До авторів рубрики «Уроки Островських: «А українською кажуть так…» Галини та Володимира Островських звернувся наш постійний читач Володимир Бондаренко з кількома запитаннями.

Шановна редакціє!

Мені подобаються «Уроки Островських». Тому прошу шановних Островських роз’яснити в «Уроках», як узгоджуються дієслова: кажуть, перекладіть, напишіть, вивчити (вірш) і т.п. – по-українськи, українською мовою чи на українській мові.

У яких випадках вживаються слова «наприклад» і «тираж», і чи має значення, у якому виданні: одноразовому (книга) чи періодичному (журнал, газета).

Часто пишуть російською мовою: «гривна» (це ж срібний зливок) замість «гривня», а в род.в.мн. – «гривень» замість «гривен» (вишен).

Далі, російською: Бог (g) чи (х), бог с ним (бох с ним), не дай бог (g) чи (х). Як правильно?

Чому з грузинської, польської, німецької, англійської: Ґонґадзе, Магда Ґжеґож, Анґела Меркель, Едґар По, а з російської: Пугачова, Горбачов, Максим Горький, а не Ґорький, бо якщо Горький, то давайте вже тоді Гіркий, не Пуґачова, не Ґорбачов.

Чому Майкл Джексон, а не Михайло Джексон, Олександр Пушкін, а не Алєксандр?

Геннадій Іваненко – ясно, а чому Геннадій Іванов, може Ґеннадій раз Іванов.

У прізвищах допускаються такі гібриди, як Мельниченко та Мірошніков (замість Мірошниченко і Мельников), а в іменах не допускаються. Знаю лише одне неправильне ім’я Йосиф Сталін, замість Йосип (скажуть, так хотів він сам). Так і далі будемо писати?

Деякі словники рекомендують, крім «у Петербурзі» це й «у Петербурдзі» (від Петербурґ), але якесь воно незручне. Будемо звикати?

З повагою,

Володимир Бондаренко,

м. Одеса, 18.05.10

Р.S.Як Гете, Ґете, Гьоте чи Ґьоте німецького поета?

Шановний пане Бондаренко!

1. Дієслово кажутьпотребує після себе знахідного відмінка, але як є заперечення, то родового: кажуть правду, не кажуть правди.

2. Перекладаємо, пишемо, викладаємо, говоримоми, українці, українською чи якоюсь іншою мовою.Росіяни це роблять на языке, і вони нам не указ. Свого часу вони теж говорили, як ми, наприклад, у Маяковського: «Я русский бы выучил только за то, что им разговаривал Ленин».

3. Накладі тираж– це абсолютні синоніми. Тільки перше слово українське, а друге – іноземне.

4. Слово «гривня» відмінюється точно так, як «вишня»: гривня– гривень.

5. Росіяни у своїй абетці мають тільки літеру г(звук проривний), тому іноземні слова з h вимовляють як х: Йоханесбурґ, Хелена. Ми маємо і ґ(проривний) і г(фрикативний). Так і вимовляємо: Ґонґадзе, Едґар, Гелена, Йоганесбург.

Що ж до вимови російських прізвищ та імен з ґ, то шкода на це газетної площі – докладно Вам усе пояснить правопис.

На багато інших Ваших запитань дасть відповідь наша книжка. Тел. 68-53-13.

З повагою, Г. ОСТРОВСЬКА

Кольоровий чи цвітний?

Це залежить від того, з чого утворені ці прикметники. Якщо з кольору,то кольоровий(кольорове кіно, кольорові олівці),а якщо з цвіту,то – цвітний.Тому треба казати цвітна капуста,а не кольорова, як каже одеське телебачення, і Цвітний бульвару Москві, бо тут назва теж пов’язана з квітами (цвітом, рос. – разноцветный), а не з кольором (барвою, укр. – барвистий).

Кепський

Ми дуже часто вживаємо цей прикметник там, де росіяни пишуть дурной,– кепськісправи, кепськівісті, кепськізвички; там, де кажуть худо– Ото кепсько,що солі не купив(з етнографічних матеріалів Грінченка). Маємо також кепкування, кепкувати, кпити, кпини, брати на кпи, на кпини(поднимать на смех). Чи не цікаво, з чого все це вивелося? З іменника кеп. Він еквівалентний рос. глупеці мав ужиток ще й як назва картярської гри (в дурня): Які ж були до карт охочі…, гуляли часто до півночі… в візка і в кепа(І. Котляревський). Дав цілу низку похідних, а сам з ужитку майже вийшов. Таке буває зі словами…

Кривий

Не будемо тут виводити на чисту воду пароніма кривий – кривой.І без нас люди знають, що українське кривийрівнозначне російському хромой(Кривенький він, клешнявий на одну ногу– Григір Тютюнник), а російське кривойдорівнює українському одноокий.Набагато істотнішим для лексики і фразеології є похідні від прикметника кривий.Їх і розглянемо.

Передусім фразеологізм кривий танець.Так українці називають те, що росіяни звуть хороводом.У кривого танця не виведу кінця, треба його вести, як віночок плести(з фольклорних записів Лесі Українки). Далі:

Укр. Рос.

криве слово, криве свідчення лже-

свидетельство

(Не свідкуй криво –

Біблія в перекладі Огієнка)

кривим оком поглядати косо смотреть

(На козацьку Україну кривим оком

поглядали – Максимович)

криводушний бессовестный

(З утроби вийшли криводушні –

П. Куліш)

кривоприсяга ложная клятва

кривоприсяжний клятвопреступный

кривосудець неправедный

судья

кривосуддя беззаконие

Антитезою кривогояк у прямому, так і в переносному значенні є правий. Рубайся, деревце, криве й праве– чуємо в народній пісні.Єдиний маєм правий шлях– читаємо в Лесі Українки.

З антитези кривий – правийпоходить і антитеза правда – кривда. Чия правда, чия кривда і чиї ми діти? – питає Шевченко. Чия кривда, того Бог скарає, – відповідає поетові народне прислів’я.

Крупний

Цей прикметник у нашій мові виник од слова крупа,тож і стосується лише речей (речовин) сипких і схожих на крупу: крупнезерно, крупнистеборошно (грубо змелене), крупниста (рос. зернистая) ікра, крупнийград (про сніг кажуть – лапатий).

В усіх інших випадках рос. крупныйпередаємо прикметником великий: великапромисловість, велике військове з’єднання, великий(значний) успіх, великедосягнення, кінокадрвеликимпланом тощо. Може бути також здоровий,коли мова йде про щось великого розміру (Здорові сини Іванові – усі троє, як дуби – з живих уст).