Чи пам’ятають наші земляки, що колись колгосп, яким керував Макар Онисимович Посмітний, дав країні 13 Героїв Соціалістичної Праці? Мабуть, не всі. Бо давно те було. Та ось маємо нову добру звістку – за значні професійні здобутки чабану місцевої агрофірми, яке тепер носить ім’я Посмітного, Володимиру Кушніру вручено високу державну нагороду – орден «За заслуги» ІІІ ст.
У цьому господарстві збережено, хоч і з великими втратами молочного стада, багатопрофільну тваринницьку галузь. Щодо самого Володимира Павловича та його дружини, то їхня особиста заслуга в тому, що не зникла, а навпаки, зміцнила свої позиції вівцеферма, де Любов Михайлівна – завідувачка, а він – чабан. Ось уже понад 20 років вони трудяться поряд. По-перше, так і зручніше, а по-друге… Мало хто й пам’ятає тепер, що саме з вівчарства починалися перші трудові кроки самого Макара Онисимовича.
– Найважче було, – згадує Володимир, – наприкінці дев’яностих років. Тоді все робилося для знищення колгоспів. Вісім місяців не видавалася зарплата, але ми роботу не полишали. Взимку ще й кормів не стало. Пасли овець, поки сніг не вкрив землю. Потім годували їх мерзляками від залишків скирт. Особливо дошкуляли постійні відключення електроенергії. Ферма залишилася без води. Рубали ополонки у ставку, ганяли туди отару на водопій. У січні – лютому, під час окоту, брали ягнят додому, у хаті відігрівали. 13-річна донька Катя нам багато допомагала. Доглянули, виростили ягнят. Врятували колгоспну ферму.
До своєї роботи у Володимира Кушніра підхід професійний, як колись у Посмітного. Ферма у нього племінна. Доглядає овець асканійського типу багатоплідної каракульської породи. М’ясний напрям нині користується попитом на ринку. Аби завжди бути на висоті, чабан стежить за найсвіжішими досягненнями науки. Значну допомогу Володимиру Кушніру надають кандидат сільгоспнаук Микола Туринський та доктор сільгоспнаук Василь Туринський. А ще хороша підмога – досвід колег з Асоціації вівчарів України, з якими Володимир постійно спілкується. Тож вівці у Кушніра – любо глянути. Не соромно було йому показувати їх на ХХІІ Міжнародній агропромисловій виставці «Агро-2010».
– Наша продукція нічим не гірша за імпортну, – вважає Кушнір. – А за багатьма показниками – значно краща.
Володимир Павлович вірить, що скоро відродиться колишня слава України у рослинництві та тваринництві. І до цього він докладе власних зусиль.
