Колонки новин рясніють повідомленнями про викиди плазми на Сонці, запуски космічних кораблів та супутників. Тим часом, житель Землі далекий від об’єктивних оцінок того, що відбувається. А нині, в епоху інформаційного перевантаження свідомості, дуже важливо формувати у підростаючому поколінні достовірну картину світу. Для всебічного розвитку особистості вченіентузіасти організовують астрономічні гуртки і школи. Одним з таких гуртків, відкритих на базі колишньої обласної станції юних техніків, керує кандидат фізикоматематичних наук Владислава Марсакова.
– Починалося усе 2000 року, коли ми з колегою Олександром Халевіним вирішили організувати гурток астрофізики при гуманітарному центрі позашкільної освіти та виховання, – говорить Владислава Ігорівна. – Навчання проходить за обставин, максимально наближених до справжніх наукових досліджень, – в Одеській астрономічній обсерваторії. Діти спостерігають і фотографують різноманітні космічні процеси. Наприклад, місячне затемнення, що відбулося торік і привернуло пильну увагу.
Сюди, до Одеської обсерваторії, приходять діти, захоплені астрономією, і ті, хто пише наукові праці на конкурс Малої академії наук. Для охочих закласти міцні підвалини свого студентського майбутнього – це ще один спосіб підвищити свої шанси на успішний вступ.
Альдебаран, Великий і Малий Пес, Візник та інші. Місцерозташування всіх сузір’їв та їхні номери за каталогом, як абетку учні повторюють на початку кожного заняття, перевіряючи свою пам’ять на величезному моніторі, що демонструє карту зоряного неба. Потім проходить «розбір польотів» – знову проробляються завдання минулої контрольної роботи. Марсакова вказує на недоліки, а учні навперейми пропонують для обчислення космічних параметрів найцікавіші рішення. Владислава Ігорівна нагадує їм про вже відомі методи і… погоджується із пропозиціями дітей.
Завдяки своєму нестандартному методу вирішення завдань Павло Собко, учень 10го класу однієї з одеських шкіл, у 2011 році посів 1ше місце серед десятикласників на міській олімпіаді.
Успішним стала участь і в конкурсах національного масштабу. Заочна космічна школа при молодіжному об’єднанні «Сузір’я» протягом року висилає майбутнім здобувачам контрольні роботи. І один раз на рік, у Києві, на підсумковий конкурс збирає з усієї України тих школярів, хто пройшов відбір. У 2011 році одеський дев’ятикласник Олег Бобров посів перше місце.
Кілька років тому до астрономічної школи прийшов семирічний Рома Салецький. Першокласник заявив, що хоче займатися в старшій групі. Це виявилося не дитячою самовпевненістю, а реальною оцінкою своїх сил. З перших занять Рома почав відповідати на запитання викладача краще, ніж учні 11го класу. Зараз він навчається в шостому, а у 2011 році, на першій Всеукраїнській олімпіаді з астрономії, що проходила у Львові, посів друге місце у групі десятикласників.
– У Всеукраїнській олімпіаді з астрономії цього року від кожної області будуть брати участь уже не 2, а 4 учні, – далі розповідає В. Марсакова. – На жаль, наша обласна олімпіада пройде протягом усього лише одного дня з теорії та розв’язування завдань. Один з найважливіших турів змагань – спостереження з використанням спеціальної техніки в темний час доби провадитися не буде, тому що дітей з області на ніч ніде розселити.
Важливо відзначити, що складність «олімпійських» завдань на кілька порядків вища, ніж у шкільній програмі. І, незважаючи на те, що курс астрономії – це всього 17 годин в 11му класі, є цілеспрямовані діти, що займаються самоосвітою і наукою не завдяки, а всупереч. Навіть, якщо астрономію у них веде вчитель фізкультури або праці. Виходить ще цікавіше.
Повертаючись додому після зустрічі з юними астрономами, я подумав: увечері хтось із підлітків звично впнеться в екран телевізора або комп’ютера, а хтось притулиться до окуляра телескопа і переконається, що світ набагато цікавіший, ніж він уявляв раніше. Хто з них правий, а хто помиляється, розсудять, мабуть, зірки.
