21-22 квітня в Києві відбувся черговий Національний семінар журналістів регіональних ЗМІ, організований Секретаріатом Кабінету Міністрів України, Департаментом інформації та комунікацій із громадськістю і Національною спілкою журналістів України.

Відкриваючи його, голова НСЖУ Ігор Лубченко висловив жаль, що подібні заходи, які провадилися колись двічі на рік, були колишньою владою заморожені. Водночас він висловив міцну надію на подальше поновлення цієї практики. Бо такі форуми потрібні не тільки представникам регіональних друкованих і електронних видань, але й законодавчій та виконавчій гілкам влади, що впроваджують у життя економічні, податкові, пенсійні та інші реформи. Адже вони зацікавлені в тому, щоб їхні дії були зрозумілі та підтримані на місцях.

Долаючи синдром

Чорнобиля

та Фукусіми

Цю думку про співпрацю влади та засобів масової інформації підтримав і Прем’єр-міністр України Микола Азаров, який продемонстрував журналістам багатопланову картину економічних перетворень, що відбулися в Україні після президентських виборів 2010 року, а також розповів про проблеми, які вирішує очолюваний ним уряд.

Микола Янович розпочав свій діалог із журналістами, порушивши енергетичні проблеми, з якими зіштовхнулися всі цивілізовані країни світу, зокрема й Україна. Зрозуміло, що напередодні 25-ї річниці Чорнобильської катастрофи він говорив про ядерну енергетику. Тим більше, що цими днями в Києві завершився Міжнародний саміт донорів, на якому представники 50 держав обговорили питання, пов’язані з «мирним атомом». Прем’єр-міністр повідомив, зокрема, що будівництво об’єкта«Укриття» над зруйнованим четвертим енергоблоком ЧАЕС буде завершено до 2015 року, як це й було домовлено з міжнародними організаціями.

– Попри те, що зараз з’явилося чимало голосів, щоб заборонити використання атомної енергетики, зупинити, закрити, – підкреслюю, катастрофи ніколи не зупиняли людського прогресу, не зупинять вони його й сьогодні, – сказав Микола Азаров.

Водночас Голова уряду відзна­чив, що завдання для світової громадськості полягає в тому, щоб сумний досвід таких аварій і катастроф не минав марно.

– Ми зараз цим займаємося в Україні, провадиться всебічна перевірка стану атомних станцій, будуть виділені необхідні кошти на підвищення безпеки експлуатації наших АЕС, і ми не відмовимося від будівництва двох нових атомних блоків, бо для України це найдешевша електроенергія, – наголосив він. – А її частка, як відомо, становить близько 50 відсотків від загальних обсягів виробітку. Таким чином, тільки дуже багаті країни світу можуть відмовитися від цього виду енергетики. Хоча ні США, ні Франція, ні Росія не квапляться йти цим шляхом.

Щоб

не заморожувати

Європу та свою

країну

Так само переконливо, з демон­страцією графіків і формул, Голова Кабінету Міністрів України вів мову про ситуацію на газовому та нафтовому ринках. Зокрема – про газовий контракт із Російською Федерацією від 19 січня 2009 року.

– Ми виконуватимемо його доти, доки не домовимося з Росією про перегляд цього кабального, я ще раз наголошую, для України договору, – сказав Микола Азаров. – Бо угода виписана таким чином, що ми не можемо її розірвати в однобічному порядку. Вчинити так – отже, заморозити країну.

При цьому Прем’єр-міністр акцентував, що якщо Україна все-таки зважиться на такий крок, то це призведе до серйозних наслідків.

– Виникає запитання: ну а в прин­ципі, ми можемо його розір­вати? – задався питанням Микола Азаров. І сам же на нього відповів: – Можемо, звичайно, як будь-який інший міжнародний договір. Але чи можемо ми так діяти? Уже один раз вони (мається на увазі уряд Юлії Тимошенко – ред.) спробували в грудні-січні розірвати цей договір. І заморозили Європу та свою країну.

Видобуток

нафти й газу

на Чорноморському

шельфі

Торкаючись цін на бензин та інші похідні матеріали нафтопереробки, Микола Азаров заявив, що їхня вартість залежала й залежить від котирування «чорного золота» на міжнародному ринку.

Водночас, за його словами, уряд робить конкретні кроки щодо стабілізації цін на ці енергоносії. Серед них – скорочення постачань їх із-за кордону та нарощування обсягів виробництва на вітчизняних нафтопереробних заводах.

У своєму виступі він торкнувся також промислового видобутку нафти й газу на Чорноморському шельфі. При цьому уточнив, що роботи можуть поновитися тільки після укладання мирової угоди з компанією «Vanco Prykerchenska Ltd» (Британські Віргінські Острови), з якою попередній уряд 21 травня 2008 року в однобічному порядку розірвав договірні відносини. У липні ж 2010 року держава Україна та компанія «Vanco Prуkerchenska Ltd» припинили арбітражний процес у Стокгольмському арбітражному суді та розпочали переговори – з метою мирного врегулювання суперечки щодо Угоди про розподіл продукції.

– Ми зараз провадимо переговори. Мирову угоду будемо укладати. Але мине років із 10 перш ніж розпочнеться видобуток газу та нафти в промисловому обсягу на нашому шельфі, – наголосив Прем’єр-міністр.

Зростання цін

на продукти могло

бути вищим

Говорячи про продовольчу безпеку країни, Прем’єр-міністр підкреслив, що довкола зростання цін сьогодні багато спекуляцій. Проте, якщо порівнювати ситуацію із цінами на основні продукти харчування в Україні та в сусідніх державах, то, за його словами, вона у нас набагато краща. «Ми не допустили такого серйозного зростання цін, яке було у них», – наголосив М.Я. Азаров.

Прем’єр-міністр пояснив, що для забезпечення продовольчої безпеки уряд виніс низку ухвал, серед яких – квотування експорту зерна, будівництво оптових ринків і овочесховищ, розвиток логістики, збільшення посівних площ і виробництва зернових та інших сільськогосподарських культур. Крім того, Голова уряду сказав, що держава виступатиме активним учасником зернового ринку, ми ні від кого залежати не будемо, і ніхто не буде нам диктувати ціни. Що ж стосується населення, то «всі вільні ресурси, які в державі почнуть з’являтися, а вони вже з’являються, ми неодмінно спрямуємо на компенсацію нашим людям зростання цін і зростання тарифів. Зараз уряд над цим працює». При цьому М.Я. Азаров звернув увагу на неадекватну реакцію на його заяву про потребу «взяти лопати» і вирощувати овочі самотужки, поки уряд займається реформами.

Я не гребую

саджати картоплю

та капусту

– Я сам виріс у родині, де знали ціну заробленому карбованцю, – заявив Микола Азаров, ведучи далі продовольчу тему. – Я ось таким (і рукою показав зріст дитини – ред.) ходив на город, саджав капусту, картоплю. Чому? Бо нашій родині бракувало грошей, ми жили в радянський час, і навіть уже заробляючи пристойно, я не гребував саджати ту ж картоплю та капусту.

Він також наголосив, що навіть зараз біля дому в нього є дві сотки, на яких ростуть усі потрібні овочі.

– Мені зараз ніщо не заважає на Бессарабці купувати городину, але я їй не довіряю. Я знаю, що капуста, що в мене на господі, без усіляких хімікатів, я її охоче їм, я й не соромлюся цього, – додав він.

Прем’єр-міністр іще раз від­значив, що немає нічого поганого, якщо українці прагнуть, щоб їхні родини не залежали від зростання цін на продукти, вирощували їх самі. За його словами, справжній керівник-господарник у себе в регіоні зуміє знайти ресурси, щоб розв’язати це питання на користь громадян.

– І такі завдання ми поставили перед керівниками областей. І дивитимемося: якщо керівник на місці – отже, він розв’яже питання, не на місці – буде інший керівник, – підкреслив Голова уряду. Водночас, відзначив він, ідеться винятково про тих громадян, які можуть на себе працювати, а хто не може за станом здоров’я або з інших причин – забезпечення їх залишається важливим завданням держави.

Новий погляд

на пенсійну реформу

Звертаючись до журналістської аудиторії, Прем’єр-міністр України Микола Азаров сказав, що він обмірковує варіант поетапного проведення пенсійної реформи та продовження терміну підвищення пенсійного віку. Він уточнив, що на першому етапі, протягом 2-3 років, можна дозволити людям добровільно обирати вік виходу на пенсію.

– Хочеш виходити з 57 – будь ласка, працюй, і в 57 років одержиш відповідні стимули. Не хочеш – будь ласка, держава тебе не силуватиме, іди на пенсію в 55 і одержуй свою солідарну пенсію, і будь здоровий, – сказав Прем’єр-міністр.

Він також відзначив, що підви­щення пенсійного віку можна провадити протягом не 10, як пропонується зараз, а 15 років, щороку збільшуючи термін виходу на пенсію на 0,5 року.

Зобов’язання

минулих років

і погашення боргів

Говорячи про фінансово-економічне становище країни, Микола Азаров поскаржився на великі боргові зобов’язання, що дісталися його уряду від по­передників. За його словами, за 20 років незалежності 2011 рік виявився для України найтяжчим.

– Цього року ми повинні заплатити близько 90 мільярдів гривень за всіма зобов’язаннями попередників, – відзначив Микола Азаров. Уточнивши при цьому, що кожна третя гривня прибутку у бюджеті 2011 року піде на погашення боргів.

Проте, за його словами, еконо­мічний курс, взятий теперішнім урядом, уже дає позитивні результати. Зокрема, вдалося скоротити дефіцит бюджету торік на 5 відсотків, до 3 відсотків – у першому кварталі цього року. Він також відзначив, що економічна ситуація в Україні, яка була ще рік тому критичною, має стабільну тенденцію до поліпшення. За результатами першого кварталу, всі області мають позитивну динаміку.

При цьому Микола Азаров від­значив, що спрощувати ситуацію не треба, світове зростання цін на нафту, енергоносії, бензин, продукти харчування стало випробуванням і для економіки України. Але, попри все це, останнім часом Україна впроваджує серйозні інвестиційні проекти, вкладає кошти в розвиток, зокрема ін­фраструктури.

Зростання

економіки – запорука

розвитку інших сфер

Відповідаючи на запитання журналістів, Микола Азаров наголосив, що зараз урядові загалом і йому особисто доводиться виконувати надзвичайно тяжку роботу: відновлювати країну після серйозного падіння.

– Я зараз роблю найтяжчу роботу, і вона полягає в тому, щоб підняти рівень розвитку нашої країни, – заявив Прем’єр-міністр. – А на базі цього, повірте мені, знайдуться кошти й можливості для того, щоб підняти гуманітарну сферу.

Він також відзначив, що націо­нально-патріотичний, культурний розвиток України – це надзвичайно важливі питання для уряду.

– Можливо, ми десь і недо­працьовуємо, бо увесь час займаємося економікою. Але саме завдяки цьому ми виконуємо важливу патріотичну місію: підняти Україну, вивести її на високий рівень, щоб на нас зважали, з нами розмовляли, а наші люди не їхали на заробітки, але поверталися до рідної країни, – сказав він. І висловив упевненість, що, провадячи послідовну та зважену політику, уряд цього доможеться.

Під час семінару журналісти зустрілися також із віце-прем’єр-міністром, міністром соціальної політики Сергієм Тігіпком, віце-прем’єр-міністром, міністром інфраструктури Борисом Колес­никовим, міністром освіти і науки, молоді та спорту Дмитром Табачником, заступником міністра економічного розвитку та торгівлі Анатолієм Максютою та іншими офіційними особами.