Яскрава та пам’ятна виставка собак відбулася у минулі вихідні у спортивному комплексі «Олімпієць». Вона зібрала понад 1150 учасників, які показали собак більше ста порід.
Навіть швидкого погляду на ринг було достатньо, щоб констатувати: одесити пильно стежать за модою на собачі породи і найчастіше обирають тих, хто популярний у сильних світу цього. Це цілком стосується лабрадорів (моду на них увів Володимир Путін). Кількість представників цієї породи у нашому місті стрімко зростає. Грайливі, ласкаві і добрі собаки за своїм характером досить пасують веселим і безжурним одеситам. Ця обставина теж, мабуть, сприяє їхній популярності у жителів нашого міста.
Зовсім несподіваним було досить широке представництво сибірських хаскі. Ця порода стала неймовірно популярною після виходу на екрани американської стрічки «Білий полон». Там її чотириногі герої демонстрували дива кмітливості, мужності та сміливості. Вони часто не погоджувалися з командами, бо чуття на небезпеку у них у крові, набагато гостріше, ніж у людей.
Втім, заради справедливості треба нагадати давнішу і не менш цікаву історію, пов'язану з хаскі. У 1925 році епідемія дифтерії охопила містечко Ном на Алясці. Через арктичний шторм привезти туди антидифтерійну сироватку можна було тільки на собачій упряжці. Цей шлях протокою Нортон по кризі, що провалювлася під ногами, зуміли подолати Леонард Сеппала на упряжці хаскі з ватажком Того й Гуннар Каасен з ватажком Балто.
Того разом із Леонардом не раз підтягував упряжку з води на тверду кригу, відчував, де вже утворювалися ополонки, і змінював шлях проходження. Каюр цілком довіряв своєму псові. І зовсім трохи не діставшись до містечка Ном, Того впав, бо у нього віднялися лапи. Це була остання подорож славного пса. А до фінішу сироватку доставив Балто, і всі почесті, на жаль, дісталися тільки йому.
– Хаскі справді наділені інтелектом, люблять усе вирішувати самі, бо на півночі від цього залежить не тільки їхнє життя, але й життя тих, кого вони перевозять, – говорить Альона Голуб. – Можливо, через це вони вважаються такими, що важко піддаються навчанню. Але зі свого досвіду можу сказати: найчастіше саме собаки виявляються праві. До їхньої «думки» слід дослухатися. Крім того, хаскі зовсім не годиться як охоронець. Собака ця настільки добра і компанійська, що допоможе злодіям усе скласти і вивезти. Незважаючи на північне походження, чудово адаптувалася до півдня. Її вовна, як халат у жителя Середньої Азії, влітку допомагає тварині не перегріватися, а взимку зберігає тепло.
Що ж, одесити здебільшого ставляться до собак з надзвичайним гумором. Наприклад, чарівного та спокійного песика улюбленої породи англійської королеви вельш коргі пемброк називають МіклухоМаклаєм. А голова обласної ради Микола Пундик виявляється не тільки любитель фотозйомки і затятий рибалка, але і господар милої собачки на кличку Круассан. Дивлячись на це рудувате, дуже товариське диво, його мимоволі хотілося назвати ласкаво – Круассанчик. Гадаю, саме так його і називають вдома.
Не бракувало на виставці собак бійцівських порід, доберманів, вівчарок, пуделів, мальтійських болонок, йоркширських тер’єрш із кокетливими бантиками, які стали незамінними супутницями молоденьких дівчат і світських дам.
Часом відчувалося, що набагато більше перед виходом у ринг хвилюються власники, а не самі учасники. Хтось з них щось нервово жував, хтось емоційно розхвалював достоїнства свого собаки. А чотириногі учасники тим часом намагалися познайомитися з якомога більшою кількістю друзів. Причому представники дрібних порід особливо цікавилися лабрадорами, хаскі. Панувала доброзичлива атмосфера, і жоден собака не проявляв себе кусючим.
Загалом, яка різнолика Одеса, такі різноманітні і пристрасті її жителів у виборі чотириногих друзів. А якщо так, то ще не раз на нас очікує яскраве, незабутнє собаче шоу.
