А дорога сірою стрічкою стелиться…
Приємно проїхати з вітерцем дорогою, що, ніби сіра стрічка, стелиться тобі під колеса. Та, на жаль, в Савранському районі далеко не всі вони такі.
Як у населених пунктах, так і між ними дуже часто можна зустріти вибоїсті ділянки. На запитання, скільки вулиць та автомобільних шляхів підлягає ремонту, голова Савранської РДА Олег Іспанюк відповів коротко і однозначно:
– Дуже багато доріг потребують капітального ремонту.
І це сталося з двох причин. По-перше, останнім часом виділялися кошти лише для ремонту комунальних доріг, а життєво важливі дороги загального користування залишалися зовсім без коштів. Якщо вдавалося викроїти якісь копійки, то в кращому разі робили ямковий ремонт.
По-друге, минула зима була дуже суворою. Сильні морози, а їх змінило різке потепління, призвели до руйнації багатьох ділянок асфальтового покриття. На деяких з них можна побачити свіжонастелений чорно-сірий покрив. Частину доріг таки вдалось «переодягти».
– Справді, у 2009 році було проведено капітальні ремонти невеликих ділянок автомобільних доріг в селищі Саврань, по вулицях Лікарчука та Леніна. Капітально відремонтували дорогу від Бакші до Капустянки, частину доріг в селах Полянецькому, Неділковому, Байбузівці. Зроблено ряд поточних ремонтів. Всього виконано робіт на суму 1 344 600 гривень. Але це тільки початок, – розповів голова райдержадміністрації. – В цьому році за рахунок коштів обласного бюджету тривають капітальні та поточні ремонти доріг, як у райцентрі, так і в селах. До речі, якщо раніше практикувалось розподіляти кошти вольовим рішенням районного керівництва, то тепер ми пішли іншим шляхом. Кожна сільська та селищна ради подають свої пропозиції. І вже, виходячи з них, розподіляються кошти для проведення ремонтів. Таким чином, ніхто не може сказати, що його обділили.
Згідно з таким розподілом, у поточному році провадяться капітальні ремонти трьох доріг в райцентрі та в селах Концебі, Дубиновому, Осичках і Полянецькому. На ці роботи із обласного бюджету виділено 1 мільйон 300 тисяч гривень.
Звичайно, для того, щоб розв’язати проблему доріг у районі, цього замало. Тому значна частина капітального ремонту автомобільних доріг комунальної власності провадитиметься за рахунок коштів стабілізаційного фонду держбюджету. До кінця року планується виконати робіт на 5 мільйонів 400 тисяч гривень. Це дасть змогу відремонтувати першочергові ділянки доріг у всіх населених пунктах.
Згідно з тендером на виконання цих робіт, який провадився управлінням капітального будівництва Одеської ОДА, ремонти здійснюватиме солідна будівельна організація. На сьогоднішній день таким чином шість районів області вже освоїли ці кошти. Наш район на черзі.
– Сподіваємось, що до кінця року й ми виконаємо все заплановане, – висловив надію Олег Аскольдович.
Сподіваються на це й сільські та селищний голови, а також всі мешканці району. Адже дороги потрібні всім.
Хоча є такі, які не тільки чекають і сподіваються. Наприклад, директор товариства імені Кірова Григорій Петрович Царук у минулому році з коштів господарства перерахував місцевій шляхобудівній організації 25 тисяч гривень. Це дало змогу відремонтувати частину автодороги від Саврані до Кам’яного. Нині директор ТОВ імені Кірова знову виділив 20 тисяч гривень на ремонт найбільш вибоїстих ділянок дороги.
Напевне, так, як Григорій Петрович, міг би вчинити ще не один керівник.
Проте, є такі обсяги робіт, які не до снаги ні окремим підприємствам, ні району. Як розповів голова РДА Олег Іспанюк, найболючішим залишається питання капітального ремонту дороги Саврань – Бакша – Заплази. На цей об’єкт уже упродовж двох років не надійшло жодної копійки. Не менш проблемними залишаються автодороги Саврань – Полянецьке – Глибочок – Острівка та Саврань – Ковбасова Поляна – Неділкове –Капустянка.
Дуже хочеться, щоб і про них люди могли сказати: «А дорога сірою стрічкою стелиться».
Лариса ПІВТОРАК,власкор «Одеських вістей»,Савранський район
Коли є чітка мета
У цьому сучасному будинку вже не впізнати той старий, побудований у 30-х роках минулого століття. Останнім часом використовувалося воно, «як таке, що успішно руйнується», під контору сільгосппідприємства, вузол зв'язку. Надавалося і під житло. Але нинішній сільський голова Володимир Петрович Беженар вирішив, що найраціональніше буде розмістити у ньому ФАП. Щоправда, ремонт був потрібний чималенький. На сесії вирішили виділити 65 тисяч гривень власних коштів на перекриття даху. Минулого року ще й газифікували, вклавши у це 25 тис. грн із сільської скарбниці.
Сьогодні медпрацівники ФАПу умовами праці не натішаться. Задоволені і жителі села. Володимир Петрович Беженар похвально відгукується про колектив фельдшерсько-акушерського пункту. Завідувачка Тетяна Миколаївна Журжи має медстаж 22 роки, понад 15 років – акушерка Світлана Іванівна Білик. Відмінно упоруються зі своїми обов'язками патронажна сестра Надія Іванівна Чучева та молодша медсестра Галина Макарівна Журжи.
Населення Підгірного багатонаціональне. Живуть у ньому понад 1800 мешканців – болгари, гагаузи, німці, греки, молдавани. Живуть мирно, дружно. А Володимир Петрович говорить, що ще й цікаво. Тому зараз усе робить для поновлення нормальної творчої роботи Будинку культури. Він теж розміщується у старому, але міцному будинку колишньої німецької кірхи. Знову ж за рахунок власних коштів – майже 40 тис. грн – перекрили дах. На 80 тис. грн придбали крісла для глядацької зали. Допомогла і область, виділивши на ремонт БК 50 тис. грн.
Тепер у планах сільради – з'єднати асфальтованим «перешийком» обидві сторони однієї дуже широкої вулиці. Це вирішить, нарешті, проблему ходити та їздити нею у негоду.
Володимир Петрович Беженар станом справ задоволений: робота рухається. Результати помітні. Тому що чітко визначена мета: якнайбільше зробити добра для рідного села.
Таїсія БАРАНОВА,власкор «Одеських вістей»,с. Підгірне,Тарутинський район
