В інтересах громади

Ціна людині – справи її!

Людина по-справжньому славиться не своїми зовнішніми даними, не кількістю прожитих років і навіть не суб’єктивними оцінками довколишніх людей. Згадаймо вислів Гегеля: «Дія є найяскравішим і найвиразнішим розкриттям людини». Надто коли йдеться про представника місцевого самоврядування, довіра якому варта чималого. Втретє на посаду голови Біляївської районної ради обрано Олександра Федоровича Семенова.

– Олександре Федоровичу, знаємо, що Біляївський район – один з найбільших в Одеській області. Життя тут вирує... Безперечно, в цьому чимала доля і Вашої праці. Яким Ви бачите майбутнє свого району?

– Працюватимемо у тому ж дусі. Як і раніше, підтримуватимемо усі починання людей, небайдужих до проблем району. Намагатимемося зрозуміти турботи і потреби кожного мешканця. Робитимемо все можливе для покращення життя малозабезпечених сімей, наших шанованих ветеранів, ін­валідів, учасників війни, вдів, матерів-одиначок, пенсіонерів. Не оминатимемо увагою і молодь, інтелігенцію, підприємців. Ми, команда Партії регіонів, виступаємо за послідовність у реалізації цільових довгострокових районних програм.

– Тобто реалізація пе­ред­виборної програми Біляївської районної організації Партії регіонів стане новим кроком на вже прокладеному шляху. Розкажіть, будь ласка, про найголовніші завдання Вашої роботи.

– Передусім це комплексний соціально-економічний розвиток населених пунктів. Тобто – всебічна підтримка виробничих підприємств, в першу чергу підприємств АПК, які формують бюджет і економіку ра­йону. Також серед найважливіших напрямів нашої діяльності є завершення робіт щодо газифікації, водопостачання населених пунктів, проведення реконструкції доріг, продовження роботи з будівництва, виконання поточних та капітальних ремонтів закладів освіти, охорони здоров’я, культури та спорту.

– Жителі району бачать, що практично всі завдання, які були поставлені раніше, виконано. Певно, задоволені такою роботою?

– Взагалі можемо стверджувати, що успішно досягли своєї мети. Але, звичайно, ще є над чим працювати. Так, ми завершили роботу щодо газифікації багатьох сіл (Яськи, Троїцьке, Градениці, Червона Гірка, Кам’янка, Велика Балка, Секретарівка та ін.) Покращили водопостачання у таких населених пунктах, як Великий Дальник, Майори, Повстанське, Мирне, Усатове, Березань, Доброжаново, Василівка, Секретарівка, Нерубайське, Яськи, Троїцьке та інших. Відкрито після капітального ремонту дитсадки у Кагарлику, Петровському, Березані, Маяках, Маринівці, Червоному Розселенці. Зараз на першому плані питання про відкриття дошкільних закладів у селах Іллінці, Усатовому, Майори, Нерубайському, Котовці.

В районі реалізуються такі програми, як «Шкільний автобус», «Стабільне енергозабезпечення населених пунктів району», «Соціальний захист» та ін.

Ми вирішуємо питання покращення медобслуговування: проведення капремонтів медичних закладів, підтримання їх матеріально-тех­нічної бази, забезпечення ліку­вальних установ автомобілями швидкої допомоги. За цей період проведено великий обсяг робіт по ремонту Кам’янської, Василівської, Велико-Балківської, Нерубайської, Мирненської амбулаторій, Велико-Дальницької, Троїцької дільничних лікарень, відділень Біляївської центральної районної лікарні.

– Видно, всіма зусиллями намагаєтеся покращити со­ціальну структуру району. А які перспективи в сфері розвитку культури, спорту?

– Перспективи є... І всі вони реальні. Ми провели ремонтні роботи у навчальних закладах, культурних установах тощо. Наприклад, завершили ремонт у дитячо-юнацькій спортивній школі, відкрили тренажерну залу, шахово-шашковий клуб, залу для заняття боксом і важкою атлетикою. Якщо говорити про культурне життя, зроблено чимало: майже завершено ремонт районного Будинку культури, клубів сіл Холодної Балки, Августівки, Великої Балки. Головне наше завдання на перспективу – зробити все можливе, щоб не втратити сільські будинки культури. Ці роботи розпочаті у Маяках, Великому Дальнику, Граденицях, Петровському, Кагарлику, Майорах, Іллінці, Маринівці та потребують завершення.

В рамках програми «Пам’ять» провели реконструкцію та привели в належний стан пам’ятники та обеліски. А програма «Стипендіат» має на меті підтримку обдарованої молоді.

До речі, талантів у Біляївському районі справді не бракує. Тут пишаються своїми юними науковцями, співаками, танцюристами, спортсменами. Наприклад, у 2008 році район став переможцем Малих олімпійських ігор, які проходять в Одеській області раз на чотири роки. А колективи «Юність» з с. Троїцького та «Полянка» (Великий Дальник) нещодавно повернулися переможцями з V Міжнародного молодіжного фестивалю-конкурсу національних культур «Невские встречи», що проходив у Росії. Про талановитих сестер-співачок Вікторію та Анастасію Петрик з Нерубайського знають не тільки фахівці в сфері музичного мистецтва. І список цей можна продовжувати.

– Насправді, Олександре Фе­доровичу, результати Вашої сумлінної роботи, як то кажуть, наче на долоні. То може відкриєте секрет – у чому запорука такого успіху?

– Відповім коротко – у команді одно­думців. Відчуваючи підтримку і розуміння інших, стаєш сильнішим і готовим із подвійним зусиллям працювати для громади.

– Дякую Вам за приємну розмову. До зустрічі на сторінках нашої газети. Хай щастить!

Аліна ОНІКА,«Одеські вісті»,Біляївський район

На шляху до справжнього народовладдя

Напередодні Дня місцевого самоврядування ми запропонували кілька запитань новому мерові Одеси Олексію Олексійовичу Костусєву – про його стиль керівництва і основні напрями розвитку Одеси в найближчому майбутньому.

– Олексію Олексійовичу, в умовах кризи доводиться зосереджувати зусилля на пріоритетних напрямах, розподіляючи бюджет за програмно-цільовим методом. Якими будуть ці напрями в 2011 році?

– Я вже не раз говорив про те, яку спадщину від попередньої міської влади ми одержали. Місто практично занепало. Абсолютно всі сфери життєдіяльності в запущеному стані, тому зараз потрібен грамотний кризовий менеджмент для того, щоб нормалізувати роботу. Крім того, створено робочу комісію для докладної інвентаризації комунального майна і визначення ефективності його використання.

Зараз це пріоритетні напрями роботи міської влади.

Відповідно до програмно-цільового методу, кошти з бюджету міста виділяються не на той чи інший напрям, наприклад, соціальний захист, а предметно. Тобто приймаються програми подання допомоги ветеранам ВВВ, інвалідам, програми підтримки громадських організацій і органів самоорганізації населення, розвитку зеленої зони Одеси і багато інших. У них зазначаються одержувачі допомоги, суми потрібних коштів, заходи і очікуваний ефект. Цей принцип буде збережено, але, гадаю, його треба доопрацювати і конкретизувати.

– За рахунок яких видів діяльності місто може знайти додаткові джерела надходження коштів?

– Передусім за рахунок активізації роботи з інвесторами. Інтерес до нашого міста повинен постійно зростати. При попередньому міському голові працювала інвестиційна рада. Щоправда, її діяльність було приховано і від більшості депутатів міської ради, і від громадськості. Я планую зробити роботу такої ради відкритою, створити для інвесторів режим найбільшого сприяння. Місто зможе реалізувати цікаві довгострокові проекти, створювати нові робочі місця, а також поповнити свій бюджет.

Потрібно вести далі роботу з підприємцями. Адже не випадково їх називають найважливішим внутрішнім інвестором. І в багатьох країнах світу в умовах кризи велику увагу почали приділяти саме цьому бізнес-прошарку суспільства. Заповзятливості й бажання працювати нашим підприємцям не позичати. Їм потрібно лише допомагати.

Ще я б назвав туристичну сферу. Одеса – унікальне, відоме цілому світові багатонаціональне місто. Пошук сучасних шляхів його презентування якомога більшій кількості потенційних туристів також дозволить залучити до Одеси чималі кошти.

– Наше місто активно підтримує СОНи. У яких напрямах, на Ваш погляд, їхня допомога місцевій владі могла б стати дієвішою?

– Органи самоорганізації населення потенційно можуть конкурувати із чиновниками і цілими структурами, які вони очолюють, у разі, якщо такі не справляються зі своїми професійними обов’язками. Програму підтримки СОНів теж треба зробити конкретнішою. У передвиборний період проявилася одна дуже істотна проблема: у районах приватної забудови Одеси СОНами фактично підмінили роботу міських ЖКСів. Звичайно, все це особливого оптимізму стосовно людей до влади не додало. На мій погляд, треба чітко розподілити функції, щоб кожен займався своєю справою: СОНи – своєю сферою, а міські служби – своєю. Тоді взаємини органів самоорганізації населення із владою стануть партнерськими, рівноправними. Такий підхід завжди ефективніший, тим більше, що в обох структур одна мета – підвищення якості житлово-комунальних послуг. Це мій наступний крок – після боротьби за прийнятні та виправдані тарифи для одеситів.

– Які основні моменти, що стосуються місцевого самоврядування, на Ваш погляд, повинен закріпити майбутній Статут міста?

– Створення та ухвалення Статуту міста Одеси мусить стати результатом його широкого обговорення і наукової експертизи. У Статуті треба закріпити прості в реалізації механізми участі городян у розв’язанні насущних проблем міста (громадські слухання, місцеві ініціативи, публічний контроль тощо). Статут мусить визначити також, з яких питань провадяться загальноміські референдуми. Потрібна гласність виношуваних ухвал, це дасть змогу уникнути багатьох конфліктів. Гадаю, має бути закріплений порядок звітності міських чиновників усіх рівнів перед городянами, порядок їх відкликання, тоді можна говорити про створення дієвої системи контролю влади з боку громадян. Такий є європейський досвід, що зарекомендував себе протягом десятків років, і нам треба його опановувати.

– Наше місто – активний учасник постійно чинної наради керівників регіонів України і Росії, а також Асоціації міст України. У яких напрямах сьогодні треба активніше працювати в межах цих організацій?

– Один із найпередовіших напрямів сьогодні – це міжнародна кооперація. І в Росії, і в багатьох містах України є цікавий досвід такої співпраці. Зокрема, у науковій і освітній сферах. Його активізація зараз прискорила б вихід із кризи. В усьому світі уряди стурбовані майбутнім своїх країн, створюються нові спілки держав. Я впевнений, що і у Росії, і України є шанс вжити заходів щодо забезпечення обопільного стійкого економічного розвитку наших держав. Можливо, економічна інтеграція з Росією стане однією з майбутніх ефективних стратегій.

– Що відрізняє місцеве самоврядування від місцевого самоуправства?

– Так, визначення стилю керівництва містом як самоуправства звучало в передвиборний період не раз. На мій погляд, самоврядування від самоуправства відрізняється просто: ухвали на рівні міста мусять виноситися в інтересах більшості його городян, а не вузької групи наближених до керівництва осіб. Мусять превалювати інтереси територіальної громади, а не чийогось бізнесу. Потрібно докласти максимум зусиль для того, щоб Одеса набула популярності як місто добробуту та розквіту не тільки в Україні, але й за кордоном. Для цього нам належить дуже багато працювати.

Світлана КОМІСАРЕНКО,«Одеські вісті»,м. Одеса

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті