Одеські пірати – у трійці «лідерів»
За даними бізнес-аналітиків з агентства BSA, у 2009 році у світі з кожних 10 нових програм, установлених на комп’ютери, чотири було вкрадено. Втрати від цього в цілому склали $ 51 мільярд доларів США. «Внесок» України оцінюється у 586 млн. У рейтингу країн за рівнем піратства наша країна увійшла до першої п’ятірки поряд з Індонезією, В’єтнамом, Китаєм, Таїландом.
Минулого тижня компанія «Microsoft» знову привернула увагу громадськості до питань інтелектуальної власності в Україні. Директор «Microsoft-Україна» Дмитро Шимків розповів на прес-конференції в Одесі, що Генеральний директор «Microsoft» Стів Балмер провів переговори з віце-прем’єром Борисом Колесниковим. Заступник Глави уряду обіцяв за 5-6 місяців вирішити питання всього неліцензійного програмного забезпечення (ПЗ) у держорганах, якщо «Microsoft-Україна» зазначить, на яких робочих місцях порушуються ліцензійні права. Дмитро Шимків уточнив, що, за попередніми даними, загальна цифра видатків з цією метою може перевищити один мільярд доларів.
За твердженням співробітників «Microsoft», кожен долар, витрачений на їх ліцензійне програмне забезпечення, дає 10 доларів для розвитку економіки країни. Компанія прагне поінформувати споживачів про вигоди, які дає використання цього ПЗ, і допомагає бізнесу знайти зручні схеми його придбання і впровадження. В іншому разі, відповідно до рекомендацій Верховного суду України, за одну неліцензійну копію ПЗ, яка використовується або зберігається на комп’ютері порушника, можуть оштрафувати на 9000 грн і вище.
Корпорація дуже уважно стежить за розповсюджувачами їхнього програмного забезпечення. Так, регулярно провадяться контрольні закупівлі і замовлення на встановлення піратського ПЗ. На прес-конференції прозвучала інформація про те, що передано до суду справи проти мереж «Фуршет» і «Алло». І вже засуджено київського підприємця, який надавав послуги встановлення на комп’ютери неліцензійного ПЗ. Ця новина досить корисна для одеситів, тому що, за даними дослідження «Таємний покупець», наш обласний центр входить до трійки найбільш піратських міст України.
На завершення, Дмитро Шимків заявив про прагнення корпорації «Microsoft» до партнерських відносин на ринку:
– Ми здатні знайти зручну форму співпраці: 70 громадських організацій одержали безкоштовно програмне забезпечення, понад 150 проектів «start up» мають можливість безоплатно використовувати ПЗ «Microsoft» до їх виходу на самооплатність.
Наш кор.
Кадрова підніжка від... салату
У Палаці культури ім. Л. Українки відбувся круглий стіл, присвячений проблемі працевлаштування молоді та шляхам її розв’язання. Ініціатором проведення цього заходу за участю працівників центрів зайнятості, підприємств міста та студентів ОНУ ім. І.І. Мечникова, ОНПУ, ОНАБА виступив єврейський молодіжний центр «Гілель», його очолює депутат Одеської міської ради Павло Вугельман.
Директор Одеського міського центру зайнятості Світлана Ліповська основну увагу приділила питанням самопрезентації. На жаль, студенти або молоді фахівці, які шукають роботу, часто зовсім не замислюються про корпоративну етику, дрес-код. Так, у банках і державних установах навіть не розглядатимуть резюме кандидата, якщо він прийшов на співбесіду у пляжних тапках, шортах, у яскравому вечірньому макіяжі. Крім того, важливо володіти хоча б мінімальними знаннями з профілю обраної спеціальності. Ну як можна розраховувати влаштуватися на роботу бухгалтером, не знаючи бухгалтерського обліку, або юристом, не вміючи заповнювати анкети-опитування або оформляти позовні заяви до суду?
Директор Суворовського районного центру зайнятості Ірина Єзерська нагадала про інший важливий момент. Сьогодні багато хлопців і дівчат одержують освіту за рубежем. Але забувають, що роботу вони шукають тут, і тому треба враховувати складну на нашому ринку праці ситуацію. Надто часте нагадування про навчання за кордоном може лише роздратувати роботодавця і прискорити «проліт» претендента на конкурсі.
У межах державної програми підтримки першого робочого місця (за нею центр зайнятості протягом року повертає підприємству кошти, виплачені працівникові у вигляді заробітної плати) можна займатися бібліотечною справою, фінансами, сферою туризму, екологією, автомобільним господарством.
На думку Ірини Єзерської, замислюючись про майбутнє, студентам уже на 2-3 курсі слід поцікавитися цією програмою, щоб стати її учасником. Це значно спростить початок їхньої професійної кар’єри. У той же час, ставши учасником програми, потрібно старанно поставитися до дорученої справи. Тому що уже був випадок, коли директор бару поскаржився на невміння працевлаштованого у межах програми хлопця приготувати салат олів’є. Було зрозуміло: проблема не у невмінні, а в упертості людини, у небажанні цей самий салат готувати.
Директор з питань кадрів та соціальних питань ЗАТ «Одесакондитер» Оксана Ванат розповіла про труднощі з добором технічних кадрів. На жаль, протягом року не вдається знайти підготовленого інженера-конструктора. Молоді спеціалісти часто не тільки не дуже добре підготовлені у професійному плані, але й недисципліновані. Якщо говорити про студентів, то їх взагалі мало цікавить можливість підробити, зокрема, під час новорічних і різдвяних свят, коли «Одесакондитер» виконує численні замовлення на комплектацію і доставляння солодких подарунків.
Менеджер з персоналу ТОВ « Телекарт-прилад» Євгенія Козлова теж поскаржилася на недостатню підготовку молодих фахівців. Їм не вистачає практичних знань, щоб швидко влитися у колектив сучасного високотехнологічного підприємства.
Студент ОНУ ім. І.І. Мечникова Артем Бузила подав проект створення бази даних щодо студентів молодших курсів, які хочуть підробити, і старшокурсників з прицілом на їхнє працевлаштування після закінчення вузу. Щоправда, Світлана Ліповська нагадала: таку ініціативу намагалися реалізувати не раз. Вона залишалася лише на папері через прагнення авторів ідеї осягнути неосяжне. Світлана Олексіївна справедливо порадила сконцентрувати свою увагу на чомусь одному. Наприклад, на створенні бази даних щодо студентських підробітків. Працевлаштування на постійній основі – це складніша і трудомісткіша процедура, якою легше займатися державній службі зайнятості.
Підсумком розмови стало ще більш виразне розуміння того, що пливти за течією на ринку праці – не найбільш правильна політика сьогодні. Уже в старших класах школи, а потім у вузі людина повинна активно вивчати цей ринок, постаратися потрапити на практику або стажування до тієї структури, де хотіла б потім працювати.
Лана ВОЛІНА
