Кого захистить медогляд?
Міністерство охорони здоров’я оприлюднило наказ про впровадження обов'язкового щорічного медогляду громадян, який буде включати вимірювання росту та ваги, артеріального тиску, гостроти слуху і зору, загальні аналізи крові та сечі, рентген грудної клітки, маммографію у жінок та УЗД простати у чоловіків.
У кожній області з'являться виїзні бригади для проведення медогляду жителів сіл. За попередніми підрахунками, загальна диспансеризація обійдеться у 6 мільярдів гривень.
Завдяки нововпровадженню, вже з 2011 року Міністерство охорони здоров’я має намір одержати достовірну інформацію про стан здоров'я людей. За відмову від медогляду або надання фальшивої довідки передбачені санкції. Як і механізм повернення частини коштів, витрачених на ліки для лікування недуг, виявлених під час медогляду.
Багато лікарів вважають плани Міністерства нереальними, тому, що зобов'язати людину пройти медогляд сьогодні не можна. За стандартами демократичного суспільства, це може бути розцінено як зазіхання на його свободу.
Але у зв'язку із цим, виникає одне важливе запитання: а як бути із правом залишатися здоровішими тих, хто змушений спілкуватися із небажаючими лікуватися хворими на туберкульоз, ВІЛ/СНІД? Чи є щось про це в стандартах «демократичної держави»?
Лана ВОЛІНА
І власними зусиллями, і з допомогою обласних фахівців
Доволі непроста ситуація склалася з онкологічними захворюваннями у Фрунзівському районі останнім часом. Якщо середній показник по області – близько 330-ти випадків на 100 тисяч населення, то тут цей показник складає 370 випадків.
У структурі посідають онкологічні хвороби шкіри, друге – легень та сечового міхура, третє – молочної залози.
З метою виявлення онкопатології районну лікарню обладнано новітньою ультразвуковою, рентгенологічною та ендоскопічною апаратурою. Кваліфіковану медичну допомогу надають фахівці Одеського онкологічного диспансеру, які здійснюють виїзні прийоми в області. Так, днями всі бажаючі мали можливість отримати консультації спеціалістів онкодиспансеру в центральній районній лікарні. Крім цього, на базі лікувального закладу було проведено міжрайонну науково-практичну конференцію, семінарські заняття з лікарями, фельдшерами та акушерками.
О. ХАРЧЕНКО,власкор «Одеських вістей»,Фрунзівський район
Лікарня у дозвільних лещатах
Одного дня у редакції пролунав телефонний дзвінок. Жінка, відрекомендувавшись Ольгою Яківною, запитала: «Чи буде продовжено будівництво нового хірургічного корпусу дитячої обласної клінічної лікарні? Адже ідея ця належить колишньому губернаторові. Чи підтримає її новий керівник області?»
Читачка порушила дуже важливу тему спадкоємності ухвалених рішень. Адже соціально значимі об'єкти не повинні залежати від політичної ситуації та зміни керівництва регіону.
Про те, що відбувається сьогодні у обласній клінічній лікарні, я попросила розповісти голову доброчинної організації «Фонд сприяння діяльності Одеської обласної дитячої клінічної лікарні» В.І. ДУДЧЕНКА.
– За дорученням губернатора, будівництво курирує його заступник – Олександр Львович Малін, – сказав Віталій Іванович. – Нещодавно він провів дві наради, на яких дані доручення, пов'язані із проектуванням та початком будівництва. То ж спадкоємність є. Це вселяє в мене впевненість і надію, що цей найважливіший для обласної охорони здоров'я проект вдасться запровадити у життя.
Однак, на мій погляд, було б краще, якби будівництво лікувального корпусу, його вузлові моменти, курирував особисто губернатор.
– Чому Ви так вважаєте?
– За останнє десятиріччя нічого подібного в області не будувалося. Із урахуванням кризи, виникає маса проблем, буває, і палиці в колеса вставляють. Навколо панують розхлябаність та безвідповідальність. То ж потрібна твердість і безкомпромісність губернатора, його здатність застосовувати владу там, де йдеться про необхідність вживання невідкладних заходів.
– Віталію Івановичу, через нашу газету ми неодноразово дякували людям, які не залишилися байдужими і за покликом серця віддали частину своїх особистих коштів на будівництво нового корпусу. Який стан справ у 2010 році?
– На рахунок фонду надійшло усього 30 тисяч гривень. 24 тисячі – від ЗАТ «Одесавинпром». Це підприємство очолює Роберт Вартанович Гулієв.
– Виходить, що цього року не забув про будівництво лише він один?
– Так, низький уклін йому за це. Я знаю Роберта Вартановича понад 40 років. Це не лише видатний керівник, але й порядна людина. Він завжди не забував про людей, допомагав їм.
Іншим же керівникам я нагадав би стару істину: добровільно віддавайте десятину на добродійність. Не віддасте добровільно, можливо, настане час, коли доведеться віддати усе.
Я іноді гадаю, невже не здригнеться у заможних людей серце від нескінченних телезвертань батьків із проханнями допомогти їхнім хворим дітям, коли малят треба везти за кордон або до Києва? Побудувавши сучасну лікарню, багато чого можна буде робити в Одесі.
– Зрозуміло, що такий проект витягнути на одному ентузіазмі неможливо. Але я бачу, що Ви працюєте безкоштовно, залишилися без помічників, без можливості зателефонувати до районів області зі свого робочого кабінету. Якщо треба щось набрати на комп'ютері, змушені бігати по кабінетах і просити про допомогу. Чесно кажучи, виникає відчуття, що робота ця нікому не потрібна.
– Мені спочатку не хотілося відповідати на ваше запитання – не звик я скаржитися та здаватися.
До останнього часу усю роботу щодо координації та організації будівництва вів фонд. Мені допомагав, теж безкоштовно, чудовий фахівець Володимир Іванович Некрасов. Він 20 років очолював експертне управління в будівництві.
У той же час багато з тих, з ким доводиться співпрацювати (це десятки людей), на перший план у наших відносинах ставлять гроші, зовсім забуваючи, що це доброчинний проект.
Наприклад, керівництво організації-проектувальника – «Цивільпроекту» спочатку оцінювало остаточну вартість робіт щодо проектування в 1 мільйон гривень. Сюди входили ескізний проект, безпосередньо проект і робоча документація. Тепер вартість зросла до 1,5 мільйона гривень.
Або ще один приклад. КП «Прохідник», підприємство, яке займається пошуком і тампонуванням катакомб, запропонувало укласти договір на 400 тисяч гривень. Хоча сума ця для фонду зовсім нереальна. Мене обурило: вони ще не знають, який обсяг робіт буде, а суми вже називають позахмарні.
Ось і доводиться принижуватися, просити, пояснювати, але заради шляхетної справи я не боюся цього. Крім того, рядові працівники облдержадміністрації та обласної ради, які одержують копійки, не відмовляють, якщо звертаюся до них по допомогу. Спасибі за людяність та розуміння.
– На якому етапі перебуває сьогодні проектна документація?
– Проект понад 2 місяці тому передано до ДП «Укрдержбудекспертиза» в Одеській області. Дотепер з різних, часом незрозумілих, причин експертний висновок не видано. Через це обласне управління ДАБКу не видає дозволу на початок будівельно-монтажних робіт. І це незважаючи на те, що незабаром зима. І діти почнуть хворіти частіше.
Виходить, що в Києві найскладніші питання вирішувати легше, ніж в Одесі.
Наприклад, Мінрегіонбуд, за рекомендацією Київського НДІ будівельних конструкцій, видав дозвіл на спорудження 5-поверхового будинку.
На прохання губернатора Едуарда Леонідовича Матвійчука в уряді розглядається питання про виділення на будівництво нового корпусу 63 мільйонів гривень. Сподіваємося, що рішення буде ухвалено найближчим часом. Разом із тим, вважав би, що владі слід вивчити, як триває дозвільний процес на будівництво в Одесі. Гадаю, довідалися б чимало цікавого. А якщо долучать ще й правоохоронні органи, то буде дуже цікаво та весело…
Світлана МАРШИНА
Доброчинна організація «Фонд сприяння діяльності Одеській обласній дитячій клінічній лікарні»,
Код по ЄДРПОУ: 36435281,
р/р № 26000031805001 в АТ «ІМЕКСБАНК»,
м. Одеса, МФО 328384,
Юридична адреса: 65032, м. Одеса, пр. Шевченка, 4, каб. 204.
Тел. 048-718-95-29
Чекають, та чи дочекаються?
Епідемія туберкульозу у нашій країні розпочалася 1995 року. За кількістю хворих на туберкульоз Україна на другому місці у світі, хоча останнім часом стверджують про зниження захворюваності. Про небезпечність такого супутника життя йшлося і на вересневій сесії Кодимської районної ради, де розглядався хід виконання районної цільової Програми протидії захворюванню на 2008 – 2011 роки.
Головний лікар Максим Суковатий назвав основні показники поширення туберкульозу у порівнянні з обласними. Тривожним симптомом є той факт, що у п’ятнадцяти сім’ях, де виявлено активні форми туберкульозу, виховується 27 дітей.
Захворювання «процвітає» у місті Кодимі та семи селах району, що має занепокоїти не тільки медпрацівників, а й кожного, хто дбає про власне здоров’я. Тривогу викликає нехтування людей флюорографічним обстеженням, яке до послуг кожного мешканця і міста, і сіл. Сьогодні флюорограф щоденно працює у районній поліклініці. Було організовано роботу виїзного флюорографа у селах району. Але прикро, що у селах ні жителі, ні медпрацівники не поставились до цієї справи серйозно. Лише у селах Пиріжна, Серби, Лабушне, Тимковому було відзначено високий відсоток обстежених. А у такому великому селі, як Загнітків, із 2850 жителів пройшли флюорографічне обстеження тільки 54 чоловіки.
У районі високий відсоток хворих, які не піддаються лікуванню антибактеріальними препаратами. В основному це люди, які прибули з місць позбавлення волі. Небезпечно те, що чисельність цих людей не можуть контролювати медики. І тут необхідна співпраця медиків і міліції, що й підкреслювалося на сесії райради.
На жаль, не було також забезпечено лікування хворих з хронічними формами туберкульозу, що вкрай небезпечно, бо хвороба у будь-який час може прокинутись.
Структура видатків на забезпечення медичних заходів по боротьбі з туберкульозом, спрямованих на виконання «Програми протидії захворюванню на туберкульоз у 2008 – 2011 роках» складається з багатьох чинників, серед яких – закупівля препаратів для проведення хіміопрофілактики особам, що належать до груп ризику; тестування; охоплення хворих на ВІЛ-асоційований туберкульоз антиретровірусною терапією тощо. Чимала частина програми виконана, але не вся. Залишається незанятою посада лікаря-фтизіатра у районній лікарні. У серпні нинішнього року, згідно з розподілом управління охорони здоров’я, до Кодимської центральної лікарні направлено лікаря з спеціальністю «Фтизіатрія», який проходить інтернатуру у обласному протитуберкульозному диспансері. У районі на нього чекають, та чи дочекаються? Адже чимало спеціалістів сюди не повернулись або звідси виїхали. Однією з причин є відсутність житла. Та поки у районній лікарні триває процес очікування, обов’язки лікаря-фтизіатра виконуються за сумісництвом, що, звичайно, має свої нюанси.
Сьогодні статистика свідчить, що туберкульоз найбільше вражає молодь віком від 25 до 35 років. Відверта розмова з хворим на цю страшну недугу (прізвище не називаю з відомих причин) засвідчує, що в тубдиспансерах умови перебування і харчування не покращуються, а на місцях не завжди можна отримати ті ліки або вітаміни, які тобі прописані.
Парадокс, але в той час, як епідемія туберкульозу не призупиняє свою ходу, державне фінансування на програму боротьби з туберкульозом скорочується. Тож і у районі на забезпечення програми кошти не виділялись.
Прикро, але факт, ні державна програма боротьби з туберкульозом, ні робота комісій – ніщо не може поки що призупинити епідемію цієї небезпечної хвороби.
Любов КУЗЬМЕНКО,власкор «Одеських вістей»,Кодимський район
