Актуально

Законом – по «нахаббуду»

Про те, що у Комінтернівському районі влада оголосила війну самоправному будівництву та захопленню земельних ділянок, «Одеські вісті» писали не раз. Ця тема не сходила зі сторінок і телеекранів інших ЗМІ.

Нагадаємо, що початок цьому наступу на так званий «нахаббуд» поклало знесення незаконно діючої бази відпочинку у селі Сичавці, що розташовувалася на території природно­заповідного фонду – «Тилігульський ландшафтний парк».

Її долю розділили й інші бу­дівлі, споруджені на незаконно захоплених землях громади Комінтернівського району, і які не приносять до бюджету жодних коштів.

Голова Комінтернівської райдержадміністрації Іван Марзак, коментуючи те, що відбувається, висловлював надію, що порушники отямляться і узаконять своє право на володіння земельними ділянками і будівлями, якщо вони мають для цього досить підстав. Та ба! Цього не сталося. У результаті за поданням прокуратури Комінтернівського району відповідно до рішення районного суду було знесено близько 15 об’єктів, будівництво яких суперечило українському законодавству.

І от ще одна незаконно споруджена будівля пущена, образно кажучи, «під ніж бульдозера», хоча цього разу це був колісний екскаватор. Сталося це на морському узбережжі, на території Крижанівської сільської ради.

Ось як пояснив начальник відділу Державної виконавчої служби Комінтернівського районного управління юстиції Юрій Трифонов те, що відбувається:

– Сьогодні провадяться примусові дії щодо виконання рішення Комінтернівського районного суду з ініціативи прокуратури Комінтернівського району про знесення самовільної будівлі – куреня. Боржникові було дано час для самостійного знесення будинку, але він його не використав.

Не приховував задоволення тим, що відбувається, і заступник Крижанівського сільського голови Євген Шевченко.

– Це тільки початок, – заявив він нашому кореспондентові. – Такі ж дії належить виконати ще щодо десятка будівель. Ми також розпочали роботу щодо повернення у володіння громади села кількох соціальних об’єктів, переданих колишньою сільською владою у власність третім особам.

– Ми раді, що справедливість перемогла, – говорить активний учасник громадської організації «Крижанівська громада», а нині депутат сільської ради Світлана Константинова. – Я вважаю, що це нехай і невелика, але перемога – як депутатського корпусу, так і мешканців вулиці Приморської.

Проте, поки екскаваторник приступав до ліквідації незаконно спорудженого куреня, погляди присутніх раз по раз зверталися до іншого об’єкта, також спорудженого без правовстановних документів. Причому прямо на колишньому пляжі, біля крайки моря, що суперечить не тільки всім існуючим нормам і правилам, але й здоровому глузду.

– Члени нашої громадської організації і депутати сільради неодноразово спілкувалися з інвестором цього будівництва паном Скобком, – далі розповідає С. Константинова. – А очолювана ним фірма «Гарант – сервіс» навіть пообіцяла нам зробити проект щодо берегозміцнення, який, до речі, не пройшов громадські слухання і не схвалений громадою села. А тим часом, незважаючи на наші протести і пікети, спорудження тривало. Зараз ходять чутки, що це спорудження уже узаконено через судове рішення. Але я однозначно стверджувати цього не можу.

Проте жителі Крижанівки і депутати сільської ради далі наполягають, щоб щодо цього об’єкта було ухвалено рішення, що відповідає чинному законодавству України, зокрема закону про місцеве самоврядування, підкреслила активістка.

Справді, чи можна вважати знесення нехай і двоповерхового з мансардою, але все­таки куреня перемогою закону і справедливості на території Крижанівської сільської ради? Або, як стверджує номінальний власник незаконної будівлі і керівник громадської організації «Барракуда», що займалася рятуванням на водах, Леонід Кузнєцов, вони у цій ситуації опинилися «слабкою ланкою»?

Цікаво було б знати, що думають із цього приводу у прокуратурі Комінтернівського району. Звичайно, об’єкт, що претендує на елітний пансіонат, це вам не курінь. Але, як кажуть, перед законом усі рівні. Чи не так?

Анатолій МИХАЙЛЕНКО,«Одеські вісті»,Комінтернівський район

Маятникова міграція у Кучургані

Минув рівно рік з часу ухвалення Державною митною службою програми «Обличчям до людей». І ось ми на пункті пропуску «Кучурган», – одному з 35, що розташовані у зоні діяльності Південної митниці. Звідси, з території Роздільнянського району, видно будівлі міста Первомайська, розташованого у невизнаній Придністровській Молдавській Республіці.

– Звідси і специфіка проведення митного контролю, – говорить начальник Південної митниці Тетяна Бойченко. – Справа ускладнюється тим, що протягом двох місяців наші співробітники повинні освоїти нові обов’язки, які раніше були покладені на санітарно­епідеміологічну, фітосанітарну та ветеринарну служби.

Тим часом навантаження, що лягає на 70 чоловік персоналу згаданого міжнародного пункту, високе – вони перевіряють майже 5 тисяч громадян і близько 3 тисяч транспортних засобів на добу.

Багатьом жителям ПМР вигідніше жити на своїй території, а на українській – працювати. Або відпочивати. Тому літо тут – гаряча пора щодо контролю над молдавськими курортниками.

– Це так звана маятникова міграція, – пояснює заступник начальника Південної митниці Сергій Куц. – Але за будь­яких пікових навантажень ми не повинні допускати створення довгих черг.

Огляд легкового автомобіля триває не більше 10 хвилин. Процедура перевірки розпочинається із зовнішньо­го огляду машини і вивчення документів. За словами старшого інспектора­кінолога служби щодо боротьби з контрабандою Романа Романенка, уже на цьому етапі за багатьма ознаками можна визначити порушника. Підозру викликають нелогічний маршрут, нервова поведінка, плутані або невпевнені відповіді на прості запитання. За необхідності перевіряльники застосовують прилади, які сканують порожнечі, ендоскоп, що дозволяє заглянути у важкодоступні місця, наприклад, у бензобак. А де не допомагає електроніка, там приходить на допомогу службовий пес.

Основна група порушень, що фіксуються на пункті «Кучурган», пов’язана з палким бажанням деяких осіб провозити тютюнові та алкогольні вироби у кількостях, що досягають розмірів торговельної партії. Тим більше, що ввезення товарів з ПМР без дозволу молдавської митниці заборонено. Але закордонні гості, маючи намір заробити на різниці у цінах, старанно шукають лазівку. Особливо, коли везуть наркотики для безмежного російського ринку. І тут громадяни, які ризикнули ступити на слизьку доріжку криміналу, проявляють фантастичну винахідливість. Це дилетанти подібного промислу ховають упаковки з конопель під обшивку дверей або під сидіння. Більш досвідчені перевізники прикріплюють пакети з травичкою у підкрилках, іноді біля двигуна, ховають у запасному колесі. Одного разу наркокур‘єр помістила ящичок з марихуаною в акумулятор – замість вийнятої з нього секції. Також наркотики ховають у продуктах харчування, наприклад, у бідоні з медом.

– Але пса не обдуриш, – говорить Р. Романенко. – Чорний лабрадор Веста натренована на пошук наркотичних речовин рослинного та хімічного походження. Підготовка побудована на інстинктивному бажанні собаки впіймати здобич. Їй кидають улюблену іграшку­м’ячик, просочений певним запахом. І вона розрізняє його серед десятка інших таких сильних, як запах копченого м’яса, машинного масла, парфумів. Одного разу Веста знайшла наркотик, заварений у каркас машини.

Не так давно громадяни, що прибували з молдавського боку у машинах з литовськими номерами, керували ними за дорученнями, завіреними неіснуючими нотаріусами. А от технічні паспорти були справжніми. Таким чином придністровським шахраям вдавалося уникнути сплати фінансової застави і послуг щодо розмитнення. В Україні ці автомобілі розбиралися на запчастини і наводнювали чорний ринок. Дві такі іномарки уже конфісковано.

– У цілому за 9 місяців 2011 року Південна митниця перерахувала до бюджету 7,5 мільярда гривень, – повідомляє Т. Бойченко. – Це на 2 мільярди більше, ніж за 9 місяців минулого року. Уявіть, скільки у цій сумі закладено мінімальних пенсій!

…А ряд машин рухається, триває перевірка. Не обходиться і без казусів. Ось старий знайомий – пенсіонер із села Маяки. При розпаді СРСР кордон проліг між будинком, де він живе, і городом. Тому копати картоплю на борщ він їздить за кордон. Але повертається уже з товаром, – тому котить на велосипеді по червоній смузі.

На інших пунктах проблемою для митниці є провезення товарів, що належать до гуманітарної допомоги. За наявності достовірної інформації, що вантаж належить саме до цієї категорії, його перевіряють за спрощеною схемою. Цим і користуються відправники, оформляючи під виглядом допомоги контрабанду. Особливо яскравий випадок мав місце в Іллічівському порту, куди прийшли 2 контейнери, у яких, згідно з декларацією, мало бути майже 40 тонн дитячого взуття для інтернатів і притулків.

Підозру викликало те, що туфлі, якщо вірити паперам, були виготовлені у США. А маркування на ящиках стояло китайське. Географічне походження даного вантажу підтвердив запит до одержувача. Контейнери розкрили. Замість сандаликів там були модельні жіночі чоботи з фігурною колодкою, високою тонкою шпилькою, з лакованої шкіри, що носили всі ознаки товару комерційного призначення. Недарма митниця працює цілодобово!

Владислав КІТІК,«Одеські вісті»,Роздільнянський район

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті