Завершено будівництво дамби
Завершено будівництво огороджувальної дамби на морському підхідному каналі глибоководного суднового ходу (ГСХ) «Дунай – Чорне море».
Огороджувальну дамбу було споруджено в рекордний термін – за два роки. Вона призначена для захисту підхідного каналу від наносів під час штормів і від опливання укосів каналу під дією хвиль, а також для гарантування безпечного входу суден із моря при сильних північних і північно-східних вітрах.
Дамба – це одна з найважливіших ділянок українського глибоководного суднового ходу, відновлення якого має статус державного пріоритету. 11 листопада 2010 року тут було зафіксовано абсолютний рекорд щодо кількості суднопроходів – за добу через гирло Бистре пройшли 19 суден. Український ГСХ, як і торік, випереджає свого румунського конкурента – Сулинський канал. За 10 місяців цього року наші сусіди здійснили 1051 суднопрохід, що в 1,2 раза менше за показники українських річковиків.
– Глибоководний судновий хід украй потрібен нашій державі, – заявив під час спілкування з журналістами заступник голови Державної адміністрації морського та річкового транспорту України Віктор Сударев. – Тому ми далі працюємо над цим проектом, незважаючи на жодні нюанси взаємин з Румунією. Ця держава виступає проти конкуренції. Відновлення ходу дає змогу забезпечити жителів Українського Придунав’я роботою і зробити край квітучим.
Нагадаємо, що за дорученням Міністерства транспорту та зв’язку України державне підприємство «Дельта-лоцман» виконує функції замовника робіт із проектування та будівництва Українського ГСХ «Дунай – Чорне море» через гирло Бистре. Розмір інвестицій на відновлення ГСХ в 2010-2011 роки становить 106,1 млн грн.
Євген АЛЕКСЄЄВ
А чи є галузь?
Теза першого заступника голови Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони Сергія Гриневецького про те, що Україна з морської держави перетворилася на країну, просто розташовану біля моря, мимоволі визначила основний зміст розмови за круглим столом. Про перспективи морської галузі дискутували вчені, політики, виробничники та громадські діячі, які зібралися на запрошення Національного інституту стратегічних досліджень та Інституту проблем ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України.
На спільну думку присутніх, цей сектор економіки вже не становить серйозного індустріального потенціалу, здатного насичувати бюджет. Але, мабуть, не всі «етапи великого шляху» руйнування галузі пройдено: є інформація, що Мінтрансзв’язку України є заводієм приватизації п’ятьох національних портів. Зокрема, і Усть-Дунайського, розташованого в Одеській області. Даремно чекають конкретних рішень від нинішнього, уже 16-го, міністра транспортного відомства у ВАТ «Українське Дунайське пароплавство», де ніяк не можуть домогтися згоди на продаж старих суден з метою дістати кошти на реконструкцію решти життєздатного флоту. Вихитреність, із якою банкрутять Чорноморське морське пароплавство, може стати хрестоматійним матеріалом при підготовці майбутніх морських правознавців. Сумно все це...
Як відзначив радник з правових питань асоціації «Укрпорт» Арнольд Нирко, не виконано доручення СНБО України Кабінету Міністрів розробити і надати на затвердження проект закону про морську галузь. Звідси безвідповідне запитання: а чи є галузь? «Святкуємо» 12-річний ювілей безуспішних спроб ухвалити закон про порти. Сюди ж слід було б віднести систему господарювання в морі, що включає його екологічний захист, пошук природних копалин, гідрографію, будівництво водних об’єктів. Наприклад, того ж глибоководного ходу на Дунаї, що поглинув безодню бюджетних коштів. Тим часом, багато які підприємства галузі перетворено на збиткові. Тому питання про її перспективи поки що не актуальне.
Начальник управління морегосподарського комплексу, транспорту і зв’язку облдержадміністрації Олександр Ілько гадає, що морським підприємствам потрібно дати волю в ухваленні господарських рішень. Певні надії покладають на реалізацію транспортних проектів, таких, як спорудження мосту між Орлівкою та Ісакчею (Румунія), і будівництво автодороги Одеса – Рені. Але, як відзначив О. Ілько, державні проекти мають тенденцію важко починатися і потім залишатися незавершеними. До таких явищ можна віднести закон про вільну економічну зону в портах. Його дію призупинили вже після того, як частину спільних підприємств була побудована і почала працювати на пільгових умовах. Ніяк не вдається спростити митний режим.
Подібний круглий стіл відбувся в травні 2008 року. Рішення СНБО України, ухвалені тоді щодо поліпшення ситуації в галузі, залишилися невиконаними. Попереду два наступні роки до чергового засідання. І про що на ньому йтиметься?
Владислав КІТІК,«Одеські вісті»
