Кожна людина, незважаючи на вік, бажає душевного затишку, який врівноважує, додає спокою та втіхи. Особливо відчутно це під осінь життя, коли хочеться добрих взаємин, розуміння й разом з тим є бажання пізнати щось нове. Саме тому і з’явився в районі клуб «Затишок», який об’єднав людей пенсійного віку. Про нього в пресі і по телебаченню вже розповідали. Й така увага цілком заслужена. Адже розпочавши свою діяльність в 1999 році, клуб зумів здобути добру славу не тільки в межах нашого району та області, а й значно ширше. За організацію такого дружнього колективу велика подяка голові жіночої ради Ларисі Кисилівській. Вона додала чимало сил, знаходила спонсорів, аби ветеранський хоровий колектив мав змогу взяти участь в різноманітних обласних та районних заходах.
Клуб існує як єдиний колектив, але індивідуальність кожного відчутна. Один приніс в дарунок побутові вироби, інший – рукоділля, а хтось поділився цікавими оповідками. Приміром, у дружній компанії ми із задоволенням слухаємо гуморески у чудовому виконанні Надії Томашпільської. В її репертуарі чимало гуморесок відомих поетів, є й твори наших місцевих авторів. Напрочуд влучні «шуткиприбаутки» Віри Мезнікової, цікаві нам, але й потрібні їй самій. Це надзвичайно вольова людина, їй фізично важко триматися, а вона жартує. У 85 років не полишає співу Марія Дідовик. Романси у виконанні цієї гарної, ніжної жінки звучать мелодійно і природно. Багато доброго можна сказати про кожного, хто став постійним відвідувачем „Затишку”. Та варто зупинитися на головному, що стало об’єднуючою силою для всіх, – це пісня.
Для кожного народу вона унікальна. Тому так важливо зберегти її чистоту та неповторність, передати як найцінніший скарб наступним поколінням. До цього варто додати, що спів підтримує здоров’я і лікує. Цей метод оздоровлення лікарі називають вокалотерапією. Тож з огляду на це співати таки варто!
Свою сценічну діяльність клубівці розпочали із створення хору. Варто зауважити, що не всі, хто виявляє бажання співати в цьому колективі, мають належний музичний слух і вокальні дані для опанування складного репертуару. Цьому тут навчають, двічі на тиждень проводяться репетиції, де не відпочивають, а старанно працюють, адже спів – це напружена емоційна робота.
Ми активно співпрацюємо із районною радою ветеранів війни та праці, яку очолює Павло Зброжко, радо беремо участь в усіх районних заходах, ми – часті гості в районній бібліотеці для дорослих, в Будинку творчості школяра.
Серед пам’ятних виступів – 24 серпня 1999 року на районному стадіоні. Це дебют хору. Тоді мені випала щаслива нагода співати дуетом із заслуженим артистом України Миколою Загороднім під акомпанемент талановитого музикантапедагога Савранської дитячої музичної школи Володимира Брицького. Можна сказати, що у нас склалась «трилогія» у взаєминах із телепередачею каналу ЦТ1 «Надвечір’я». Завдяки цій передачі про нас, самодіяльних співаків хору, дізналася вся Україна. Зустрічі відбулися 2001, 2008 та 2009 років, як у Києві, так і в Саврані. У столиці в різні роки прозвучали пісні: «Ветерани» (автори Микола Сингаївський та Олександр Зуєв), «Пісня про Саврань» місцевого автора Ангеліни Барсакової. Цей твір розкриває красу Саврані, її природи – справді, за словами автора, «створеного наземного раю». «Гімн савранських пенсіонерів» – місцевих авторів Альбіни Розсолової та Івана Чернеги, вважаю, єдиний на Україну. До речі, Іван Чернега у своєму творчому доробку має чимало пісень, музику до яких він написав на слова місцевих поетів – Станіслава Мезнікова, Ганни Слюсар та Альбіни Розсолової. Він автор «Пісні про клуб «Затишок», яку ми вважаємо своїм талісманом.
Телеведуча «Надвечір’я» Тамара Щербатюк своєю схвальною оцінкою нашої діяльності та розумінням того, чим ми займаємося, додала учасникам хору ще більшого натхнення. Її приїзд до Саврані співпав із ювілейним концертом хору клубу «Затишок», якому тоді було виповнилося 10 років.
Хоровому колективу три роки тому присвоєно звання народного. Продовжуємо нести людям світло та тепло своєю творчістю. Постійними членами хору є Федір Тіщенко, Володимир Крохмалюк, Григорій Шелушиш, Галина Александрова, Алла Петрушина, Евеліна Біліченко, Надія Томашпільська, Людмила Чернецька, Раїса Крива, Віра Поліщук, Світлана Данчук, Феодосія Бондар, Ніна Лещенко, Юлія Терлецькі, Олександра Нагірняк, Олена Володівщук, Віра Колосовська, Світлана Рибчук та концертмейстер Іван Чернега.
Втішає те, що ми не залишаємося наодинці зі своїм проблемами. На наші прохання про допомогу одразу відгукуються голова районної державної адміністрації Олег Іспанюк та голова районної ради Микола Бадюл, керівництво селищної ради та працівники відділу культури, організацій та підприємств району. Зокрема, нещодавно було придбано фортепіано за сприяння Миколи Бадюла і фінансової підтримки директора комунального підприємства «Одеський фонд підтримки індивідуального будівництва на селі» Миколи Глембовського. До того ж Микола Миколайович Глембовський допоміг нам у придбанні матеріалу для пошиття сценічних костюмів, за що йому від нас велика подяка. Ці костюми у нас єдині, а хотілося б ще мати і українське вбрання, оскільки в репертуарі хору багато народних пісень.
Віднедавна хор клубу «Затишок» має назву «Мелодії життя». Таке гарне поєднання музики із певним життєвим досвідом імпонує всім членам цього творчого колективу.
