Людмила Гремалюк, щойно відкриває двері, одразу цікавиться, чи всі діти прийшли до дитсадка. Якщо хтось з вихованців відсутній, неодмінно з’ясує, що сталося. Так починається ранок кожного робочого дня Людмили Романівни. А вже потім вона береться до інших справ. Понад двадцять років Л. Гремалюк працює завідувачкою дошкільного навчального закладу «Веселка», а виховує діток – майже сорок років. І стільки ж живе в Саврані.
Людмила у 1972 році закінчила БілгородДністровське педагогічне училище і за направленням потрапила на північ Одеської області. Зізнається: не хотілось їй їхати до незнайомого селища. Думала, що довго не затримається, відпрацює як молодий спеціаліст зазначений термін і шукатиме роботу в місті. Сама з Березівського району, то прагнула бути ближче до родини, що мешкає в селі Чорногірка. Йшли день за днем, і дівчина почала звикати до нового місця. Одразу порозумілася з вихованцями. Старші колеги до неї привітно ставились, щиро ділились досвідом. До того ж саме в Саврані доля звела її із судженим – Петром Гремалюком. Він також за направленням, як молодий спеціаліст, приїхав працювати до музичної школи. Тут вони побралися і звили своє родинне гніздечко. І не сподіваючись, Людмила Романівна затрималась у Саврані не два роки, а на все подальше життя.
Завідувачці легко працюється, бо добре знає свою справу. Тепер уже в Людмили Гремалюк навчаються, досвід роботи запозичають колеги з інших районів. Одне слово, вона професіонал. В її невеличкому кабінеті чимало методичної літератури. Співрозмовниця пояснює, що потрібно стежити за новинками методики виховання, але не забувати про головне: у вихованні дітей найпершу роль відіграє любов до них.
Людмила Гремалюк зі своїм колективом пройшла, образно висловлюючись, вогонь, воду та мідні труби. За професійність та успіхи у вихованні завідувачка дитсадка має відзнаки обласного рівня, визнана переможницею районних конкурсів «Жінка року» та «Людина року», перемагала і в обласних номінаціях, вона – відмінник народної освіти. До того ж Людмила Романівна знаходить час займатися і громадською діяльністю. Обиралась депутатом як селищної, так і районної ради, очолювала депутатську комісію. Вже друге скликання на громадських засадах ще й обіймає посаду заступника голови районної ради. Нині переймається турботами про належний санітарний стан селища.
– Хочеться, щоб Саврань була чистою, щоби в селищі відбувалися зміни на краще. А це можливо за участі кожного жителя, – каже Л. Гремалюк.
– Який період в роботі для Вас був найважчим? – цікавлюсь.
– Коли будувався дитсадок. Це дев’яності роки. Важкуватими вони були. Ви ж пам’ятаєте: з розпадом Радянського Союзу була невпевненість у завтрашньому дні. Все це позначалося і на будівництві.
Нашу розмову перериває телефонний дзвінок. Людмила Романівна вибачається, пояснює, що це колеги з Миколаївського району, і продовжує телефонну розмову. Вона радить, ділиться досвідом, розповідає, що має тісний зв’язок з батьками.
– У нас повна демократія, – передає на той бік слухавки Людмила Романівна. – Активні члени батьківського комітету. Це моя опора в будьяких починаннях. Так, так, ми на балансі селищної ради і місцева влада опікується дошкільнятами, – пояснює завідувачка.
Людмила Романівна продовжує розмову з колегами про значну спонсорську підтримку, яку надають і районна влада, і місцеві підприємці та гості з області. Відвідуючи район, обласне керівництво обов’язково цікавиться, як живеться дитсадківцям. І, зазвичай, приїздить з подарунками. Дітям це в радість.
– На базі нашого дитсадка чимало семінарів відбулося, зокрема й обласних. Не тримаю ніяких секретів, ділюсь тим, що знаю, з усіма, хто цікавиться, – по закінченні телефонної розмови, зауважує Людмила Романівна. – Душею прикипіла до дитсадка. Коли з дітьми, то забуваю про все, навіть про якісь життєві негаразди. Тут мені хороше. Тому щоранку йду на роботу з радістю.
Не важко зрозуміти, в чому криється секрет успіху Людмили Гремалюк. І хоч існує безліч методик та написані тисячі книжок з виховання дітей, але без щирості та любові вони ніщо. Вона зрозуміла це одразу, тому не сумнівалась: професія стала її життям.
