Минув тільки місяць, як виконавчу владу у Фрунзівському районі очолив Павло Степанович Шестопалюк. Для когось іншого цей термін був би занадто коротким, щоб ретельно визначити й окреслити існуючі проблеми. Але якщо врахувати майже шестирічний досвід роботи Павла Степановича головою районної ради, то неможливо не визнати, що сьогодні він безпомилково знає всі плюси і мінуси життєдіяльності району загалом і кожної громади зокрема. Тож з перших днів призначення на посаду голови райдержадміністрації, він, не гаючи часу, щоденно вирішує безліч різноманітних питань.
Коли у 2005 році Павла Шестопалюка вперше обрали головою районної ради, то був непростий період взаємин між представниками семи політичних партій, які складали депутатський корпус. Кожен депутат мав якісь власні амбіції, власну мету діяльності у районній раді. Та Павлу Степановичу вдалося відійти від політики, згуртувати представників органів місцевого самоврядування і зосередити на вирішенні величезної кількості проблем, що накопичилися в громадах за значний період застою. Можна без перебільшення сказати, що завдяки цьому принципу в останні роки населені пункти району набули зовсім іншого, привабливого вигляду. Це стверджують не лише жителі сіл та селищ, а й приїжджі люди.
Серед значного кола завдань, які доводилося вирішувати Павлу Степановичу на посаді голови районної ради, пріоритетними були благоустрій населених пунктів та забезпечення жителів району якісною питною водою. У той час артсвердловини колишніх колгоспів по десять років бездіяльно стояли майже в кожному селі. Поступово, з року в рік, спільними зусиллями, відновлено роботу 16ти башт Рожновського, і на цьому новопризначений голова райдержадміністрації зупинятися не збирається. Адже є ще немало великих і малих сіл, де люди потерпають через відсутність або несправність водомережі й артсвердловин. Лише в цьому році відновлення постачання води або ремонт і розширення мереж планується проводити у Веселій Балці, Василівці, Йосипівці, Ониловому, Бирносовому та багатьох інших населених пунктах.
Те, що проблема водопостачання досі залишається актуальною, довів і нещодавній робочий візит до району голови Одеської обласної ради Миколи Володимировича Пундика, який приїхав оглянути будівництво нової школи у Павлівці і запропонував допомогу у відновленні роботи однієї із сільських артсвердловин. На найближчій сесії облради планується виділення понад ста тисяч гривень на цю важливу роботу.
– Велику надію також покладаємо на участь у другому етапі Програми розвитку ООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду», – зазначив П. Шестопалюк. – Від нашого району запропоновано проекти щодо подальшого водозабезпечення деяких населених пунктів, організації вуличного освітлення, впровадження у навчальних закладах енергозбережних технологій та розв’язання низки інших важливих соціальних проблем.
– Павле Степановичу, зараз триває напружена пора ремонтів у школах району. Як вдається проводити підготовку навчальних закладів до 1 вересня, адже відомо, що цей процес відбувається в умовах вкрай обмеженого фінансування?
– Цього року на ремонт освітніх закладів з районного бюджету ми змогли викроїти лише 150 тисяч гривень. З цієї суми 80 тисяч піде на облаштування котельні у Ленінському НВК – тут вкрай необхідно перевести опалювальні котли з підвального приміщення, яке постійно затоплюється водою. Разом з начальником відділу освіти райдержадміністрації О.В. Воєділовим ми об’їхали всі школи і визначили першочергові проблеми. Загалом, серед 15ти навчальних закладів у нашому районі є такі, де необхідно зробити елементарне генеральне прибирання. Це стосується Войничівського, Йосипівського НВК та деяких інших шкіл. У решті разом з поточними ремонтами необхідно лагодити дах, поріг, встановлювати стічні труби, нові двері тощо. Звичайно, в умовах обмеженого фінансування ці роботи неможливо виконати лише за рахунок бюджету та батьківських внесків. Тому ми звертаємося по допомогу до сільгоспвиробників та підприємців. Втішає, що люди розуміють нинішню ситуацію і з готовністю надають свою підтримку. За кожною школою вже закріплені фермери та бізнесмени, і з їхньою участю понад 90% закладів освіти до 1 вересня буде обладнано внутрішніми туалетами. Залежно від потреб виконуватимуться й інші необхідні ремонтні роботи не лише у школах, а й у дитсадках, ФАПах, будинках культури та загалом у громадах. Сьогодні дуже важливою є соціальна відповідальність бізнесу за життєдіяльність і розвиток населених пунктів. Якщо людина успішно працює на території тієї чи іншої сільської ради, то вона просто зобов’язана брати фінансову участь у вирішенні існуючих проблем.
– Все це справедливо, Павле Степановичу, стосовно підприємців. Однозначно, це дуже роботящі люди, та фінансові ризики у них мінімальні. Я веду до того, що у будьякому разі бізнесмени працюють з прибутком. Але як бути сільгоспвиробникам, на плечі яких лягає значне матеріальне навантаження при вирощуванні хліба? Вони постійно ризикують вкласти кошти в землю і не отримати очікуваного прибутку. До того ж поступово наші фермери і керівники товариств беруть на себе роль колишніх колгоспів, за рахунок яких вирішувалися всі сільські проблеми. Чи під силу їм це сьогодні, коли хлібороби й самі потребують підтримки держави?
– І країні, і аграріям сьогодні дуже непросто. Дійсно, майже всі сільгоспвиробники в цей складний час потребують компенсації за добрива, за посіяний гектар, на придбання паливномастильних матеріалів тощо, але держава цьогоріч з низки відомих причин не має можливості допомогти. Та все ж, завдяки частковій компенсації з обласного бюджету на придбання комбайнів і тракторів деякі хлібороби змогли поповнити свій парк новою технікою. Також сільгоспвиробники змогли отримати кошти за здане зерно Аграрному фонду. Це вельми важливо.
Всі сьогодні розуміють складну фінансову ситуацію в державі і, як би це пафосно не звучало, вірять, що незабаром ці часи минуть. До того ж ніхто не примушує підприємців чи керівників сільськогосподарських підприємств виділяти власні кошти на вирішення якихось проблем громади. Це винятково добровільна діяльність, яка не зашкодить фінансовому добробуту підприємства, а йде на користь дітям та онукам наших спонсорів, їх працівникам, котрі живуть і трудяться на селі.
– На завершення нашої розмови скажіть, Павле Степановичу, чи встигли Ви за місяць роботи головою райдержадміністрації відчути різницю між діяльністю на посаді керівника депутатського корпусу і виконавчої влади?
– Звичайно! Якщо у районній раді є можливість самостійно обирати напрями роботи, то в райдержадміністрації необхідно оперативно вирішувати значне коло проблем у всіх сферах господарювання. Це і підвищення заробітних плат, і пошук шляхів наповнення бюджету, і залучення інвестицій, і вчасне проведення жнив, і ремонт доріг, і благоустрій територій, і створення умов для роботи об’єктів соціальної сфери та безліч інших важливих завдань. Нинішня посада вимагає більшої відповідальності і конкретної участі у розв’язанні різноманітних питань. Та, що важливо: на обох посадах кінцевий результат залишається незмінним – це покращення життя наших людей.
– Дякую за бесіду.
