Ось-ось офіційно розпочнеться передвиборна кампанія. Саме час керівникам місцевих громад порівняти задумане із зробленим. До речі, не так давно в Ізмаїльському районі було підбито підсумки конкурсу щодо благоустрою населених пунктів. Серед сіл, які показали «призові» результати – Багате.
Чим живе громада? Які проблеми? Про це ми і попросили розповісти керівника громади с. Багатого Наталю Кирилівну Сапунжи.
– Цього року, як і планували, провели ямковий ремонт дороги, у травні, по вулиці Леніна, на суму 20 тисяч гривень. Завершили перед Поминальними днями роботи на кладовищі, де споруджували карниз на огорожі. До кінця року маємо намір провести освітлення кількох вулиць.
Велику допомогу у благоустрої нам надають працівники, направлені центром зайнятості. Сільчани стараються тримати у чистоті свої двори і прилеглі до них території.
У стадії завершення – проект ремонту водогінних мереж, який виконуватиметься за рахунок абонентів. У 2010 році нам з обласного бюджету були виділені кошти для ремонту та заміни двох башт питного водопроводу. У той же час залишається актуальним питання забезпечення селян технічною водою.
Налагоджено торговельне обслуговування. Діють 16 продовольчих, господарська та ритуальна крамниці, чотири бари. Задовольняє сільчан автобусне сполучення. Протягом дня до райцентру здійснюється 13 рейсів.
За підтримки обласного бюджету плануємо капітально відремонтувати вулицю Кірова. Хоча вона і не центральна, автобуси по ній теж курсують. І школа близько. А болота там буває в негоду – не пройти.
Є перспективи газифікації села. Вивчаємо потребу наших мешканців у цьому і в таких соціальних об'єктах як БК, школа, дитячий садок. До кінця року постараємося виготовити проект, усе розрахувати, а з наступного року, можливо, уже розпочати конкретні дії.
На належному рівні наша медицина. Працює денний стаціонар на десять ліжок, амбулаторія з персоналом 17 чоловік. Але немає свого педіатра. Вся надія на те, що керівництво Центральної районної лікарні допоможе вирішити кадрове питання.
Розширюється підприємництво. Співпрацюємо з усіма господарствами, розташованими на території села. Вони охоче беруть участь нарівні з місцевою владою у проведенні культурних, спортивних заходів.
До речі, у сільському БК – 11 творчих колективів, з них 5 – народні. Багатянські культармійці – неодмінні учасники усіх районних свят. Розвивається і спорт, але особлива увага – футболу. Не можна не відзначити велику фінансову та моральну підтримку, яку надають наші спонсори, такі як підприємець Володимир Іванович Ратнюк. Облаштування поля, забезпечення команди формою – він взяв на себе. І футбольні змагання у нас відбуваються двічі на тиждень при повному стадіоні вболівальників. Крім того, що «курирує» спорт, він надає велику допомогу і у ремонті церкви. Не залишаються забутими і ветерани. Стара гвардія також намагається бути корисною і допомагає нам у всіх починаннях у міру сил.
Працьовиті мої односільчани живуть всім тим, що і сусідні села. Займаються вирощуванням овочів. У нас немає стільки теплиць, скільки, припустімо, їх в Утконосівці, але «фірмовий знак» багатянців, за яким їх упізнають на базарі – це рання розсада.
Потрібно, мабуть, радіти і тому, що сільська громада тісно згуртована. Утішно, що це почуття єдності інтересів властиве і молодим. Принаймні, байдужих до нашого «співжиття» стає все менше. І навіть те, що багато юнаків і дівчат навчаються або працюють у місті, нікого не роз'єднує. Поспішають додому, із задоволенням виходять попрацювати на свої грядки, збираються поспілкуватися у культурно-спортивному комплексі. І в цьому, мабуть, теж проявляється приваблива сила села.
Але, звичайно, боляче від того, що після реорганізації базового господарства, різного роду змін у селі, значно зменшилися можливості знайти робоче місце. Сумно, що так непродумано було знищено аграрний потенціал – не тільки у нашому селі, а, мабуть, по всій країні. Підсумок – безробіття серед селян. Багато їх шукають заробіток у місті. Склавши руки не сидять. У кожного – присадибні ділянки, трудяться, не покладаючи рук. Та ви зайдіть на Центральний ринок в Ізмаїлі, поспитайте і переконаєтеся – чимала частина багатянців реалізує вирощене на своїх городах саме там. Це хоч якась копійка.
Я не можу не бачити і того, як змінюється наша громада. За останні чотири роки багато чого відбулося й наклало свій відбиток на життєвий уклад села, на кожну сім’ю. Позначилося все: і зміни у сільськогосподарському виробництві, й економічна криза. Але, мабуть, завдяки таким трансформаціям ми і стаємо у всіх значеннях міцнішими, витривалішими. І якщо брати у розрізі всіх 19 громад району – з їхніми різними можливостями, матеріальними та іншими ресурсами, кожен з нас, керівників органів місцевого самоврядування, може сказати, що зміцнів і професійно, і з точки зору особистісного становлення: життя змушує. Відзначу і таке: у тому, що ми, керівники громад, зростаємо професійно, чимала заслуга районної влади, яка не залишає нас наодинці з безліччю проблем. Дуже корисні районні семінари щодо роз'яснення тих або інших питань.
…Живе моє село, розвивається, незважаючи на труднощі. Недарма носить воно назву – Багате. Адже односільчани мої багаті душею і працьовитістю.
