До розвалу Радянського Союзу поштовий відділок у селі Струмок багато років очолювала Марія Антонівна Котовенко. При ній робота була налагоджена чудово. А після неї за короткий термін змінилося чотири начальники. Таке часте перетасовування кадрів призвело майже до розвалу роботи пошти. Змінювалися одна за одною і листоноші. Були серед них і несумлінні. Наприклад, передплачену мною газету носили моїй сусідці – знайомій листоноші. Більше того, мою газету «Аргументы и факты» безпосередньо з пошти брав один чоловік. А вже потім брудну, порвану приносили мені. Багато тоді було подібних скарг від жителів села.
Усе змінилося, коли на пошту прийшла Світлана Миколаївна Бабиніна. Вона і до штату таких же сумлінних дібрала. Зараз працюють листоношами Любов Чумаченко, Світлана Євчева та Світлана Цуркан. Атмосфера у колективі доброзичлива. Поштову кореспонденцію доставляють вчасно. Усі знають, яка сувора була торішня зима – сніжна, морозна. Розносили тоді пошту пішки. Одна сумка з пресою та листами – за плечима, а друга, з товарами першої необхідності, – у руках. Вага для слабкої статі чимала. А якщо ще сніг по коліна або ожеледь? Але все одно листи, газети і товари доставлялися справно. Особливо за це завжди вдячні пенсіонери. Для них газети – вікно у світ, і дуже зручно, що той же пральний порошок їм доставляють безпосередньо додому. Спасибі вам, шановні три Світлани і Любов, за вашу сумлінну працю, чуйність і шляхетність. Ми на вас завжди чекаємо.
