Український політикум

Як відповіла Україна на виклики 2011 року?

Два минулі роки Віктор Федорович назвав роками закладання фундаменту для проведення необхідних реформ, коли доводилося шукати відповіді на дуже серйозні виклики часу.

За 11 місяців цього року на 16,2% зросли обсяги промислового виробництва, запрацював новий Податковий кодекс, який, як би до нього не ставилися, визначив правила гри в бізнесі. Кількість податків і зборів поменшала з 44 до 23, було запроваджено податкові канікули для малих підприємств. На третину зріс приплив іноземного капіталу до країни, на 40% – експорт. Усі ці позитивні зміни забезпечили умови для підвищення зарплат, пенсій та інших соціальних виплат. Зокрема, підвищену матеріальну допомогу у зв’язку з народженням дитини (6,7 тис. грн за першу, 12,5 тис. – за другу, 25,1 тис. грн – за третю дитину) одержали 227 тисяч сімей. Уперше за роки незалежності народжуваність перевищила смертність у вісьмох областях України.

Про проблеми атомної енергетики йшлося на ХV Саміті Україна – ЄС. Цього року минуло 25 років після Чорнобильської катастрофи. Зроблено вже деякі висновки. А події на «Фукусімі­1» ще раз нагадали, як гостро стоїть питання про ядерну безпеку в глобальному плані. Щоб не допустити подібних трагедій у майбутньому, потрібні зусилля всієї світової спільноти.

Національні економічні інтереси мусять завжди домінувати в політиці. Саме цей принцип знайшов своє відображення в діалозі з європейськими партнерами щодо питань асоціації Україна – ЄС, зони вільної торгівлі та лібералізації візового режиму.

Наша країна успішно виконує план приготувань до «Євро­2012». Під час цього турніру вона відкриє себе світові як розвинена, сучасна та гарна держава.

Говорячи про наймасштабніші проекти, Віктор Федорович відзначив також плани будівництва в усіх регіонах перинатальних центрів, розвиток таких напрямів альтернативної енергетики, як вітрова та сонячна.

Наступного року держава акцентуватиме увагу на проведенні реформ на регіональному та місцевому рівнях, посиленні міжрегіональної співпраці.

Водночас у Президента є чимало запитань до уряду та виконавчої влади загалом. Були прорахунки, інертність і відвертий опір бюрократичного апарату реформам. З усім цим іще належить розібратися, виправити помилки. Адже саме прорахунки на різних рівнях змушують людей виходити із протестними акціями на вулиці. Багато законів, що стосуються пільг, ухвалювалися під парламентські або президентські вибори. І на сьогодні нагромадилася непід’ємна для держави сума гарантованих соціальних виплат. Системи пільг, тарифів, субсидій будуть постійно вдосконалюватися. Право на них мають одержувати ті, хто справді потребує соціального захисту, а не шахраї.

Серед запитань, запропонованих Вікторові Януковичу, одне з головних місць посідали теми тарифів на газ і перспектив створення енергетичного консорціуму.

Щомісяця Україна платить майже мільярд доларів за газ. 500 мільйонів збирають зі споживачів, а ще 500 млн щомісяця потрібно десь знаходити: вилучати з фінансової системи країни, брати кредити, які лягають на національний борг. За два роки ця сума до лютого місяця становитиме вже 12 млрд доларів. Тарифи для населення далі підвищувати нікуди, і держава не стала перекладати проблему на громадян, хоча Міжнародний валютний фонд вимагав підвищити тарифи на 50%. Але питання вимагає принципового розв’язання на перспективу.

– У 2005 році було ухвалено рішення про будівництво Північного потоку – в той час, коли Україна почала конфліктувати з Росією замість того, щоб домовлятися, – відзначив Віктор Янукович. – Та позиція була помилковою. З’явилася небезпека нестабільності роботи української газотранспортної системи в напрямку до Європи. Перша черга Північного потоку вже побудована. Умовно кажучи, Україна може втратити обсяги прокачування газу до Європи. Це перше.

Друге. Ви знаєте, що ГТС Білорусі зараз належить Росії. Чи буде Росія модернізувати цю газотранспортну систему для того, щоб збільшити обсяги прокачування газу до Європи? На це питання поки що немає відповіді.

Третє питання. Південний потік будуватиметься чи ні? Уже почав будуватися. У Сербії здано перший об’єкт. Це газове сховище.

Тепер українська ГТС. У якому вона стані перебуває? Існує небезпека того, що газотранспортна система буде деградувати й у політичному плані, і в економічному. Є проект модернізації, який, за різними оцінками, коштує від 5 до 7,5 млрд доларів. Чи здатна Україна самостійно модернізувати ГТС? На превелику силу.

Ми хочемо, щоб був створений газотранспорт­ний консорціум, і ми поділили відповідальність за роботу цієї системи між Україною, Росією та Європою. Властиво, ми ведемо переговори й про модернізацію ГТС, про збереження обсягів прокачування газу на ниніш­ньому рівні з перспективою їх збільшення в майбутньому. Міністр палива й енергетики Бойко, міністр юстиції Лавринович, група технічних експертів зараз у Москві і продовжують цю роботу. Будемо вірити, що вона закінчиться компромісним рішенням.

Представників закордонних ЗМІ цікавило тільки питання про майбутнє Юлії Тимошенко, оскільки її вихід на волю та участь у наступних президентських виборах розглядаються як імперативні вимоги підписання Угоди про асоціацію Україна – ЄС.

Президент ще раз нагадав, до яких руйнівних наслідків не тільки для економіки, але й для України загалом призвели кабальні газові контракти, підписані Тимошенко.

Крім того, фахівці розпочали роботу щодо декриміналізації деяких статей КК України, зокрема статті 365, і підготували відповідний законопроект. Він передбачав не зняття відповідальності за злочини, а матеріальний її еквівалент. Мова йшла про 100%­ве відшкодування завданих державі збитків, а в деяких випадках – про 200%­ву сплату штрафів. Однак Тимошенко заявила, що їй це не потрібно. Тобто почалася політична гра.

Так, недоліки в українському законодавстві є, і їх треба виправляти. Спільно з фахівцями Ра­ди Європи підготовлено новий Кримінально­процесуальний кодекс, який незабаром буде внесено на розгляд парламенту. Але при цьому, підкреслив Президент, мусять працювати принципи презумпції невинності та неминучості покарання.

Світлана КОМІСАРЕНКО,«Одеські вісті»,Київ – Одеса

Передвиборні обіцянки та їх виконання…

Якість передвиборних програм порівняно з місцевими виборами 2006 року значно зросла, заявив під час засідання круглого столу на тему «Виконання передвиборних програм: перші підсумки» голова обласної організації Комітету виборців України Анатолій Бойко.

Проте, за його словами, міські та обласні органи влади по­різному трактують закони України. Так, обласна рада збирає звітність про виконану роботу в усіх депутатів, а от міська влада на запит КВУ відповіла, що в законодавстві взагалі немає обов’язкової щорічної звітності…

Проте, як випливає з результатів проведених досліджень, кандидати від різних партій, що балотувалися в Одеську міськраду минулого скликання, дали 124 передвиборних обіцянки, з яких 35 були свідомо нездійсненними. Однак перед останніми місцевими виборами кандидати дали вже 280 обіцянок, з яких нездійсненні – 40 (або лише 14 відсотків) з них. Кандидати ж, що балотувалися в Одеську обласну раду нинішнього скликання, дали тільки 22 нездійсненні обіцянки, що, порівняно з минулим скликанням, набагато менше. Тоді подібних обіцянок було 54 відсотки.

Голова обласної організації Комітету виборців України вважає, що найширші можливості для виконання своїх обіцянок має Партія регіонів. Бо вона має абсолютну більшість – як у міській, так і в обласній радах. Що ж до обіцянок кандидатів від партій, які перебувають у меншості, то втілення в життя їхніх передвиборних ініціатив залежить від підтримки інших політичних сил, передусім «регіоналів».

Одеська міськрада на 10 проведених сесіях винесла понад 400 ухвал. І тільки 7 відсотків із них стосувалися виконання передвиборних обіцянок депутатів. Таким чином, цілком виконано лише три обіцянки: ухвалено Статут міста (Партія регіонів, «Сильна Україна», «Родина» і «Батьківщина»), відновлено можливість здобування школярами освіти російською мовою (Партія регіонів) і проведення патріотичної акції «Спасибі» («Сильна Україна»). Такий низький відсоток реалізації передвиборних обіцянок учасники круглого столу пояснюють тим, що під час засідань міськради виносилося багато інших ухвал, зокрема про землю, будівництво, статути комунальних підприємств.

За цей же період на вісьмох сесіях Одеської обласної ради було затверджено 358 рішень, 23,5 відсотка з яких стосувалися виконання передвиборних обіцянок, стверджує представник КВУ. Проте заступник голови Одеської обласної ради Олексій Гончаренко, що взяв участь у роботі круглого столу, висловив сумнів щодо методики оцінювання виконання передвиборних обіцянок. Політик вважає, що не можна розглядати представників Партії регіонів в обласній раді та в обл­держадміністрації як таких, що працюють у двох різних структурах. І на прикладі будівництва нових шкіл продемонстрував, як два органи – представницької та виконавчої влади спільно розв’язували цю проблему. Саме завдяки цьому у поточному році вдалося здати в експлуатацію вісім нових шкіл у районах області.

Некоректно, на думку О. Гонча­ренка, проведено й оцінювання виконання програми «Шкільний автобус», що здобула лише 2 бали за п’ятибальною шкалою. Бо цього року область вийшла в лідери серед регіонів країни щодо забезпечення транспортом навчальних закладів. А у 2012­му автобусами будуть забезпечені всі школи регіону, заявив заступник голови обласної ради.

Водночас Олексій Олексійович висловив вдячність Комітетові виборців України за виконану роботу.

– Через рік після виборів це чудове нагадування й політикам, і виборцям про те, що говорилося перед виборами і що робиться тепер. Відповідальні політики, безсумнівно, керуватимуться цими даними. А врешті якість виконання передвиборних обіцянок наочно позначиться на результатах наступних виборів. Громадяни своїм волевиявленням покажуть, хто виконував обіцяне, а хто – ні, – підкреслив Олексій Гончаренко.

Анатолій МИХАЙЛЕНКО,«Одеські вісті»

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті