Терміни стислі, завдання – надважливе
Необхідність зведення другої лінії «Аджалик – Усатове» – очевидна. Існуюча нині збудована ще у 1963 році. Через двадцять років вона була реконструйована. Тоді її пропускна спроможність задовольняла потреби регіону в електроенергії. Однак, впродовж останніх років у осінньо-зимовий період сумарне навантаження споживання її в Одеській області сягає значно вище максимально допустимого. У 2006 році між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку була підписана гарантована угода про проект будівництва високовольтної повітряної лінії електропередач «Аджалик – Усатове».
Початковий проект спорудження лінії високого вольтажу передбачав відведення землі під ці потреби поза межами населеного пункту. У тому ж 2006 році Біляївська районна рада прийняла рішення надати згоду на таке будівництво.
Окремим пунктом було зазначено відшкодування втрат землекористувачів, які мали б дати згоду на проходження ЛЕП по їх земельних ділянках. Мали б – та не дали, вигравши справи на рівні Верховного Суду.
Реалізація стратегічно важливого проекту, опинилася під загрозою. Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» замовляє новий проект щодо реконструкції вже існуючої лінії, що проходить в межах села Усатового. При цьому долучаються новітні наукові розробки щодо зменшення напруженості електричного поля та його впливу на живі організми. Але, як вже відомо нашим читачам, жителі села Усатового не погоджуються з таким рішенням, вважаючи проживання під ЛЕП небезпечним для здоров’я.
Протести, суди, звернення до керівництва району, області, держави, переговори з «Укренерго» – ці та інші події залишили після себе товсті папки листів, рішень, розпоряджень.
Вивчивши це питання, Міністерство палива та енергетики України підписало шестисторонню угоду з ДП «Національна енергетична компанія «Укренерго», Одеською обласною державною адміністрацією, Біляївською районною державною адміністрацією, Усатівською та Нерубайською сільськими радами. В ній зазначено, що, зважаючи на нагальну необхідність забезпечення енергетичної безпеки України та для підвищення надійності електропостачання Одеського регіону, у зв’язку із зміною умов перетину сільських населених пунктів повітряними лініями електропередачі (дволанцюгова ділянка напругою 330 кВ), сторони дійшли згоди про необхідність розробки проекту винесення її за межі сіл Усатового та Нерубайського.
Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» зобов’язується за власні кошти замовити проект винесення ПЛ 330 кВ «Аджалик-Усатове» – «МолдДРЕС-Усатове»за межі сіл після попереднього узгодження землевідведення. Міністерство палива та енергетики буде всебічно сприяти такому обхідному будівництву.
При облдержадміністрації утворена робоча група з вирішення проблемних питань. Чергове її засідання відбулось 28 липня у Біляївській РДА за участі заступника голови райдержадміністрації В. Дигуляра, заступника директора Південних енергосистем П. Мойсеєва, начальника сектору з питань землевідведення ВКБ ДП НЕК «Укренерго» Д. Албу, представників проектної організації, головного спеціаліста сектору регіонального розвитку, містобудування та архітектури, землевпорядників Нерубайської та Усатівської сільських рад. Члени групи визначили терміни узгодження шляху прокладання лінії.
Терміни дуже стислі. Запропоновані можливі варіанти проходження енергетичної траси. Кожен із них потребує узгоджень і домовленостей з конкретними землевласниками, яким держава сприяла в отриманні земельних наділів. Настав час по-державному підійти до справи не лише посадовим особам, а й тим, хто має землю у своєму розпорядженні.
Олександра КОРЧИНСЬКА
Куди течуть водні ресурси?
Як відомо, однією з гострих економічних проблем Одеської області залишаються питання ефективного використання водних ресурсів і водних об'єктів. У зв'язку із цим відділ аудиту бюджетних програм та місцевих бюджетів КРУ в Одеській області у l кварталі 2010 року провів державний фінансовий аудит ефективності використання земель водного фонду області за період 2007-2009 років.
За інформацією Контрольно-ревізійного управління, площа водного фонду, що під водоймами загальнодержавного значення, становить понад 14305 гектарів. З них з господарською метою використовується лише близько 139 гектарів. Під водоймами місцевого значення перебувають 19176 гектарів, з яких використовуються лише близько 24 гектарів, що становить 0,1 відсотка загальної площі.
Про підсумки аудиту кореспондент «Одеських вістей» розмовляє з заступником начальника відділу державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм, місцевих бюджетів і діяльності бюджетних установ КРУ в Одеській області Олександром ТкачЕМ.
– Яка мета стояла перед працівниками відділу?
– Головною метою дослідження була оцінка стану ефективності використання земель водного фонду, установлення причин, які впливають на порядок використання водних об'єктів, визначення основних напрямів удосконалення процедури їх використання і, безумовно, розробка пропозицій, що сприяють якісним змінам в управлінні як землями водного фонду, так і водними об'єктами Одеської області.
– І який же головний висновок?
– Результати проведеного аудиторського дослідження свідчать, що використання земель водного фонду і водних ресурсів у період з 2007 по 2009 роки було недостатньо ефективним.
– А в чому конкретно, на думку аудиторів, криються причини низької ефективності?
– Одна з причин, безсумнівно, у відсутності цілісної законодавчої та правової бази. Крім основних нормативних актів, що належать до цієї сфери, таких як Земельний і Водний кодекси, ці питання регулюються досить великою кількістю підзаконних актів, дотримуватися яких у деяких випадках буває неможливо або досить проблематично.
Також треба сказати, що недостатня робота районних державних адміністрацій у плані залучення додаткових фінансових ресурсів значно стримує процес надходження грошей від оренди земель водного фонду і водних ресурсів до місцевих та державних бюджетів. Як показали результати аудиторського дослідження, заходи, розпочаті органами виконавчої влади і місцевого самоврядування, не забезпечили усіх резервів для наповнення бюджету шляхом передачі у користування земель водного фонду і водних об'єктів. У результаті бюджети різних рівнів втратили за 2007-2009 роки доходів на суму близько 900 тисяч гривень.
– А які порушення у господарській діяльності були встановлені в результаті аудиту?
– За останні три роки на території Одеської області водні об'єкти перебували у користуванні на умовах спільної господарської діяльності. Складені договори фактично були договорами оренди, які, до речі, укладалися сторонами без згоди органу управління державним майном. При цьому експертна оцінка водних об'єктів, переданих у користування, проведена не була, а оплата за спільне використання встановлювалася за згодою сторін без узгодження з регіональним відділенням Фонду держмайна України в Одеській області. Предметом підписаних договорів були водні об'єкти. Фактично, крім водних об'єктів, суб'єкти підприємницької діяльності використовували землі прибережної захисної смуги, на яких споруджували будинки відпочинку. При цьому вони не платили державі жодної копійки.
– Таким чином, можна сказати, що використання водних об'єктів на умовах спільної діяльності не призводить до істотного збільшення бюджетних надходжень?
– На жаль, так. По суті, така діяльність лише сприяє одержанню прибутку приватних осіб за рахунок використання державного майна, причому за мізерну плату. Діюча система контролю не здатна повною мірою створити необхідні умови для охорони і раціонального використання земель водного фонду та водних об'єктів.
З виявлених за 2007 – 2009 роки Держземінспекцією в Одеській області порушень у частині використання земель водного фонду на загальну суму 24 тисячі гривень, відшкодовані 18,1 тисячі гривень. Крім того, за результатами проведених фахівцями облводгоспу перевірок щодо дотримання водоохоронного законодавства, за 2007-2009 роки було встановлено, що держава зазнала збитків у розмірі 2618, 3 тис. грн. Фактично відшкодовано 87, 8 тис., що становить лише 3 відсотки від загальної суми.
Вікторія Єрьоменко,«Одеські вісті»
