Добро творити – добру служити

Добрий день,

вельмишановний Едуарде Леонідовичу!

Після того незабутнього для мене вечора в Одеському оперному театрі, коли Ви привітали мене з перемогою в конкурсі творів «Народний бюджет заради розквіту мого краю», пройшло декілька днів… Але я й досі переповнена емоціями… Я і в думці не мала, що сам губернатор області вручить мені подарунок! І не простий, а давно омріяний ноутбук!.. Я Вам щиросердно дякую за ту радість, віру і надію, яку Ви подарували мені. Я ще раз переконалась, що Ви – людина слова і діла, а тому Ваша ініціатива щодо формування бюджету з урахуванням думки громад обов’язково дасть позитивний імпульс розвиткові нашої рідної Одещини.

Я вірю Вам, Едуарде Леонідовичу, як губернатору області, – керівнику нового типу. Вірю голові нашої районної державної адміністрації Наталії Григорівні Кожухаренко, яка відкрита для діалогу з усіма. Вибачте мені, що я, учениця, насмілююся робити оціночні судження щодо високоповажних керівників області й району. Але вважаю за свій обов’язок висловити свої почуття й сказати Вам слово вдячності за все, що Ви зробили для мене особисто й для всіх жителів Одещини.

Прийміть мої щирі, сердечні вітання з прекрасними святами – Новим роком і Різдвом Христовим. Хай Вам завжди посміхається доля! Здоров’я Вам і великого натхнення у Вашій винятково важливій роботі!

З великою повагою і вдячністю

Марина АБАЗА, учениця 9­го класу Татарбунарського НВК «Школа­гімназія»

Не замулюється джерело добрих справ

Управління капітального будівництва облдержадміністрації очолює молодий, енергійний, талановитий керівник Ігор Євгенович Полуденко, який постійно цікавиться та переймається проблемами нашого закладу. Завдячуючи йому на 1.09.11 р. у школу­інтернат № 1 залучено близько 20 тис. грн спонсорських коштів, за які закуплено дві холодильні камери, необхідні для зберігання продуктів в дитячій їдальні, та медичне устаткування для лікування дітей. Ігор Євгенович бере активну участь у житті закладу, охоче допомагає у розв’язанні повсякденних проблем. Перелік його добрих справ досить великий. І на новорічні свята діти не залишились без уваги, для них були заготовлені подарунки.

Трудовий і дитячий колективи КЗ «Балтська спецшкола­інтернат № 1» щиро вдячні за добре серце та велику турботу Полуденку Ігорю Євгеновичу, колективу, який він очолює. Нелегко жилося б нашому закладу без допомоги цих чуйних людей.

Прийміть найщиріші вітання напередодні Нового року та Різдва Христового!

Нехай у новому році здійсниться все задумане, але ніколи не замулюється джерело ваших добрих справ. Нехай ваше трудове поле і в новому році буде щедрим на чуйність, щоб людська доброта не знала втоми, краса душі була непідвладна часу. Зичимо міцного здоров’я, родинного добробуту, великого людського щастя.

З повагою

Л. БЕЗКОРОВАЙНА,

директор КЗ «Балтська спецшкола­інтернат № 1»

та увесь колектив закладу

Від щирого серця, з любов’ю

– Не помилюся, якщо скажу, що жодна людина в Теплиці не засумнівалася в реальності передвиборної програми свого односельця Олександра Васильовича Тараненка. Обіцяв автомобіль «швидкої допомоги» – і тепер він у нас є. Дотримувати слова – головна риса його характеру, – так озивається про Олександра Тараненка, депутата Арцизької районної ради, його колишня класна керівниця Тетяна Борисівна Челак.

Після закінчення Теплицького професійного училища – нині аграрного ліцею – Олександр переїхав до Одеси. Однак зв’язок з рідним селом залишається всі ці роки нерозривним. Олександр Малєв – голова Арцизької районної держадміністрації називає це рухом душі людини­патріота. Для Тараненка меценатство – не участь в акції за запрошенням, а спосіб життя. «Швидку» він купив на власні кошти не заради затвердження свого авторитету як районного депутата, а для того, щоб доктор сільської лікарської амбулаторії якнайшвидше діставався до потребуючого його допомоги. Для Олександра Васильовича, якого після смерті батьків виростили і виховали люблячі бабуся і дідусь, це принципово важливо. Адже старі люди особливо беззахисні перед недугою.

– Нова «швидка допомога» – дуже щедрий і вкрай необхідний нам передноворічний подарунок, – говорить завідувачка Теплицької амбулаторії Лариса Тодорова. – Стара машина за свої 22 роки вкрай зносилася. А сьогодні завдяки Олександру ми вільно доїжджаємо і до віддаленого Садового, причому за будь­якої погоди. А ще він подарував амбулаторії ксерокс. Для малят дитячого садка закупив новорічні подарунки. Дуже добра душа у цього молодого ще чоловіка. І робить він це від щирого серця, з любов’ю.

До речі, Теплицька лікарська амбулаторія на доброму рахунку у системі районної охорони здоров’я. І подарований автомобіль іще більше додасть їй мобільності. Тепер заплановані в районному бюджеті на його придбання кошти підуть на вирішення інших, не менш актуальних питань, пов’язаних із поліпшенням районної охорони здоров’я.

Виражаючи волю вдячних жителів Теплиці й Садового, сільський голова Сергій Андрєєв вітає від їхнього імені безкорисливого спонсора, справжнього патріота свого села й району Олександра Тараненка з Новим роком і Різдвом Христовим. Побажання – найкращі. На які й заслуговує цей достойний чоловік.

Таїсія БАРАНОВА,спецкор «Одеських вістей»,

с. Теплиця,

Арцизький район

«Спасибі, Олександре Семеновичу!»

Мабуть, у Фрунзівському районі немає людини, яка б не знала депутата Одеської обласної ради Олександра Семеновича Пресмана. Адже саме тут він почав свою депутатську діяльність і за останні півтора року зробив чимало добрих справ.

Не будемо перераховувати всього, до чого був причетний Олександр Семенович. Скажемо лише одне: сьогодні кожен житель району знає, що депутат всією душею вболіває за долю нашого краю і робить все можливе для його розвитку і розквіту. Більше того, всі звикли йти до О. Пресмана зі своїми бідами і труднощами – він обов’язково втрутиться у проблемну ситуацію, допоможе, щось порадить... Це дає людям відчуття захищеності, віри у дії представників влади, що вельми важливо у час реформувань і різноманітних перетворень в житті суспільства.

Кажуть, що з плином днів добро забувається. Мовляв, не кожен після вдалого розв’язання якоїсь проблеми згадає про того, хто допоміг у важку хвилину, підставив плече допомоги. Нехай так. Але є й протилежні приклади, бо ще й сьогодні учні Оленівського навчально­виховного комплексу вдячні Олександру Семеновичу (як його ще називають – дядько Сашко) за те, що на перших порах свого знайомства із життям району подарував школі такий необхідний автобус.

На початку минулого навчального року Оленівський НВК залишився єдиним шкільним закладом у районі, де були проблеми з перевезенням дітей. Дізнавшись про це, О. Пресман пообіцяв допомогти (тоді він був ще кандидатом у депутати обласної ради). І слова свого дотримав – після урочистих заходів з нагоди Дня учителя ключі від пасажирського «мерседеса» були передані директору НВК Тетяні Іванівні Нежинській. З того часу водій Віктор Кущак возить дітей із сусідніх сіл Первомайського, Петрівки та Дементівки до школи і додому. Батьки спокійні за своїх школярів і дуже часто згадують добрим словом Олександра Семеновича.

Не будемо приховувати: кожному з нас приємно почути на свою адресу слова вдячності. Розчулює це і депутата. Бо проста фраза «Спасибі, Олександре Семеновичу!» з дитячих вуст є найвищою нагородою для народного обранця.

Новосілля під Новий рік

Цими днями медики Фрунзівської центральної районної лікарні святкують новосілля у новому хірургічному відділенні, що розраховане на 32 ліжка.

Миті урочистого відкриття люди чекали не один рік. Адже стіни лікарні були зведені ще у дев’яностих роках і мали шанс перетворитися на один з численних довгобудів, що існують в області.

Все змінилося з моменту відвідин лікарні першим заступником голови облдержадміністрації Наталі Чегодар, яка в минулому році побувала в районі з робочою поїздкою. Оглянувши довгобуд, Наталя Анатоліївна запевнила, що зовсім скоро хірурги працюватимуть в нових умовах, а пацієнти матимуть можливість отримувати медичну допомогу на сучасному рівні. З того часу на завершення будівництва хірургічного відділення з державного та обласного бюджетів було виділено й освоєно 11 мільйонів гривень. Результат виконаних робіт – блискучий. Адже все зроблено на високому рівні та за останнім словом технічного оснащення: дві операційні зали з кондиціонерами, автоматичне подавання кисню в екстрених випадках, загальна система вентиляції приміщень, сучасна протипожежна електроніка, затишні і світлі палати для пацієнтів, належні побутові умови для медиків…

Особливою гордістю головного лікаря ЦРЛ Анатолія Олексійовича Левченка є нові операційні столи з ручним управлінням, які під час урочистого відкриття відділення презентовані обласною владою. Хірургія також забезпечена двома наркозними апаратами, п’ятьма електровідсосами, трьома дефібриляторами, переносними рентгенапаратами, електроножами та іншим необхідним оснащенням. В операційному блоці є холодильники різноманітного призначення, передбачені сучасні умови для миття інструментів, дезинфекції постільної білизни тощо. Операційні медсестри мають нові зручні маніпуляційні та приставні столики, хірурги – набір інструментарію, безтіньові лампи (стаціонарні і пересувні). Під час урочистого відкриття відділення головні лікарі та хірурги з багатьох медичних закладів Одещини зазначили, що такого обладнання сьогодні немає в жодній центральній районній лікарні і по­доброму заздрили фрунзівчанам.

– Сам проект будівництва приміщення дуже вдалий, – говорить операційна медсестра Тетяна Олексіївна Прядка. – Ми щойно перейшли сюди, і тут настільки зручно, все настільки продумано, що складається враження, ніби працюємо десь за кордоном. Повірте, це щирі слова, бо за 40 років роботи у лікарні доводилося подавати людям допомогу в різних умовах. Але те, що маємо сьогодні, – надзвичайна честь і радість!

– Колись такі палати й операційні ми бачили тільки по телевізору, – долучається до розмови медсестра з 45­річним стажем Галина Михайлівна Тітовська. – А тепер навіть не віриться, що й для людей із глибинки створені подібні сучасні умови.

– Я хочу сказати велике спасибі всім, хто зробив для нас таку добру і необхідну справу, – розчулено сказала пацієнтка відділення Ніна Петрівна Лашкова з Фрунзівки. – Нас щойно перевели із старого приміщення у нове, і мені навіть важко добрати слова, щоб розповісти про свої враження. Світлі, просторі і теплі палати на дві­три особи, окремі санвузли, увага і чуйність медперсоналу наче додають сил долати хворобу. А погляньте, як розумно обладнані нові ліжка! Колись, щоб піднятися, треба була стороння допомога, а зараз для цього передбачено спеціальну ручку. Як будете писати статтю, обов’язково подякуйте від усіх пацієнтів і владі, і медикам.

– Умови для людей просто прекрасні, – говорить жителька села Леніне Лідія Іванівна Лисенко. – Це таке добро для всіх нас, що будемо дякувати Богу довіку.

Олена ХАРЧЕНКО, власкор «Одеських вістей», Фрунзівський район

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті