Повішати чи почепити?
Вибору між цими дієсловами сучасні літератори не роблять, пишуть в усіх випадках, як і росіяни, - повішати.А народна мова такого вибору додержується. Там, де треба щось повішати і разом з цим повішене розправити, уживають перше з винесених у заголовок дієслів (повішала білизну, повішав піджака на плічка); там, де щось прикріплюють до чогось одним місцем, вдаються до другого: почепив лампу на кілочок, почіпляли образи (картини), Почепив собі сакви на шию (Грінченко); Даремне хотіла я арфу свою почепити на віттях плакучих смутної верби (Леся Українка).
Послідовно вживають повішатив нашій мові лише тоді, коли мова йде про страту.
Потерпа́ти
Тисячу разів чули ми це слово з радіо- і телепередач, чимало бачили в газетах, але жодного разу ті, хто впровадив таку «моду», не вжили його у властивому значенні.
Цих (властивих) значень лише двоє:
1.Терпнути, потерпнути:потерпають, терпнуть, потерпли руки, ноги (фізичний стан);
2.Боятися, побоюватися, тремтіти, вболівати душею(моральний стан) – за кого, що: Злодій їден за другого потерпають (Грінченко); Знав, що зробив незаконно, взявши з собою хлопця, і потерпав: ану ж хто побачить? (Коцюбинський).
Щоб краще втямити значення дієслова потерпатив його моральному ключі, спробуймо перекласти (звичайно, зазираючи до словників!) речення Коцюбинського російською мовою. Вийде: «Знал, что поступил незаконно, взяв мальчика с собой, и боялся (побаивался, дрожал): а вдруг кто-то увидит?»
Чому ж наші самоперекладачі з преси й ефіру так неправильно користуються дієсловом потерпати?Відповідь елементарна: в гонитві за звукоподібністю вони просто перемішали в одну купу різного значення дієслова. І тепер прирівнюють українське потерпатиНЕ до бояться, побаиваться, чидрожать, як звелить словник, а допретерпеть, потерпеть і навіть пострадать. Розкласти все на місця допоможуть паралелі:
рос. укр.
перетерпеть (боль, перевязку,
удаление зуба и др.) перете́рплювати, перете́рпіти, ви́терпіти
претерпеть изменения зазнати змін
потерпеть немного (от боли) поте́рпі́ти трохи (з болю)
потерпеть аварию, поражение зазнати аварії, поразки
пострадать за идею постраждати за ідею
пострадать от наводнения терпі́ти, постраждати (але
в жодному разі не потерпати!)
од повені
здоровье его потерпело здоров’я його (йому) підупало,
він підупав на здоров’ї
головний орієнтир правильного слововжитку: потерпаютьу нас за кого, за що. У жодному разі не від чого, потрібні інші дієслова (див. вище).
◊ потерпати серцем – волноваться, переживать за кого, за что
Представляти, представити
Чи потрібне таке дієслово українській мові? Перекладний словник, якщо його читати так, як годиться (поминаючи перше місце, де часто-густо стоять саме кальковані слова), каже: ні. Ось погляньмо:
рос. укр.
представлять, представить (про документи, дані)
подавати, подати,
показувати, наводити
представить свидетелей приставити свідків
представлять (кого кому) знайомити (кого з ким),
рекомендувати (кого кому)
представляем нашим рекомендуємо нашим
слушателям кого, что (радіо) слухачам (кого, що)
представлять (изображать) зображувати (в літературі ще – виводити, показувати; фарбами ще – змальовувати)
представлять (на сцені) грати, виставляти, ставити
представлять (кого, копіювати) удавати кого,
прикидатися ким
(работа) не представит (робота) невикличе,
трудностей не завдасть труднощів
представлять (в уме) уявляти
представлять собой являти собою що, бути чим (Земля
являє собою кулю; Земля є кулею)
представлять (о концепциях, репрезентувати (репрезентувати
интересах) інтереси колективу)
◊ представьтесь, пожалуйста! назвіть себе, будь ласка!
Навіть до чиновницького представить к награде можна дібрати український відповідник (наприклад, відзначити, вшанувати когось нагородою, нагородити кого чим), проте всі сьогоднішні українські ЗМІ тільки те й роблять, що представляють.Запитання: хто кого в наш час русифікує?
