Як у казці про рукавичку. . .

Серед психологів побутує думка, що поведінка дорослого, його успіхи, поразки, реакція на різні життєві ситуації залежать від того, як з людиною попрацювали в дитинстві. А один з головних щаблів становлення особистості дає дошкільний заклад, де маленькі громадяни краще пізнають світ, вчаться контактувати з оточуючими, пізнають радість перемог та розкривають свої таланти. Одне слово, дитсадок для малят є найкращим розвивальним середовищем. Проте у Великій Михайлівці не всі дітки мають можливість зростати під професійним наглядом вихователів. Через брак місць у дошкільному закладі батькам доводиться «стояти у черзі» із самого народження маляти. У селищі вже давно знають: з’явилася дитина на світ – треба хутко подавати заяву до «Сонечка».

– Наш садочок за нормами розрахований на 90 місць, – говорить Великомихайлівська селищний голова Тетяна Во­лодимирівна Жарська, – але ми прийняли 147 дітей. У деякі спальні кімнати довелося закупити двоярусні ліжка – лише таким чином змогли вирішити проблему перевантаження груп. Але й такий хід не рятує ситуацію, бо за нашими підрахунками на сьогодні в селищі маємо приблизно 450 дітей дошкільного віку. Кожна сім’я вирішує труднощі із їх влаштуванням по-своєму. Комусь пощастило зайняти місце у дитсадку, хтось розраховує на допомогу бабусь чи близьких родичів, деякі батьки наймають няню. Та все ж тих односельців, які постійно оббивають пороги у пошуках місця в дитсадку, з кожним роком не меншає. Звертаються до нас батьки із сусідніх найближчих сіл Полєзного та Новопетрівки, звідки чимало людей їздять на роботу до районного центру. Вони хотіли б влаштувати своїх діточок у дошкільний заклад. На жаль, багатьом доводиться відмовляти.

Щоб розв’язати проблему з охопленням якомога більшої кількості дітей дошкільним вихованням, у Великій Михайлівці конче необхідно завершити будівництво нового дитсадка, яке розпочали ще 20 років тому. Вкрита двоповерхова будівля стоїть поруч з існуючим дитсадком. Позаторік керівники райдержадміністрації та районної ради спільно взялися за відновлення проектно-кошторисної документації на будівництво дитсадка. Станом на 2009 рік вартість робіт становила 7,5 мільйона гривень. Цього року в проектному інституті замовили перерахунок кошторису та комплексну експертизу проекту з тим, щоб, маючи повний пакет необхідних документів, просити допомоги з обласного чи державного бюджетів. Адже район дотаційний, і власним коштом завершення будівництва дитсадка просто неможливе.

– Утримання дошкільного закладу – задоволення не з дешевих, – продовжує Тетяна Володимирівна. – Якщо доходи до бюджету селищної ради складають 2,5 мільйони гривень, то з цієї суми на дитсадок іде 1 мільйон 300 тисяч. Крім того, окремо виділяються кошти на підтримання будівлі у належному стані. Три роки поспіль поступово проводили заміну вікон, ще залишилося встановити по шість склопакетів та дверей. У нинішньому році плануємо відремонтувати фасад приміщення, потім треба перекрити дах, полагодити огорожу. Нещодавно закупили нову плиту для кухні, пральну машину, та цього виявилось замало – потрібно замінити ще одну стару плиту та придбати більш потужну машину для прання. Не завадило б мати новий холодильник, дещо оновити з меблів, білизни… Депутати селищної ради з розумінням ставляться до потреб дитячого садка, та іноді висловлюють справедливе зауваження, що крім дошкільного закладу в селищі необхідно вирішувати ще ряд проблем. І на все у нас – лише 260 тисяч гривень з бюджету розвитку. Треба щось «викроїти» на ремонт доріг, водопроводу, будівництво вуличного освітлення тощо. Якби на дошкільні заклади виділялися кошти з ра­йонного, обласного чи державного бюджету, то це зняло б деяке навантаження із селищного гаманця, і в райцентрі можна було б зробити ще більше корисних справ. Та поки що утримання дитсадка повністю лежить на плечах селищної ради.

Сьогодні на харчування однієї дитини в «Сонечку» в серед­ньо­му припадає трохи більше 13 гривень на день, половину з яких повертають батьки в оплаті за перебування їхніх чад у дитсадку. Безкоштовно або із 50-відсотковою знижкою відвідують дошкільний заклад діти пільгового контингенту (це майже третина від загальної кількості). У кожному випадку рішення про надання пільг приймається на сесії селищної ради. Ціни на продукти харчування постійно зростають, але оплату з минулого року не підвищували, розуміючи, що й сьогодні викласти в середньому 140 гривень на місяць для багатьох батьків є проблематичним. Тому працівники дитсадка з розумом укладають договори з постачальниками продуктів, деякі харчі закуповують на оптових базах, ринках, птахофермах. Одне слово, шукають всі можливості, щоб запастися якісними продуктами за нормальними цінами.

Разом з Тетяною Жарською ми із задоволенням пройшлися приміщеннями дитсадка. Скрізь дітки були зайняті якоюсь захоплюючою справою: в одній групі готувалися до святкового ранку, в іншій малювали гілочки весняних котиків, старші вихованці в ігровій формі з легкістю засвоювали урок англійської мови, який викладає методист дитячого садка Юлія Олександрівна Рожнова. Декілька груп діточок бавилися в затишному дворику на свіжому повітрі. Дивлячись на щасливі, усміхнені обличчя дітей, вкотре переконалася, що для гармонійного розвитку особистості справді нічого кращого за дитячий колектив немає. Тому діяльність дитсадків у всі часи є і буде актуальною.

Сьогодні великомихайлівська малеча мусить виховуватись у переповнених групах. Нехай це нагадує відому казку про рукавичку, де співіснували великі та малі звірята. Та все ж таки тут вірять, що незабаром завершиться будівництво нового дитсадка, де вистачить місця всім дітям Великої Михайлівки.

Выпуск: 

Схожі статті