За вчинення нотаріальних дій та інших послуг, що надаються фізичним і юридичним особам, приватні нотаріуси справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю, а державні – державне мито у розмірах, встановлених чинним законодавством. Посадові особи органів місцевого самоврядування, а також консульських установ України, уповноважені здійснювати нотаріальні дії, стягують при наданні нотаріальних послуг державне мито за ставками, встановленими для нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах. Також за надання державними нотаріусами додаткових послуг правового характеру, які не пов’язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також послуг технічного характеру справляється окрема плата, що встановлюється Головним управлінням юстиції в Одеській області.

– Чи мають пільги пенсіонери та інваліди при сплаті державного мита за вчинювані нотаріальні дії?

– Законодавством передбачені певні пільги щодо сплати державного мита за вчинені нотаріальні дії. Так, від сплати державного мита звільняються:

– громадяни – за видачу або засвідчення вірності копій документів, необхідних для призначення та одержання державних допомоги та пенсій, а також у справах опіки й усиновлення;

– громадяни – за посвідчення їхніх заповітів і договорів дарування майна на користь держави, а також на користь державних підприємств, установ та організацій;

– громадяни, віднесені до першої та другої категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; пільга зі сплати державного мита, в цьому випадку, надається щодо дій і документів, які стосуються безпосередньо цих громадян, незалежно від того, хто звернувся за вчиненням у їхніх інтересах дій та одержанням документів;

– громадяни, віднесені до третьої категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного й гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. проживали або відпрацювали в зоні безумовного відселення не менш як два роки, а в зоні гарантованого добровільного відселення – принаймні три роки;

– громадяни, віднесені до четвертої категорії потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що за станом на 1 січня 1993 р. вони проживали або відпрацювали в цій зоні не менш як чотири роки;

– інваліди Великої Вітчизняної війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку;

– інваліди І та II груп;

– Чи застосовуються пільги щодо сплати державного мита при видачі свідоцтв про спадщину, за якими умовами та відносно яких категорій осіб?

– Окремо слід сказати про пільги, які мають громадяни при видачі свідоцтва про право на спадщину. Від сплати державного мита звільняються громадяни, якщо їм видається свідоцтво про право на спадщину, в яку входить майно осіб, котрі загинули, захищаючи СРСР та Україну, у зв’язку з виконанням інших державних чи громадських обов’язків або з виконанням обов’язку громадянина щодо врятування життя людей, охорони громадського порядку та боротьби зі злочинністю, охорони власності громадян або колективної чи державної власності, а також осіб, які загинули чи померли внаслідок захворювання, пов’язаного з Чорнобильською катастрофою.

Не сплачують державного мита особи, якщо спадщина складає майно осіб, реабілітованих у встановленому порядку.

Звільняються від сплати державного мита спадкоємці, якщо в спадщину входить будинок, пай у житлово-будівельному кооперативі, квартира, що належала спадкодавцеві на праві приватної власності, а спадкоємці проживали в цьому будинку, квартирі протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця. Не втрачають такого права спадкоємці, які проживали із спадкодавцем, але тимчасово виїхали з постійного місця проживання у зв’язку з навчанням, тривалим відрядженням, проходженням військової служби.

При видачі громадянам свідоцтва про право на спадщину на житлові будинки в сільській місцевості для надання пільги по сплаті державного мита обов’язковою умовою є майбутнє проживання спадкоємців у цьому будинку. Спадкоємці, одержуючи свідоцтво про право на спадщину, сплачують державне мито в установленому порядку. Надалі, з пред’явленням відповідних документів про прописку або реєстрацію місця проживання у спадковому будинку та довідки з місця роботи в сільській місцевості, за заявою громадянина державне мито підлягає поверненню, якщо не минуло року з дня зарахування його до бюджету.

Державне мито не сплачується, якщо в спадкове майно входять вклади в установах Ощадбанку та в інших кредитних установах, страхові суми за договорами особистого й майнового страхування, облігації державних позик та інші цінні папери, а також суми заробітної плати, авторське право, суми авторського гонорару і винагород за відкриття, винахід, раціоналізаторську пропозицію та промислові зразки.

Звільняються від сплати державного мита при видачі свідоцтва про право на спадщину спадкоємці, якщо в спадщину входить майно осіб селянського (фермерського) господарства, а спадкоємці є членами цього господарства.

Державне мито при видачі свідоцтва про право на спадщину не сплачують також неповнолітні громадяни.

За доручення й заповіти, засвідчені службовими особами в порядку ст. 40 Закону України «Про нотаріат», що прирівнюються до нотаріально засвідчених, а також доручення, що засвідчуються організацією, в якій працює або навчається довіритель, житлово-експлуатаційною організацією за місцем його проживання чи адміністрацією стаціонарного лікувально-профілактичного закладу, в якому він перебуває на лікуванні, державне мито не сплачується.

– Роз’ясніть, будь ласка, при вчиненні яких категорій нотаріальних дій, чи щодо яких категорій осіб застосовуються пільги при сплаті податку з доходу фізичних осіб?

– Також треба знати, що при сплаті податку з доходів фізичних осіб:

– об’єкти спадщини оподатковуються за нульовою ставкою податку, до будь-якого об’єкта спадщини при отриманні спадщини спадкоємцями, що є членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення;

– при отриманні спадщини спадкоємцями, що є членами сім’ї першого ступеня споріднення до будь-якого об’єкта спадщини за ставкою податку 5 відсотків від об’єкта оподаткування;

– при отриманні спадщини у об’єкта нерухомого майна, об’єкта рухомого майна або коштів, особою, яка є інвалідом I групи або має статус дитини-сироти або дитини, яка позбавлена батьківського піклування, застосовується нульова ставка оподаткування до вартості такої власності.

При отриманні платником податку як подарунка (або внаслідок укладення договору дарування) коштів, майна, майнових чи немайнових прав, вартості робіт, послуг, подарованих платнику податку, оподатковуються за правилами, встановленими цим Законом для оподаткування спадщини. Тобто, умови, при яких існують пільги, передбачені при сплаті податку при отриманні спадщини, тотожні пільгам при отриманні платником податку як подарунок або внаслідок укладення договору дарування вищезазначених об’єктів.

Також, не підлягають оподаткуванню доходи як кошти або майно (майнові чи немайнові права), подаровані одним членом подружжя іншому, у межах їх частини спільної часткової чи спільної сумісної власності, а також батьками дітям, у тому числі зачатим за життя та народженим після, і дітьми батькам, у межах їх частини спільної часткової власності згідно із законом.

– Яким чином застосовуються пільги щодо оплати за надання державними нотаріусами додаткових послуг правового характеру, які не пов’язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також послуг технічного характеру?

– Від плати за надання державними нотаріусами додаткових послуг правового характеру, які не пов’язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також послуг технічного характеру звільняються:

– інваліди ВВВ;

– інваліди І та ІІ груп;

– громадяни – за надання їм правової допомоги, необхідної для призначення та одержання державних допомог та пенсій;

– фонди підтримки індивідуального житлового будівництва на селі – за надання їм правової допомоги при засвідченні договорів іпотеки;

– спадкоємці померлих громадян, які мали вклади станом на 02.01.1992 р. в установах Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України та облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, державні казначейські зобов’язання СРСР і сертифікати Ощадного банку СРСР, придбані на території Української РСР при видачі свідоцтв про право на спадщину на вклади вищезазначеної категорії.