Співпраця на благо
Зайве, мабуть, говорити, яку важливу роль відіграють злагода і порозуміння між керівниками районних органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. Адже саме від плідної співпраці на місцях у великій мірі залежить сталий розвиток того чи іншого району. Кореспондент «Одеських вістей» зустрілася з головою Великомихайлівської райдержадміністрації Михайлом Сергійовичем Вишняковим та головою районної ради Віталієм Івановичем Гіріним, щоб дізнатися, як вони знаходять спільну мову у своїй щоденній діяльності. Їм були запропоновані однакові запитання. На наш погляд, розмова вийшла щирою і переконливою.
– Як Ви вважаєте, від чого залежить узгодженість в діях районної ради та райдержадміністрації?
М. Вишняков:– Як на мене, то це без особливих труднощів досягається тоді, коли в обох керівників району є спільна мета, спільне бачення кінцевого результату. Сьогодні я задоволений тим, що у нас з Віталієм Івановичем Гіріним немає розбіжностей у поглядах щодо соціальноекономічного розвитку району. Вельми важливу роль відіграє однакова політична приналежність. До того ж з головою районної ради ми – односельці. Можливо, все це разом узяте і сприяє узгодженості в наших діях.
В. Гірін: – І Михайло Сергійович, і я народилися у Великомихайлівському районі. Тут зростали, набували життєвого і професійного досвіду. Тож, знаєте, в нас обох все частіше виникає думка про те, що залишимо після себе. Безумовно, така позиція керівників іде лише на користь району, сприяє узгодженості в діях двох гілок влади. Бо, окресливши найактуальніші проблеми, ми разом працюємо на один результат.
– Як конкретно Ви здійснюєте можливість співпраці між райдержадміністрацією і районною радою?
М. Вишняков:– Вже не один рік у нас практикується проведення спільних апаратних нарад та прийомів громадян. Крім того, жоден захід районного масштабу не обходиться без участі керівників двох гілок влади. Це дає можливість оперативніше визначати «болючі точки» в життєдіяльності району і з подвійною силою братися за вирішення існуючих проблем. У будьякій ситуації ми чітко визначаємося – хто над чим працює і за що відповідає. Якщо, наприклад, райдержадміністрація береться за якусь практичну справу, то районна рада заповнює певну теоретичну нішу. І навпаки. В таких випадках немає дублювання дій один одного, кожен займається своєю роботою.
В. Гірін:– Все дуже просто. Ми ніколи не розділяємо роботу виконавчої влади і місцевого самоврядування. Так було із самого початку нашої спільної діяльності, так є зараз і, сподіваюся, буде надалі. Якщо виникає якась проблема, ми спільно шукаємо шляхи виходу та разом працюємо над її вирішенням. Я глибоко переконаний, що така співпраця можлива лише тоді, коли є вміння не просто слухати, а чути один одного. Важливе значення має адекватне розуміння того, про що йде мова, вміння поступитися в певних моментах. Бо коли кожен буде вважати себе головним, ні до чого доброго це не призведе.
– Чи буває так, що якісь особисті симпатії чи антипатії переважають у прийнятті важливих рішень?
М. Вишняков:– Ми ж дорослі люди! За своє життя маємо деяку мудрість, досвід… Тож завжди намагаємося відшукати раціональне зерно і врештірешт знайти нормальний вихід із ситуації. Віталій Іванович Гірін – поміркована, справедлива людина. Тому прийняття рішення через принцип «подобається – не подобається» для нього є неприйнятним.
В. Гірін:– Я скажу так: керівники – звичайні люди, які будьяке рішення приймають виходячи з власної позиції, від серця, якщо хочете. Ми ж не роботи, які діють з допомогою певних кнопок! Варто натиснути на пульт управління – і буде результат. Вважаю, що якісь особисті симпатії є поганими помічниками в роботі. Перш за все слід мати здоровий глузд і повагу один до одного.
– У всіх населених пунктах вже відбулося обговорення «Народного бюджету». Як Ви маєте намір втілювати в життя накази людей?
М. Вишняков:– Під час зборів ми вислухали всі побажання громадян, ретельно проаналізували їх потреби і зробили висновок, що для багатьох жителів району актуальними є вирішення тих пріоритетних завдань, які ми озвучували під час передвиборної кампанії. Це газифікація населених пунктів, ремонт доріг і водозабезпечення. Наша команда працює над реалізацією цих пунктів не один рік, у цьому в нас також одне бачення. Фактично виконавцем програми «Народний бюджет» є райдержадміністрація, а районна рада розробляла заходи, відповідала за організацію зборів. Вважаю, що вони пройшли результативно. Втілення в життя наказів людей буде відбуватися у звичайному режимі – лише спільно з районною радою.
В. Гірін:– Ми одразу визначились, що реалізація програми «Народний бюджет», яку ініціював губернатор Одещини Едуард Матвійчук, – це справа і виконавчої влади, і органів місцевого самоврядування. Під час спільної апаратної наради ми визначилися, як будемо діяти, розподілили відповідальних за ту чи іншу сільраду. Разом з райдержадміністрацією готували проведення зборів громадян, аналізували анкети та визначали найактуальніші проблеми по кожній громаді. Думаю, що із втіленням в життя намічених планів особливих труднощів не матимемо, адже, як і ряд інших завдань, будемо вирішувати все у співпраці з виконавчою владою.
– За той час, що Ви працюєте в районі, зроблено чимало, особливо в соціальноекономічному розвитку району. Багато ще належить зробити. Які пріоритетні завдання стоять перед Вами сьогодні?
М. Вишняков:– На найближчі два місяці ми маємо чіткий план роботи. Незабаром завершиться процес будівництва розвідного газопроводу до Новосавицького, що дасть можливість газифікувати будинокінтернат у цьому селі. На черзі – газифікація села Першотравневе, будівництво нового водопроводу у Великоплоскому, капітальний ремонт спортзалу Полезненської школи. А на початку січня 2012 року радісна подія чекає на жителів села Великозименове – в їх будинках також з’явиться газ! Це основні завдання на два місяці, та, вважаю, що вони мають глобальний характер.
В. Гірін:– Перед виборами разом з Михайлом Сергійовичем Вишняковим ми побували майже у всіх населених пунктах району і обіцяли людям зосередитися на вирішенні трьох важливих проблем, які обов’язково полегшать їх життя. Це ремонт доріг, газифікація і водозабезпечення. Якщо люди виявили нам свою довіру, значить – підтримують нашу програму дій. Сподівання людей треба виправдати – у цьому наше спільне головне завдання.
Олена ХАРЧЕНКО,власкор «Одеських вістей»,Великомихайлівський район
Визначаючи пріоритети
Мені подобається бувати на пленарних засіданнях Болградської районної ради: це живий і працездатний організм, колективний керівник і арбітр, який завжди прискіпливо зважує всі «за» та «проти».
На жаль, останнім часом проблем у району більше, ніж можливостей, тому дуже важливо визначити пріоритети розвитку. Про це – наша розмова з головою Болградської районної ради Марією Олександрівною Гайдаржи.
– Боляче дивитися: друге десятиліття немає будівельників на дуже значущому для району об’єкті – новій лікарні. Оскільки добудувати її нереально, кілька років тому було ухвалено перепрофілювати частину споруджень у Будинок матері та дитини. Для того, щоб завершити цей об’єкт, орієнтовно необхідно 30 мільйонів гривень. Безумовно, одержати з державного бюджету одразу такі гроші нереально, проте нам вдалося позитивно розв’язати проблему: в 2012 році, який на Одещині оголошений роком охорони здоров’я, планується відновити фінансування будівельних робіт. Будинок матері та дитини нам украй необхідний – народжуваність у Болградському районі поступово зростає, торік наш район поповнився 729 немовлятами.
– Багато років у Болграді стоїть проблема забезпечення населення якісною питною водою. Але побудувати мережу водоводів на сьогоднішній день – просто нереально.
– Тому ми пішли другим шляхом. Уже цього року в районі будуть побудовані вісім свердловин, а також бювети. Таким чином, якісною питною водою зможуть користуватися жителі Олександрівки, Василівки, Виноградівки та інших сіл, а також Болград. Якщо говорити про водопостачання районного центру, то «слабкою ланкою» у його забезпеченні був водопровід Оксамитне – Болград.
– Він дав таку течу, що просіла автотраса Болград – Ізмаїл!
– Ми неодноразово «латали» труби, але цього року, після того як наш район відвідала перший заступник губернатора Наталя Анатоліївна Чегодар, було ухвалено вольове рішення – цілком замінити стару трубу. Ціна питання – майже 6 мільйонів гривень.
– Маріє Олександрівно, у всіх селах Болградського району проведено сільські сходи, розглянуто проект бюджету 2012 року. Чи скрізь бачення проблем владою і народом збіглося?
– Хочу відзначити, що люди сподіваються на те, що ініціатива губернатора не залишиться благими побажаннями. Я б не сказала, що активність людей щодо обговорення народного бюджету була високою. У деяких селах на збори приходили 50 – 60 чоловік. На мій погляд, тут багато що залежить від сільського голови – як він провів роз’яснювальну роботу, як взагалі контактує із громадськістю. Не таємниця, що більшість керівників громад уникають контактів зі своїми виборцями. Якщо говорити про сприйняття громадами пропонованих об’єктів, то були приклади, коли активісти села висловлювали іншу точку зору. Наприклад, у селі Городньому жителі відмовилися від спорудження свердловини і бювета…
– Не дивно – вони самі нещодавно побудували технічний водопровід і обладнали джерело з питною водою.
– Жителі Городнього на перше місце поставили питання про стан доріг, заявили про необхідність проведення ремонту в школі та дитячому садку, газифікацію амбулаторії та придбання машини «швидкої допомоги». Щоб реалізувати всі ці плани, на Городнє потрібно направити більшу частину всього бюджету розвитку району. Тому ми будемо вести діалог далі й, гадаю, виробимо оптимальний план роботи.
Антоніна БОНДАРЕВА,власкор «Одеських вістей»,Болградський район
