Актуально

У Київському міськсуді Тимошенко нагадають російський ліс

Колишній начальник Управління бюджету Міноборони РФ Георгій Олійник знову на слуху. Після оголошення вироку його колишньому бізнес­партнерові в Україні Юлії Тимошенко ЗМІ не без гордості в голосі повторюють: мовляв, скільки мотузочці не витися, а… Малася на увазі давня афера з будматеріалами, що спровокувала найбільший – за тодішніми мірками – російський корупційний скандал.

Нагадаємо: генерала з яскраво вираженим «хохляцьким» прізвищем за допущену з його провини розтрату $323 млн присудили до тривалого тюремного ув'язнення, позбавили військового звання генерал­полковника, бойових нагород і солідної пенсії. Відсидівши два із лишком роки, Олійник намагався відновити своє добре ім'я… з допомогою Юлії Тимошенко. Саме їй належала креативна ідея обміняти російський природний газ на українські будматеріали.

Будівельна індустрія України в середині 90­х років перебувала в дуже глибокому занепаді. Будтрести, що були проіснували протягом багатьох десятків років, валилися мов карткові будиночки. Висококваліфіковані специ з капбудівництва були змушені найматися на принизливі для них роботи до поквапом склепаних будбригад при підприємствах, які теж розвалювалися. Іншими словами, великих втрат при можливому експорті до Росії, наприклад, граніту з українських кар'єрів наша країна однаково не зазнала б.

Міністерство оборони Росії теж не розкошувало. Не було коштів на елементарне. І РАТ «Газпром» виділило військовикам певну кількість газу. Мовляв, удасться вам його вигідно продати – будете утримувати на виручені гроші й армію, і флот.

Юлія Тимошенко, знаючи про проблеми російських військовиків, виказала неабияку спритність. Одержавши в повному обсязі за бартером дефіцитний енергоносій, очолювана нею корпорація «Єдині енергетичні системи України» не поспішала з відправленням слов'янським партнерам матеріалів, добутих кров'ю і потом українців.

Генерал Олійник як «черговий по квітню» (то пак той, що несе пряму відповідальність за провальну, з погляду інтересів Росії, угоду) марно намагався вибити з «ЄЕСУ» обіцяні будматеріали: телефонував підлеглим Юлії Володимирівни, посилав до Києва та Дніпропетровська з десяток гінців.

На суд у Москві Тимошенко, зрозуміло, не приїхала. Як і проігнорувала кількаразові запрошення до ДП РФ на очну ставку з високопоставленим етнічним українцем. Очевидно, останній був зобов'язаний належним чином оцінити рівень патріотизму глави «ЄЕСУ». Адже вона і ліс закарпатський від непотрібного вирубування зберегла для нащадків, і запаси каменю – для майбутнього відродження української будівельної галузі. З воістину ленінською прозорливістю підрахувала, у яких кількостях усе це добро знадобиться для майбутніх Великих Будівництв напередодні Чемпіонату Європи з футболу­2012.

Теперішні українські «керманичі» не схильні, втім, до дифірамбів на адресу Тимошенко. Навпаки: Юлію Володимирівну в період приготувань до суду в Печерському районі Києва, що недавно завершився, спробували прищучити… з допомогою Військової прокуратури Росії. Котра оголосила про добряче всіма підзабуті претензії до Тимошенко із приводу її бурхливої діяльності в 1995 – 1997 роках.

Держзвинувачення одразу долучило перший вирок стосовно Олійника до матеріалів справи проти Тимошенко. «Забувши» про існування наступних вироків, які раз­по­раз виправдовували екс­чиновника Міноборони РФ.

Юрій Єхануров, який працював з 1999­го по 2001 рік при прем'єрі Вікторові Ющенку його першим заступником, повідав високому суду: в 2000 році до нього як до безпосереднього боса пані Тимошенко – тодішнього віце­прем'єр­міністра України з питань паливно­енергетичного комплексу – згаданий Олійник звертався з недвозначною вимогою: борги «ЄЕСУ» повинні бути визнані державним боргом України й погашені за рахунок бюджетних коштів. Єхануров припустив: украй невигідний для його країни газовий контракт із Росією від 19 січня 2009 року Тимошенко продавила в обмін на відкликання Генеральною прокуратурою РФ претензій щодо боргів її колишньої корпорації…

Виступаючи в Печерському суді, Юрій Іванович докладно переказав хід рандеву з Олійником у своєму робочому кабінеті. Виявилося, тому в «ЄЕСУ»… пообіцяли, що ось­ось вирішать питання з урядом про перепоступку останньому боргів корпорації перед МО РФ. Наївний Олійник бадьоро рушив до приймальні Ющенка. Однак там сказали, мовляв, акти Кабміну має право підписувати не тільки Віктор Андрійович, а й перший віце­прем'єр­міністр. Нагадуючи Єханурову про нібито вже досягнуту домовленість щодо «переведення стрілок» з «ЄЕСУ» на уряд України, Олійник не скуплячись уживав нецензурні вислови (відтворювати які професор кафедри прикладної економіки Київського національного університету ім. Т. Шевченка, через присутність дами, перед суддею Киреєвим не побажав). «Зрештою я напоїв його чаєм і відправив додому», – сказав Єхануров.

Реанімація історії з Г. Олійником (якого, як стверджує захист Тимошенко, російський суд насправді присудив на тюремний термін не за співпрацю з «ЄЕСУ», а за махінації з облігаціями) показує на продовження судової епопеї з «великомученицею Юлією». Сторона обвинувачення явно не збирається в Апеляційному суді Києва грати з Юлією Володимирівною у піддавки. І спробує пристебнути до вже відомих захистові доказів безумовної провини засудженої Тимошенко якісь «щойно з’ясовані обставини».

Нагадаємо в цьому зв'язку: ст. 286 Кримінального кодексу Російської Федерації зразка 1996 року, за яким судили Олійника, стосується «загального» перевищення генералом службових повноважень, а ст. 260 КК говорить про… незаконне вирубування лісу. Безпосереднього стосунку до «ЄЕСУ», отже, обидва посилання на російське законодавство, що є в клопотанні української Генпрокуратури, не мають. Можна лише обережно припустити, що вкрай зневірений Олійник намагався тоді видати зрубаний російський ліс за недовезений із братньої України. Чи то поліський, чи то закарпатський.

Олег БАЗАК, м. Київ

Держакт на землю – з рук голови Держземагенції

Минулого четверга Одеську область і, зокрема, Комін­тернівський район з робочим візитом відвідав голова Державної агенції земельних ресурсів Сергій Тимченко.

Під час поїздки він ознайомився з роботою підлеглих йому обласного та районних відомств, а також вручив за урочистих обставин працівникам соціальної сфери, пенсіонерам та членам організації Української спілки ветеранів Афганістану Березівського та Комінтернівського районів близько ста державних актів на землю.

Звертаючись до присутніх під час зустрічі в смт Комінтернівське, голова Держземагенції щиро вибачився за затримки та чиновницьку тяганину, які протягом останніх років перешкоджали своєчасній видачі держактів.

– Черги, біганина по кабінетах та багаторічні очікування оформлення свого права на землю залишаться лише в страшних снах. Хабар не буде найкоротшим шляхом для одержання держакту. До Нового року з корупцією в органах земельних ресурсів буде покінчено. Сьогодні для цього є чітка воля керівництва країни та законодавчий механізм, – підкреслив Сергій Тимченко.

В урочистій акції також взяли участь начальник Головного управління Держкомзему в Одеській області Лариса Танова, голова Комінтернівської райради Тетяна Китайська та голова райдержадміністрації Іван Марзак.

Докладніше про візит голови Держземагенції та хід земельної реформи в Україні читайте у найближчих номерах «ОВ».

Анатолій Михайленко,«Одеські вісті»

Схиляючи голови перед матерями-героїнями

В облдержадміністрації відбулася урочиста церемонія вручення посвідчень, що підтверджують присвоєння почесного звання «Мати­героїня» 27 жителькам нашої області.

Заступник губернатора Дмитро Волошенков подякував жінкам за їхню материнську мудрість, мужність і величезну працю з виховання підростаючого покоління. Він побажав їм міцного здоров'я, упевненості в завтрашньому дні й щоб діти їх ніколи не засмучували.

Анатолій ВАКУЛЕНКО