Для душі та серця
Старість, кажуть, – це коли знаєш усі відповіді, але ніхто тебе ні про що не запитує. У Кулевчі, як і в багатьох інших селах, дефіцит людського спілкування відчувають багато трудівників, які відійшли від справ, сільгоспвиробництва і соціальної сфери. Деякі з них відірвані від життя за станом здоров’я.
Ідею об’єднати таких людей для розмови на благодійному обіді за спільним столом активно підтримав голова правління СВК «Росія» Василь Комаров. Обід для інвалідів, ветеранів праці та пенсіонерів села, організований районним товариством інвалідів і правлінням СВК «Росія», відбувся нещодавно в Кулевчанському Будинку культури. На ньому були присутні близько 130 чоловік. Благочинний отець Павло, настоятель Свято-Миколаївської церкви села Кулевчі, благословив обід і присутніх, побажав усім здоров’я і подальших зустрічей у подібних доброзичливих обставинах.
– Людина не може обходитися без спілкування, – підкреслила на зустрічі Ганна Ісаївна Тропанець, голова Саратського районного товариства інвалідів. – Голова СВК «Росія» Василь Костянтинович Комаров без роздумів підтримав пропозицію щодо організації благодійного обіду. Він одразу ж відповів: скільки б людей не прийшло, для них накриють гарний стіл і зроблять усе, щоб вони почувалися затишно та щасливо.
Від імені односельців Кулевчанський сільський голова Микита Статиров подякував Василеві Комарову за добру справу, що дала змогу влаштувати для сільських жителів гарне свято за спільним столом. Звертаючись до пенсіонерів, він відзначив:
– Тут зібралися колишні тваринники, механізатори, водії, робітники, будівельники, які багато років самовіддано трудилися на благо і для розвитку нашого господарства. Лікарі та вчителі, які піклувалися про наше здоров’я, навчали нас і наших дітей. Ви гідно несли свою нелегку ношу, спасибі! Завдяки вам та іншим односельцям наше господарство багато років було між передовими, воно серед найкращих і нині. А це дає можливість вирішувати соціальні питання, упорядковувати село. Бажаю всім вам міцного здоров’я, багатьох років життя і нових зустрічей.
Слова подяки організаторам благодійного обіду, керівникам господарства і села висловили більшість присутніх у залі пенсіонерів та інвалідів. Від імені жінок-пенсіонерок колишній агроном Єфросинія Василівна Попова відзначила тих, хто вніс лепту в організацію і проведення свята:
– Великої подяки гідні й ті, хто в мінімально короткий термін, практично за ніч, приготував усі смачні страви благодійного обіду. Це завідувачка спільного харчування Ганна Семенівна Станкова, Валентина Павлівна Древова. Тетяна Іванівна Бочевар, Олена Петрівна Кофова, Лідія Тимофіївна Самокиш і голова профкому Марія Георгіївна Вололовцева. У нас у селі немає голодуючих, у кожного на столі є хліб і до хліба. Справа в тому, що про нас пам’ятають і цінують нашу працю та заслуги. Як приємно усвідомлювати, що не забули про старше покоління кулевчанців! Адже на сьогоднішній зустрічі є люди, які почали трудову діяльність у господарстві з 12 років і працювали до 70. Величезне спасибі Василю Костянтиновичу Комарову, Ганні Ісаївні Тропанець, Микиті Микитовичі Статирову за те, що вони зібрали нас, надали змогу поспілкуватися. Як багато спільних тем для наших розмов! Зі спогадами про минулий час, немов молодість до нас повертається. Ми згадуємо, яким тоді було наше господарство, щасливі тим, що сьогодні воно є одним із найкращих у районі. Це все завдяки мудрості наших керівників і працьовитості наших людей, спільними зусиллями яких збережено наш сільгоспкооператив СВК «Росія».
Захід, задуманий як звичайний благодійний обід, вилився у справжнє, об’єднуюче душі й серця, свято, на якому звучали пісні. Виконавиця болгарських народних пісень Варвара Георгіївна Братинова проспівала пісню, котра, як і вся болгарська пісенна творчість, була сповнена глибокого змісту і з вдячністю сприймалася слухачами.
Анна КРАСНОВА,
с. Кулевча, Саратський район
За доброю традицією
Усілякі негаразди, що трапляються у житті, нівелюються добрими традиціями, про які ми не забуваємо. Ніщо так не миле й дороге людині, як увага, повага, усвідомлення, що ти недарма жив і працював на цій землі. Ось така радісна думка панувала серед колишніх співробітників райсільгоспуправління, зустріч із якими організували теперішнє управління АПР та районна асоціація сільгоспвиробників.
Перед учасниками зібрання виступили керівники району, розповівши про сучасний стан сільгоспвиробництва. Всі присутні вшанувати пам’ять незабутніх колег, яких вже нема серед живих. Це П.І. Дерев’янко, В.І. Бабіч, О.М. Ганіч та інших.
В.І. Попок із Михайло-Олександрівки, де свого часу працював агрономом, парторгом, головою колгоспу ім. Чеської компартії, висловив занепокоєння сучасним станом села, занепадом тваринництва. Виступив на зустрічі й колишній голова колгоспу ім. Калініна А.І. Бурдейний. Йому довелося ще й очолювати районне управління АПК (1997 - 2001 рр.). В цей період Березівський район постійно утримував друге місце в області за підсумками сільгоспвиробництва. Анатолій Іванович добрим словом згадав усіх своїх колег, підлеглих.
По-філософськи оцінив нинішній стан справ у господарствах директор ПП «Чорногірське» В.І. Гришаков. Судячи з власного досвіду, він вважає, що не слід складати руки перед труднощами, а треба знаходити оптимальні вирішення. «Потрібно добиватися поставлених завдань і головне – дбати про людей села, віддавати їм належне за тяжку працю», – сказав він.
Поділились спогадами ветерани праці В.Ф. Васильчук, В.Ф. Майданюк, Ф.П. Осипенко, З.М. Татарчук, Л.П. Абрамович, М.І. Сєбов, Т.А. Гаврилович та інші.
Завершилася ця зустріч щирими побажаннями спілкуватися ось так і надалі.
Людмила БОГУСЛАВСЬКА,
Березівський район
