За новими тарифами
Очікувані громадою громадські слухання щодо підвищення тарифів на воду і водовідведення відбулися в Білгороді-Дністровському в перший день лютого. Процедуру провадив керівник робочої групи щодо організації цього заходу, секретар Білгород-Дністровської міської ради Олександр Македонський.
У залі зібралося понад 250 членів міської територіальної громади. Серед них – депутати міськради, голови ОСББ, представники політичних партій і громадських організацій, працівники міськради та її комунальних підприємств, підприємств і установ міста, пенсіонери. Практично всі вони відгукнулися на пропозицію взяти участь в анкетуванні. Понад 100 чоловік внесли конкретні пропозиції щодо цього проекту.
Початок слухань ознаменувався демаршем членів міської громадської організації «Опозиційний виконком», які залишили залу на знак протесту. Напередодні цих зборів у трудових колективах і ОСББ міста пройшло всебічне обговорення проблеми. На слуханнях слід було винести остаточне рішення: погодитися на підняття тарифів, надавши шанс для реанімації міського водоканалу, або остаточно зіштовхнути підприємство у безодню банкрутства для викупу приватником?
Аудиторію вразила статистика: у січні 2010 року в регіоні налічувалося 150 підприємств комунальних водоканалів. На початку цього внаслідок банкрутства їх стало на 30 менше. Про це повідомила Тетяна Марченко, в.о. начальника головного управління розвитку інфраструктури і енергозбереження ОДА.
Уже з перших хвилин слухань стало очевидно: кризова ситуація, що склалася в КП «Білгороддністровськводоканал», потребує вживання негайних і конкретних заходів. 127 кілометрів мереж підприємства, побудованих у 1950 – 1975 роках, сьогодні зношені на 60%. Аварійність на трубопроводах водоподачі становить 755 випадків за рік, на колекторах відбувається 1825 аварій. Втрати досягають до 30% і вище.
У 2005 році Білгород-Дністровська міська влада відмовилася від подачі води з Біляївського водозабору. Та вода була справді «золотою», оскільки шлях її доставляння становив 42 км плюс 4,5 км по дну Дністровського лиману. Сьогодні воду для майже 44 тисяч споживачів послуг подають із трьох десятків артезіанських свердловин. Однак з об’єктивних економічних причин через 6 років використання власних джерел теж стало занадто накладним. За минулий рік, наприклад, водоканал недоодержав 1,5 млн грн абонентських грошей, необхідних на покриття виробничих витрат.
За нині чинними тарифами, прийнятими у 2008 році, кубометр води в Білгороді-Дністровському коштує 3,96 грн, кубометр водовідведення – 3, 36 грн. На слуханнях пропонувалося збільшити розрахункові цифри до 6,26 грн і 5,5 грн відповідно за кубометр води і каналізаційних стоків. Як доповів начальник КП «Білгороддністровськводоканал» Олександр Дукач, нові тарифи обґрунтовані економічно і пройшли висновок обласної інспекції щодо ціноутворення. У свою чергу міськвиконком для зменшення податкового пресу виніс на розгляд сесії міської ради питання про звільнення даного підприємстві від місцевих податків і зборів. Білгород-Дністровський міський голова Ігор Нановський доручив розробити конкретні проекти щодо зниження енерговитрат при піднятті води і втрат у внутрішньобудинкових мережах. У найближчій перспективі планується оптимізація роботи насосних станцій, заміна запірно-регулюючої арматури та аварійних ділянок водогінної мережі. Для всього цього, безумовно, потрібні додаткові кошти. Окремою темою стане робота з боржниками і порушниками, які зробили несанкціоновані врізки.
На слуханнях виступило 14 чоловік, зокрема депутати Білгород-Дністровської міськради Володимир Красовський, Віктор Жуковський, Петро Крисюк. На адресу керівника «Водоканалу» прозвучали конструктивна критика і зауваження, були внесені конкретні пропозиції. Незважаючи на те, що в залі перебували супротивники підвищення тарифів, особливо лобіювати питання не довелося. Промовці, серед яких були споживачі послуг з житлового приватного сектору, розповідали, наприклад, про купівлю привізної води для двірських цистерн по 30 – 50 гривень за кубометр. Об’єктивна картина стану міського водопостачання свідчила на користь підвищення тарифів.
За результатами прийнятої на слуханнях резолюції до проекту внесено зауваження, що надійшли, пропозиції й рекомендації. На засіданні Білгород-Дністровського міськвиконкому 2 лютого затверджено відкориговані тарифи для населення на послуги централізованого водопостачання і водовідведення. Уже в березні білгород-дністровці будуть платити за воду за новими тарифами.
Тетяна ГУРІЧЕВА,власкор «Одеських вістей»,м. Білгород-Дністровський
Що ускладнює ситуацію?
Петро Опанасович Яровий очолює одну з відповідальних ділянок міського господарства – комунальне підприємство «Житловик». Чи вдалося колективу минулого року виконати свої плани, і чи вистачило на це коштів? Відповідаючи на це запитання, він, зокрема, сказав:
– У будь-якому разі, заявки наших квартиронаймачів ми виконали на сто відсотків. Більше того, тепла осінь дозволила успішно впоратися і з деякими незапланованими роботами. За свою 30-річну практику я не пригадаю такого року, коли б нам вдалося охопити капітальним ремонтом стільки дахів багатоповерхових будинків. Тільки м’якою покрівлею – єврорубероїдом – перекрили 5000 квадратних метрів покрівлі. І це – на кошти міського бюджету. Але ж ми ще виконали ремонт за рахунок власних коштів, отриманих від плати за комунальні послуги. У результаті ми закрили понад 60 заявок квартиронаймачів, відремонтувавши в цілому ще майже 1000 квадратних метрів покрівлі. А також під’їзди, вимощення, ринви тощо. Все це – паралельно з нашою щоденною поточною роботою.
– І це при тому що підприємство постійно зазнає фінансових труднощів. До того ж працює «Житловик» на повному господарському розрахунку.
– Авжеж, це так. За всі роки незалежності України жодної дотаційної копійки «Житловик» не одержав. Ускладнює ситуацію недисциплінованість платників за комунальні послуги. Сьогоднішній борг населення – 260 тисяч гривень. Це саме ті гроші, які ми могли б спрямувати на придбання техніки або на збільшення числа надаваних послуг. Обурює, що серед неплатників є цілком заможні люди. Вони обіймають непогані посади, їздять на дорогих авто. Але разом з тим знаходять сотні причин-відмовок, аби тільки не платити.
– Тоді, можливо, є сенс звернутися з позовами до суду?
– Звертаємося. З деякими судовий позов затягується на роки. Але щойно справа доходить до виконання судових рішень, як сума довга, скажімо, з 3 тисяч гривень, падає до 900. А за деякими виконавчими листами значиться, що цей боржник взагалі ніде не працює, у нього немає доходу, і він не має майна. Щоправда, за новим Житловим кодексом знову актуальним стає стягнення пені за несплату або несвоєчасну проплату за послуги. Хоча особисто я не прихильник адміністративних заходів. Але, можливо, як підвищення відповідальності людей за свої зобов’язання це і правильно.
– Петре Опанасовичу, сьогодні тарифи приведено у відповідність з економічно обґрунтованими.
– Все життя пропрацювавши у цій сфері, переконалися: що вищі тарифи, то менші надходження платежів. Тому підходили до цього питання виважено, чітко розуміючи, що хтось заплатить, а хтось – і ні. Із цих міркувань зупинилися лише на тих із 27 послуг, які люди самі собі надати не зможуть. Це – поточний ремонт житлофонду, обслуговування внутрішньобудинкових водопровідних і каналізаційних систем тощо. До речі, наші тарифи – з найнижчих в області. Відверто кажучи, я дивуюся, коли чую заяви про необхідність заморозити тарифи на комунальні послуги. Але тоді чому б не зробити те ж саме з тарифами на електроенергію, цінами на матеріали, заробітною платою? Ми й так заклали 10 відсотків рентабельності – гроші на розвиток підприємства, ремонт і утримання старої техніки, відшкодування людям зростання заробітної плати. Питання з тарифами треба вирішувати так, щоб і людей не скривдити, і виробництву не впасти. Такий підхід буде правильним.
Павло МІЦУЛ,м. Арциз
