовнішнього вигляду обмаль буде, щоб вразити у самісіньке серце розумного чоловіка.
– Безумовно. Саме тому я багато читаю: класику, сучасних авторів. Крім того, я навчаюся на відмінно. Непогано орієнтуюся у музичних напрямах, цікавлюся історією. Ходжу до танцювальної студії, фітнес-клубу. У мене немає шкідливих звичок, а це дуже важливо для тих, хто підшукує собі дружину. Спокушання – справа не з легких. Воно вимагає вкладення сил: фізичних та психологічних, часу і фантазії.
– А якщо принц не такий вже й прекрасний?
– Ви, знаєте, більшість багатіїв не виблискують красою, якщо Ви помітили. У багатьох з них є якісь вади. Але комплекси, породжені цим, зробили їх сильнішими. Зовнішня краса, як правило, замінюється внутрішньою силою та якоюсь харизмою.
– Ну, припустимо, тобою захопився заможний чоловік, і він запропонував тобі руку і серце. А якщо твій обранець захоче, щоб його дружина сиділа вдома і виховувала дітей?
– По-перше, не "припустимо", а пропозиція вже надійшла. І я після недовгих "роздумів" маю намір її прийняти. З приводу сидіння вдома – я не проти. Більше того, я Вам скажу, що власне заради цього усе й затівалося! Адже сидіти вдома не означає справді замкнутися в особняку і чекати на чоловіка. Є безліч приємних занять для молодої, енергійної і, головне, небідної жінки. Можна відкрити свою справу, написати книжку, зайнятися спортом, зустрічатися із подругами.
– З дітьми усе так само просто?
– Насправді, ще простіше. У них з дитинства все буде: кращі іграшки, кращі книжки, репетитори, тренери. Вони будуть навчатися у кращих вузах, можливо, в Європі. Що ж тут поганого? Це все ж таки краще, ніж жити в сім’ї, де ледве зводять кінці з кінцями і сваряться через це. А мої діти подібного приниження не зазнають.
– А як же кохання?
– Я не вірю в кохання. Точніше, я визнаю, що є якийсь набір почуттів, який ми відчуваємо до близької людини: довіра, прихильність, повага, сексуальний потяг. Усе це більшість людей називають коханням. Я ж до свого нареченого відчуваю увесь спектр цих почуттів. Але не можу сказати, що в мене серце прискорено б'ється, коли думаю про нього, як це описується у жіночих романах. Я, звичайно, говорю слова кохання, але сама у це не вірю.
– Існує думка, нібито в жінок є страх, що колись вони прокинуться і, глянувши на лежачу поруч людину, не зможуть відповісти на запитання: "Хто це поруч, що я тут роблю?"
– Так, я неодноразово замислювалася щодо цього. Але знаєте, ця думка рано чи пізно приходить до усіх жінок. То ж, погодьтеся, уже краще думати про це, лежачи в розкішній постелі у спальні із виглядом на море, а не вткнувшись поглядом у побілену стелю якоїсь «хрущівки».
P.S.Марія виробила власну ідеологію і сама в неї повірила. І, якщо чесно, із деякими її доводами не можна не погодитися. Але від цієї життєвої позиції віє холодом. Невже людські стосунки настільки спрощені та споганені, невже так легко маніпулювати іншими?!
Що ви про це думаєте, шановні читачі?
Чи згодні ви, дівчата, із життєвою позицією нашої героїні?
Чи згодні ви, молоді люди, бути потенційними принцами для таких псевдопринцес, удаваних Попелюшок.
Підготувала Христина ВІЄР,«Одеські вісті»
З милим рай і в курені, якщо милий на «коні»
– А ти заміж виходиш з любові чи з розрахунку?
– Я завжди все роблю тільки з розрахунку.
– Розрахунок у такій справі? Ні, тільки кохання!
Так, у фільмі «Самая обаятельная и привлекательная» героїні висловлювали своє ставлення до шлюбів з розрахунку. А як до них ставитеся ви?
Христина, 18 років:
– Залежить від того, з ким укладати шлюб. Якщо адекватна людина, то жити можна. Але якщо чоловік тиран, то заради грошей його не треба терпіти. Гроші не варті того, щоб тебе принижували і не вважали за людину.
Але в кожного по-різному, забезпечене життя приваблює багатьох. Більшість дівчат розраховує на те, що їм не доведеться багато працювати і вдасться посісти вигідне становище саме завдяки грошам чоловіка.
Світлана, 23 роки:
– Я вважаю, що сьогодні абсолютна більшість дівчат розраховує вигідно вийти заміж. І я не відношу себе до числа, вибачте, погануль, які тануть від букета із трьох гвоздик і спільного походу в кіно. Від такого життя будь-яке почуття згодом загине.
Пам’ятаєте вислів: кохання приходить і зникає, а їсти хочеться завжди. А їсти-то хочеться лангустів під пікантним соусом, а не смажену картоплю з цибулею. От і вся психологія.
Іван, 25 років:
– Я категорично проти таких стосунків. І мені дуже б не хотілося бути своєрідною жертвою у такому шлюбі. На мій погляд, тільки кохання зможе утримати двох людей разом, а не холодний розрахунок.
Ольга, 22 роки:
– Я глибоко переконана, що виходити заміж потрібно тільки з любові. Кажу чесно і щиро. Не дуже давно я розлучилася із забезпеченим хлопцем, у якого все є в іншому місті. Покинула його заради чудового юнака, який, до речі, звичайний студент. Але ви не уявляєте, як приємно бродити разом біля моря або увечері обмірковувати минулий день, коли ви обидва сповнені любові. І труднощі вже не здаються такими непереборними, адже ми є один в одного. Заради такого щастя не шкода покинути «вигідного» залицяльника. За будь-яких обставин, я ще жодного разу не пошкодувала.
Валерій, 45 років:
– У мій час взагалі не було такого поняття, як «шлюб з розрахунку». Вірніше, воно, можливо, і було, але не в моєму оточенні. Я ж у молодості керувався не цим «штучним» почуттям. Усі мої часом необдумані, спонтанні вчинки на амурному фронті диктувалися іншим почуттям. Ви, молодь, називаєте його коханням.
Ольга Кітік, студентка ОНУ ім. І.І. Мечникова
Зоряний приклад
Шлюбзрозрахункувикликаєсуперечливідумкиулюдей. Хтосьвважає, щоцеєдиновірнерішенняунинішнійскладнийчас, хтосьщировірить, щовсежтакикоханняврятуєсвіт. Але яке воно, купання в розкоші у обмін на справжні почуття (а можливо, і в «одному флаконі» з ними), напевно хочеться довідатися усім. Єдина можливість одним оком заглянути до цієї таємниці – публічне життя відомих людей.
Однією з яскравих представниць селебритіс, на адресу якої неодноразово звучали звинувачення у корисливості та маніпулюванні, була американська фотомодель і акторка Анна Ніколь Сміт (ім'я при народженні Вікі Лінн Хоган). Пишногруда блондинка, яка наслідувала стиль Мерилін Монро, стала дівчиною "Playboy" у 1993 році. Однак на перших сторінках таблоїдів вона влаштувалася після шлюбу із 90-річним мільярдером Джеймсом Ховардом Маршаллом. Через рік чоловік помер, і наступні 11 років Анна Ніколь була зайнята поділом його спадщини із пасинком Маршалла. За цей час вона організувала власне ток-шоу, знялася у фільмі "Голий пістолет" і розписалася із адвокатом, який допомагав їй вести судові позови. Однак життя її навряд чи можна назвати щасливим. Нічого, крім багаторічного судового позову, смерті сина від передозування наркотиками та презирства з боку громадськості вона за життя так і не дочекалася.
Другий приклад: із 44-річною акторкою Мариною Зудіною 74-річний актор Олег Табаков живе вже понад десять років. Вони виховують сина Павла і доньку Машу. Однак коли стосунки подружжя лише починалися, велика різниця у віці викликала чимало пересудів. Діти актора від шлюбу із акторкою Людмилою Криловою дуже болісно сприйняли нові стосунки батька. Розлучення із Людмилою коштувало акторові 120 тисяч доларів відступних і стосунків із донькою Олександрою, яка дотепер не може пробачити образи батькові.
Безумовно, є й щасливі випадки подібних стосунків. Але вони, так чи інакше, зачіпають рідних та близьких подружжя, дають привід для заздрощів та пересудів. Тому кожний робить свій вибір, зважуючи можливі втрати і туманні перспективи.
