Підставляти плече…
Здоров’я – це найвище благо, дароване людині Природою. Без нього неможливо зробити життя повноцінним і щасливим. Тому медицина є однією з найважливіших галузей державної та громадської діяльності.
Якщо освіта – це прерогатива молодих, то медицина супроводжує нас від народження до самої смерті, тому держава, влада, саме суспільство повинні приділяти цій сфері найпильнішу увагу.
От якраз жителі Савранського району «задихаються» без медичної допомоги, особливо хірургічної…
Хірургічне відділення не працює і невідомо з яких причин? Жителі району, яким потрібна хірургічна допомога, змушені їхати за 50 – 60 км до Балти, Любашівки тому, що у нашій районній лікарні є троє молодих лікарів-хірургів, але відділення закрите, і чомусь до цього нікому немає діла. Чому? Чому ми повинні страждати?..
Якби не цей прикрий випадок, який трапився з моїм батьком, я не знала б про стан нашої районної медицини…
11 липня 2010 року з підозрою на гастрит шлунку батька привезли до терапевтичного відділення Савранської ЦРЛ. Лікар-хірург М. Адаменко не зміг установити діагноз, і ми ледве живого батька самотужки привезли у Балту, де йому терміново була зроблена операція, затиснена грижа, а поскільки час був утрачений, виникло безліч ускладнень, плюс немолодий вік, а тому – ще дві операції.
Я впевнена, якби це було на місці і вчасно, на 8-й день ми були б вдома, а так ми там промучилися місяць, і це ще не все, йому потрібно довго «відходити» від цих трьох операцій. Потрібно пройти реабілітаційний період. Невідомо, скільки він протягнеться, тому ми знову змушені були найняти медичного працівника, щоб підняти батька і поставити, як кажуть, на ноги, надіємося тільки на Бога!
У матеріальному плані все те «тягне» на 16000 тис. гривень, а про моральну сторону – тут і не доводиться говорити…
Скільки було пережито, скільки він натерпівся фізичних мук, а мої поїздки із Саврані до Балти цілий місяць?..
Батько усе своє трудове життя пропрацював агрономом, 12 років працював головою колгоспу, ветеран праці, кавалер ордена Трудового Червоного Прапора, нагороджувався за труд медалями – невже він не має права на кваліфіковану медичну допомогу?..
Дуже не хочеться звертатися по допомогу на канали Державного українського телебачення, до Міністерства охорони здоров’я, це ж така тяганина! Невже ми самі на місці не можемо навести порядок?..
Тому особисто від себе і від усіх жителів району (за місяць я встигла поспілкуватися з односельчанами, які теж опинилися у такому становищі, і перебувають у Балтській ЦРЛ) – благаємо, просимо через вашу газету «Одеські вісті» звернутися до обласного управління охорони здоров’я, обласного керівництва, допомогти відкрити районне хірургічне відділення, дати молодим лікарям-хірургам – «зелену вулицю» – нехай працюють і рятують людей!
Якщо держава така бідна, через районну газету можна звернутися до жителів району, і люди згодилися б «відірвати» від себе якусь копійчину, щоб зробити ремонт і, як кажуть, поставити хірургічне відділення «на ноги», стягтися «з миру по нитці», але потрібно щось робити…
І ще декілька слів хочу сказати про Балтську ЦРЛ. Люди справді працюють, лабораторно-діагностична служба працює в оперативному режимі. За годину ми з батьком пройшли всі аналізи, і ще через півгодини він був на операційному столі.
Можливо і там є свої недоліки, але коли ми спочатку потрапили до Балтської лікарні, мені здалося, що ми потрапили у іншу країну, це було моє перше враження, така різниця між Савранською і Балтською лікарнями.
Давно йде мова про страхову медицину, але чомусь справа не зрушена з «мертвої точки», якщо це неможливо зробити в масштабах країни, чому не зробити це в масштабах області, району? Невже не можна відкрити благодійні банківські рахунки для людей, яким потрібна перша термінова операція, а в нас є багато небідних людей.
Чому наші серця такі черстві до людської біди?..
Чому ми здорові і дужі не можемо подати рятівну допомогу тим хворим і знедоленим, яким ця допомога потрібна. Якщо цього не може зробити держава, потрібно суспільству, членам громади підставляти один одному плече допомоги…
Хотілося б на сторінках вашої обласної газети прочитати про стан медицини, зокрема хірургії, в інших районах області, чи це тільки у нас такий безлад? Допоможіть нам відкрити хірургічне відділення!
Просимо, благаємо вас!
Н. ТРОФИМОВА,жителька смт Саврань
