Так народжуються традиції
На урочистих зборах на честь 19-ї річниці незалежності нашої країни, які пройшли в Одесі, губернатор Е.Л. Матвійчук нагородив Почесною грамотою Одеської облдержадміністрації викладача ЗОШ № 4 м.Ізмаїла Юрія Соловйова. Він веде предмет «Захист Вітчизни» і є ініціатором створення при школі групи почесної варти. Її сьогодні цілком справедливо називають візитною карткою міста.
«ОВ» уже розповідали про цю ініціативу, яка перетворилася на добру традицію.
– Ви нагороджені за вагомий особистий внесок у розвиток ветеранського руху, військово-патріотичне виховання молоді. Попереду – новий навчальний рік. Які Ваші плани на майбутнє? – запитали ми Юрія Михайловича, привітавши його з нагородженням Почесною грамотою.
– Головна мрія – створення у місті військово-морського ліцею. Звичайно, здійснити її буде не просто, але все-таки… Ну, а поки що розширюється робота з військово-патріотичного виховання у нашій школі. З першого вересня у «четвірці» працюватимуть три військові – кадетські – класи. У них займатимуться і проходитимуть посилену підготовку 50 хлопців і дівчат з числа учнів 8 і 9 класів. Готуватимемо їх до присяги, яку вони приймуть на День народження міста на початку жовтня. Одразу відзначу, що багато чого вдається домогтися завдяки всебічній підтримці, яку надає директор школи Надія Василівна Голубкова.
– А який сьогодні склад безпосередньо групи почесної варти – після того, як троє випускників вступили у вузи?
– У ній – 12 хлопців і дівчат. Це кращі з найкращих. Далеко не кожен може потрапити до цієї групи. У ній лише ті, хто і навчається на відмінно, і має високий рівень фізичної підготовки. Але ви б бачили, як діти прагнуть потрапити до неї. Це для них дуже престижно!
– Влітку Ви теж з ними займалися?
– Звичайно! Діти завжди знаходили час для тренувань. Більше того, місяць тому на День Військово-морського флоту група була запрошена до Одеси і показала свою майстерність під час святкових заходів. Не сумніваюся – одесити були в захваті від майстерності наших вихованців.
– Хто сьогодні очолює групу?
– Учениця 10 класу, віце-сержант Ольга Серебрякова. Вона – дуже старанна, справжній лідер серед хлопців і дівчат і моя перша помічниця у військово-патріотичній роботі.
– Почесну грамоту Вам вручили і за участь у підготовці міжнародного автопробігу.
– Він був організований Всеукраїнською громадською організацією ветеранів-підводників Києва та Одеси на честь 65-ї річниці Великої Перемоги. У ньому брали участь представники Росії, Білорусі, України. Його маршрут проходив і через наше місто, що дало можливість групі почесної варти також продемонструвати своє вміння. Отож і наша часточка у проведенні цього заходу є.
– Щасти Вам!
– Спасибі.
Євген кузнецОВ,м. Ізмаїл
Коли баланс – не баласт
За розповідями старожилів, після Великої Вітчизняної війни у Комінтернівському діяло два дитячі садки: колгоспний і державний. Потім їх об’єднали і передали на баланс місцевої селищної ради. З французької слово «баланс» перекладається як терези. Коли ж заходить мова про бюджетно-господарські відносини, то тут мається на увазі рівновага між прибутками та видатками. Але у житті іноді не все відповідає сухим математичним законам. Бо завжди у нас є якісь пріоритети, стратегічні завдання, врешті, просто моральний обов’язок.
Виконувач обов’язків селищного голови Андрій Калашніков наводить такі дані. Дитсадок приймає понад 250 вихованців, що є дітьми не тільки мешканців Комінтернівського, а й деяких інших населених пунктів – в основному тих громадян, що їздять до райцентру на роботу. Плата для батьків символічна, вона складає 3 грн за день. Зрозуміло, що навіть на харчування дітей цих грошей ніяк не вистачить. А ще ж треба ремонтувати приміщення, оплачувати опалення, електроенергію, зарплату технічного та виховательського персоналу і т.д. Прості розрахунки показують: батьківська плата не становить і десятої частини витрат на утримання дитячого садка. Де ж тут баланс? І все ж він забезпечується – решту доплачує громада із доходів селищного бюджету. Так, до речі, було й раніше, стверджує Андрій Валерійович Калашніков. Тоді, щоправда, колгосп допомагав. Робилося це навіть тоді, коли дитсадок уже й не числився на його балансі. Сьогодні нема колгоспу, діють нові економічні і господарські правила, але ж турбуватися про підростаюче покоління треба…
Тетяна Павлівна Чабан 36 років працює в дитсадку. Каже, що особлива увага відчувається від місцевої влади в останні півтора року – з того часу, як в.о. селищного голови обрано Калашнікова. Для поліпшення опалення придбано новий газовий котел. За спонсорської підтримки, організованої селищною радою, у дитсадку з’явилися сучасні столи, стільці, шафи, стелажі і навіть ліжка для дітей. До Міжнародного дня захисту дітей, садочок отримав ще й домашній кінотеатр. Постійно надається допомога в поточному ремонті приміщень. Ось і до 1 вересня виділено кошти на фарби для ремонту спортзали. Цей ремонт, як й інші роботи з підготовки до нового навчального року, виконували самі працівники закладу. Утішно, що селищна рада звернула увагу на ветхість вікон дитсадка. Планується до настання холодів замінити їх на нові, енергоощадні.
Відігріє літнє сонечко, опаде осіннє листя, прийдуть дощі, а за ними й тріскучі зимові морози. А у дитсадку Комінтернівського буде затишно та тепло. Бо про це завчасно подбали у місцевій селищній раді, для якої цей заклад – не баласт, а один з пріоритетних пунктів у балансі бюджету.
Олександр Миколайчук,Комінтернівський район
