Шанс на нове життя...
У цій залі сиділи жінки в однакових нуднуватихсірих куртках. На обличчях - жодної косметики. Але вони сміялися, сумували, аплодували артистам так само, як це відбувається в інших глядачевих залах, розташованих не за колючим дротом.
В Одеській жіночій виправній колонії № 74 нещодавно відбувся благодійний концерт, присвячений Всесвітньому дневі боротьби зі СНІДом. За традицією організатором цього заходу виступила громадська благодійна організація «Дорога до дому», спрямувавши у якості самодіяльних артистів своїх волонтерів.
У виправному закладі, за словами його начальниці, полковника внутрішньої служби Ольги Каракай, такі заходи проводяться регулярно:
– Тут відбувають покарання жінки, які вперше за вироком суду позбавлені волі. Їхній середній вік – від 20 до 30 років. Але є й значно старші. Ми намагаємося регулярно проводити культурно-масові та соціальні заходи. Наприклад, цього року проходив конкурс випускних робіт учнів нашого ПТУ, у якому готують фахівців за такими затребуваними сьогодні професіями, як перукар, закрійник, швачка. Після цього конкурсу популярність ПТУ серед засуджених різко зросла. З великим успіхом пройшов конкурс «Дівчина-весна»: обирали кращих із найкращих за номінаціями «грація», «безпосередність», «інтелект» і «посмішка».
З організацією «Дорога до дому» співпрацюємо протягом декількох років. Активну роботу волонтери провадять із наркозалежними засудженими, намагаються навчити їх жити без наркотиків, розкриваючи секрети психологічного визволення. Серед жінок, які відбувають покарання, є й ВІЛ-інфіковані. Вони живуть у тих же умовах, що й решта. Ставлення до них з боку інших засуджених, за словами начальниці колонії, абсолютно нормальне, немає проявів нетерпимості, страху, як це часто трапляється на волі.
У колонії діє медична програма, за якою провадиться спеціальна терапія, що підвищує імунітет засуджених.
– Коли після набрання вироком законної сили людина потрапляє до нашого закладу, вона протягом 14 діб проходить адаптацію. Для цього передбачено дільницю карантинної діагностики-розподілу. Тут вона знайомиться з правилами і розпорядком у колонії. За цей час і персонал довідується, що являє собою засуджений: його інтереси, здібності, навички. З ним проводять тестування, тренінги. По завершенні двох тижнів комісія вирішує, до якого відділку направити засудженого для подальшого відбування покарання, – розповідає заступник начальника Управління департаменту з виконання покарань В’ячеслав Кравченко.
Серед тих артистів, які прийшли до жіночої колонії, був і Володимир Акимов. Колись співак сам захоплювався наркотиками, але зумів назавжди покінчити з цією смертельною грою:
– Я поховав багатьох своїх друзів, які «підсіли на голку». Два роки тому довелось побувати у чоловічій «зоні». Побачив там декого із своїх колишніх приятелів. Як це не дико звучить, але я був дуже радий, що вони там: хлопці хоч і не на волі, але головне – живі! У них є шанс вийти і розпочати життя по-новому. Хотілося б вірити, що пісні, які я пишу і виконую, когось зачеплять за живе та викличуть бажання змінити своє життя.
Вікторія ЄРЬОМЕНКО,«Одеські вісті»
«Відкрий своє серце…»
Цими днями Березівський районний Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (директорка Ольга Магазинник) разом із міською Координаційною радою (секретар Олександр Музиченко) з питань запобігання поширення туберкульозу, наркоманії, ВІЛ/СНІДу провели в центрі міста інформаційно-просвітницьку акцію «За кожне життя разом».
Мета заходу – привернути увагу суспільства до проблем ВІЛ-інфікованих. Слід віддати належне і волонтерам – учням трьох міських шкіл та ВПУ ОНПУ, які разом із працівниками молодіжного центру виготовили близько 400 символів боротьби зі СНІДом – знаків «Червона стрічка». Перехожим, а також учням трьох міських шкіл та двох училищ, де побували волонтери, були роздані тематичні буклети «Відкрий своє серце, щоб вони могли відкрити своє обличчя». Не зважаючи на холод, перехожі зацікавлено зупинялися біля намета, де було розміщено просвітницькі матеріали, слухали важливу роз’яснювальну інформацію працівників Центру та їхніх помічників.
Людмила БОГУСЛАВСЬКА
