Здрастуйте, любі діти!

«Сонечко» знову з вами. Воно добре відпочило і тепер тішитиме цікавими казками, оповіданнями та віршами, навчатиме цікавих ігор, показуватиме нові вироби та допомагатиме пізнавати наш світ.

Більше того, «Сонечко» оголошує конкурс на найкраще оповідання про домашнє звірятко. Розкажіть про свого улюбленця: як його звуть, що він любить. Не забувайте вкласти до листа свою фотографію зі своїм маленьким другом.

Найцікавіші оповідання будуть опубліковані на сторінках газети, а найкращі автори наприкінці 2012 року одержать цінні призи від «Сонечка».

Отже, сьогодні ми з вами познайомимося із хлопчиком Джоником та довідаємося, звідки беруться сніжинки. А ще доктор Айболить розповість про те, як він лікує маленьких звірів. Це та ще багато пізнавального приготувало для вас «Сонечко».

Сонячна пошта

Здраствуй, «Сонечко!»

Мене звуть Джон Ніколаєв. Можна просто Джоник. Мені майже п’ять років. Я дуже люблю тата, маму, бабусю, дідуся, тітку та «Сонечко». Я ходжу до садка, але вже хочу до школи, бо там дітки сидять до обіду. А потім ідуть додому гратися.

У мене багато друзів. Але найбільше люблю свою собачку Бімку. Вона дуже весела та добра. Любить рибку, котлети та смажену картоплю. А ще моя собачка із задоволенням грається зі мною у м’ячик. А іноді навіть у схованки.

Любе «Сонечко», мені подобається дивитися картинки та слухати казки. І дуже хочу знати, із чого зроблені сніжинки. Розкажи, будь ласка, звідки вони беруться і чому вони такі гарні.

Джоник

Під диктування писала мама Марина

Любий, Джонику!

Спасибі, що написав листа, розповів про себе та про те, що ти любиш. Любі діти, беріть приклад із цього допитливого хлопчика.

Із задоволенням відповідаю на запитання: «із чого зроблені сніжинки?»

Сніжинки – це кристалики льо­ду. Вони складаються із голочок та пластинок. Високо в небі взим­ку плавають пір’ясті хмари, які й складаються з безлічі таких крис­­таликів. Вони ростуть, пере­творюються на сніжинки, потім важчають – і цілими зграями ри­нуть донизу. Так іде сніг.

Сніжинка – дуже ніжне, прим­хливе створіння. Невелика зміна температури, вітру або вологості впливає на її розмір та «статуру». Наприклад, якщо дме вологий вітер, сніжинки злегка тануть по кінцях і зліплюються при польоті в пластівці.

Звідки ж беруться кристалики льоду в хмарах? Вони утворю­ються з водяної пари. Пам’ятаєте, як у холодну погоду намерзає іній на комірі або на рукавиці, якщо на неї подихати?

З повагою «Сонечко»

Цікавинки

Любі діти!

Нас оточує величезний світ із безліччю цікавих фактів, подробиць. «Сонечко» допоможе вам довідатися про деякі з них. А ви поділитеся з батьками, друзями, однокласниками.

Отже:

 У мурахи найбільший мозок із усіх живих істот. Стосовно тіла, зрозуміло.

 У бджоли п’ять очей.

 Бегемоти народжуються під водою.

 У метелика немає шлунка.

 Крокодил не може висунути язика.

 Попри горб, хребет y верблюда прямий.

Це ви вже знаєте, а наступну порцію цікавинок ви одержите в січневому номері «Сонечка».

Я все вмію

Ялинку зелену разом змайструємо

Головним атрибутом Нового року є, звичайно ж, ялинка. Завдяки їй в домі завжди панують відчуття свята, очікування дива. Пам’ятаєте пісеньку: «Елочку зеленую в гости мы позвали…» А ми з вами, діти, не будемо її кликати. Ми її змайструємо самі. Для цього можна використовувати найрізноманітніші матеріали: папір, тканину, природний матеріал, харчові продукти, непридатний матеріал, нитки тощо. Пропонуємо вам виготовити ялинку зі звичайних паперових серветок.

Для цього виробу потрібні серветки паперові білого та зеленого кольорів, конус із щільного паперу.

Ялинку будемо виго­то­вляти з маленьких деталей – гвоздичок.

Спочатку серветку скла­даємо двічі в маленький квадратик і в середині скріп­люємо хрест на хрест степлером. Із цієї заготовки вирізуємо кружок. Тепер формуємо гвоздичку, під­німаючи кожний шар до середини та затискаючи паль­цями кущиком.

Примітка для дорослих: Якщо ця робота виконується з дітьми, підготовка варію­ється залежно від віку та підготовленості дітей. Для малят підійде заготовка з готового кружка, а старші діти можуть виконати весь виріб своїми руками.

Коли всі деталі готові, обклеюємо конус знизу вгору ярусами. І виходить пухната новорічна ялинка, яка буде тішити всіх довкола та створювати святковий настрій. Ще така ялинка може стати чудовим по­дарунком для когось із близьких людей.

По следам доктора Айболита

Целый день

не спит наш котик:

У него болит животик.

Папа доктору звонит

И, волнуясь, говорит:

– Доктор, милый,

дорогой,

Приезжайте

к нам домой,

Котик наш

совсем не ест,

Он не может даже сесть.

– Буду ровно через час,

Я ведь в Африке сейчас,

Попугая здесь лечу,

Непременно прилечу.

Братик Лешенька:

– Ура­а! –

А за ним сестра и я:

– К нам из Африки летит

Знаменитый Айболит!

Прилетел он ровно в час

И с дороги к нам тотчас.

Как порог переступил,

Сразу к делу приступил.

– Ну­ка дети,

где ваш котик?

Осмотрю ему я ротик,

Ушки, глазки и живот.

Замечательно, но вот

Здесь я что­то не пойму –

Ставлю градусник ему.

– Ну, конечно, –

тридцать девять!

– Ай­ай­ай!

Но что же делать?

– Не волнуйтесь, я сниму

Жар таблетками ему.

А теперь дружочек наш,

Обязательно – массаж.

Я поглажу тут и там –

Это нравится котам.

Завершаем процедуру

Чайной ложечкой

микстуры.

Завтра еду

в дальний край,

Там для птичек

певчих рай,

Там мартышки­непоседы.

Меж собой ведут беседы.

Еду в Индию к друзьям,

Диким тиграм и слонам,

К синей птичке на ветвях,

что запуталась в сетях.

Отпущу ее на волю,

Дам испить

водички вволю,

Забинтую ей крыло,

Чтобы к лету зажило.

А простывшей канарейке

Завяжу платок на шейке,

А веселой обезьянке

Я помажу йодом ранку,

А с журавушкой­красой

Я вернусь к себе домой.

Папа важно говорит:

– Самый добрый –

Айболит.

Владимир БОНДАРЕНКО

Підготувала Христина ВІЄР,«Одеські вісті»