Кожній родині – по зірочці
Діти одразу і невимушено освоюються зі щастям, бо вони самі за природою своєю – радість і щастя, писав великий Віктор Гюго. Напевно, тому доброчинний фестиваль, присвячений дитячим будинкам сімейного типу, що провадився за підтримки Одеської міської ради на Одеській кіностудії, називався просто – «Дизайнери щастя». Організаторами фестивалю виступили Інститут живої творчості «Іннер дизайн» та боулінг-клуб «Сім зірок». Допомогу в організації фестивалю надала служба у справах дітей Одеської міськради, яку очолює Марія Валеріївна Сєбова.
На цьому святі дорослі навчалися у дітей, навчалися бути, як діти. Гості, що прийшли підтримати дитячі будинки сімейного типу, розгулювали по холу кіностудії в імпровізованих слинявчиках, на яких були написані дитячі імена. Найсміливіші заплели кіски і зав’язали бантики, а у деяких із присутніх висіли «пустушки» на стрічечці. Як виявилося, саме вони і репрезентували майстер-класи на теми мистецтва, здоров’я, психології взаємин. Одеситам показали нові можливості для творчості в усіх сферах життя, включаючи бізнес і родину. Адже серед учасників – лікарі, педагоги, танцюристи, актори і журналісти з різних міст України. Атмосфера на фестивалі панувала радісна...
Видатний педагог сучасності Василь Сухомлинський писав, що діти повинні жити у світі краси, гри, казки, музики, малюнка, фантазії, і дорослі постаралися створити цю добру атмосферу. На фестивалі було багато танців, причому найрізноманітніших – від гавайських до IQ-Данс. Ці спеціальні танці сприяють розвитку уважності у повсякденному житті і корисні як для здоров’я тіла, так і для розвитку розумових здібностей людини. Стіни глядацької зали Одеської кіностудії були прикрашені полотнами одеської художниці Ірини Закамуліної, пронизаними променями світла і радості. У холі відбулася виставка дитячої творчості, яку підготували діти з різних шкіл, студій і притулків міста на підтримку цього фестивалю. Доки батьки проходили майстер-класи, діти перебували у спеціальних групах, де з ними займалася досвідчений педагог Юлія Дяченко. Допомагали їй клоуни із «Тілімілітряндії».
Одне із завдань цього свята – надати підтримку семи дитячим будинкам сімейного типу, які розташовані в Одесі. Така форма сімейного виховання з’явилася в Україні порівняно нещодавно, у 2002 році. Дитячий будинок сімейного типу створюється на базі окремої родини, яка бере на виховання не менше п’яти дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківської опіки. Часто це рідні брати і сестри. Батьки-вихователі займаються ними до повноліття. Більшість із цих родин живуть у приватних будинках, які їм виділило керівництво міста. Найголовніше, що у дітей з’являються тато і мама – перші два авторитети, на яких для дітей ґрунтується світ, тримається віра у життя, у людину, в усе чесне, добре і святе. Але у кожної з цих родин – свої проблеми, і організатори фестивалю зробили все можливе, щоб внести радість у їхнє життя. У цей дивовижний день відбувалися чудеса, і почесну місію чарівника взяв на себе боулінг-клуб «Сім зірок». Останнім часом популярність боулінга, як виду сімейного відпочинку, дуже зросла. І це не дивно: приємна дружелюбна атмосфера, позитивні емоції і навіть трохи адреналіну – все це ще більше може об’єднати і здружити родину. Всі доріжки до боулінг-клубу оснащені спеціальними дитячими бортиками, за допомогою яких легко б’ються навіть дорослі рекорди.
Готуючись до фестивалю, організатори зателефонували до кожної із запрошених родин, щоб довідатися, чого їм «не вистачає для щастя». Найбагатодітніша одеська мама Галина Мартинова все своє свідоме життя присвятила вихованню дітей. Галина Степанівна понад тридцять років займається тим, що збирає навколо себе покинутих дітей і дарує їм своє тепло, віддає часточку своєї душі. Родина Галини Мартинової одержала у подарунок від спонсорів новий холодильник, який їм доставили додому. Інша багатодітна мама, Валентина Гончаренко, протягом останнього місяця вручну прала дитячий одяг – пральна машина поламалася. Уявіть, як раділа вся родина Гончаренків, коли спонсори привезли у будинок нову пральну машину. Родина Родославлевих, як і родина Мартиненків, одержала новий телевізор і DVD-програвач із мікрофоном. Родини Щекочихіних, Закарчевних і Сокурів одержали у подарунок музичні центри. І звичайно, дітям дісталося чимало солодощів від спонсора.
Арт-директор боулінг-клубу «Сім зірок» Артур Катєєв сказав, вручаючи подарунки батькам-вихователям:
– Цей фестиваль дозволив нам внести щось цінне у життя дітей і полегшити завдання тих людей, які взяли на себе найшляхетнішу місію – бути батьками.
Напевно, це не випадковий збіг, що боулінг-клуб «Сім зірок» надав допомогу семи великим родинам. Кожній родині – по зірочці!
Поліна ВОЛКОВА
Не здавайся!
Часто, зустрічаючи на вулицях дітей-інвалідів, ми відводимо погляд убік. І не завжди розуміємо, що і ці хлопчики та дівчатка, яким судилося прожити зовсім не просте життя, уміють сміятися і радіти, хочуть дарувати радість іншим і самі раді будь-якій увазі до них.
На маленькій сцені у залі на п’ятому поверсі «Будинку з янголом» концерти проходять досить часто. Проте учасники ансамблю «Карнавал» прийшли у гості до своїх однолітків уперше. І хоча демонструвати свої таланти їм доводиться регулярно, все-таки до цього концерту готувалися особливо ретельно.
Самі артисти зізналися, що цей виступ дався їм зовсім не просто. Адже ті, кому вони намагалися подарувати радість і посмішки, навряд чи самі зможуть повторити побачене...
– Наш концерт називається «Не здавайся! Ми хочемо, щоб усі люди, які знають про дітей з реабілітаційного центру, розуміли, що для хворих дітей кожен крок – це великий подвиг, – відзначив керівник ансамблю Віталій Кузнєцов.
Він додав, що вихованці «Карнавалу» у результаті живого спілкування довідалися багато про культуру ставлення до людей з обмеженими фізичними можливостями.
На сцені, швидко змінюючи один одного, з’являється то ірландський степ, то веселі бабки-йожки. Зовсім маленькі учасники колективу продемонстрували присутнім свої перші танцювальні па. Народна артистка України, творчий консультант проекту Ольга Оганезова розповіла, що під час репетицій цього концерту організатори не раз бачили велике зацікавлення з боку маленьких інвалідів. У їхніх очах спалахували вогники, а отже віра і надія на майбутнє.
Так, за 18 років роботи центру реабілітацію у ньому пройшло уже понад 20 тисяч дітей, багатьом з яких фахівці закладу подарували надію на подальше життя і часткове одужання. На думку президента доброчинного фонду «Майбутнє» Бориса Литвака, кожен день для всіх, хто присвячує себе цій роботі, – це і свято, і тяжка праця.
Організатори зустрічі сподіваються, що танці, пісні, а головне, настрій, який діти з радістю дарували своїм одноліткам, надовго запам’ятаються вихованцям дитячого центру і допоможуть багатьом з них повірити у свої сили і подолати свою недугу.
Максим МАКСИМОВ
