Поет, байкар, прозаїк

Українська та світова літературна громадськість у ці дні складає шану Євгенові Павловичу Гребінці – українському та російському письменнику, перекладачеві, педагогу, громадському діячеві. 2 лютого минуло 200 років з дня його народження.

Він народився на хуторі Убіжище (нині село Мар’янівка Гребінківського району Полтавської області) в сім’ї відставного гусарського офіцера, дрібного поміщика, походив зі старовинного козацько­старшинського роду Граб’янок. У 1831 році Євген Гребінка закінчує Ніжинську гімназію вищих наук. Після кількох місяців служби у 8­му Малоросійському козацькому полку виходить у відставку та починає займатись літературною працею у власному маєтку. На початку 1834 року переїздить до Санкт­Петербурга, працює чиновником і одночасно викладачем у кількох військових навчальних закладах, відвідує літературні салони, знайомиться з відомими літераторами, громадськими діячами. У 1834 році виходить його перша збірка «Малороссийские приказки». Євген Гребінка створює гурток української літературно­мистецької інтелігенції. Друкується в російських періодичних виданнях «Современник», «Отечественные записки», «Библиотека для чтения». Починаючи з 1837 року повністю зосереджується на викладацькій діяльності. Через Івана Сошенка Євген Павлович знайомиться з Т. Шевченком, сприяє його викупу з кріпацтва, виданню «Кобзаря» 1840 року.

У 1841 році Гребінка підготував і видав один із перших українських альманахів «Ластівка», в якому розмістив твори Кобзаря. Зі свого боку Шевченко, коли гостював у маєтку Гребінків у червні 1843 року, малює портрет байкаря.

Публікуються твори Є. Гребінки «Рассказы пи­рятинца», історичні повісті «Ніжинський полковник Золотаренко» (1842), «Чайковський» (1843), романтична поема «Богдан» (1843), низка переспівів українських народних пісень, ліричних віршів українською і російською мовами. Деякі з них стали популярними піснями та романсами – «Українська мелодія», «Очи чёрные, очи страстные». Недаремно за своїм сценічним довголіттям і популярністю «Очи чёрные» вважаються патріаршим твором романсового жанру. Для нього не існує державних кордонів: лунає зі сцен України, Росії, Польщі, Словаччини, Румунії, Італії, Іспанії, набув популярності на Американському континенті.

У фондах Одеської національної бібліотеки ім. М. Горького на сторінках періодичних видань зібрано багатий і цікавий матеріал щодо історії написання романсу. Гребінці також належить перший повний переклад «Полтави» О. Пушкіна. Відомі байки письменника. За словами І Франка, він «…йшов шляхом, прокладеним в російській літературі Криловим, але йшов досить самостійно, не наслідуючи Крилова, вносячи в свої байки український пейзаж і світогляд українського мужика». Увібравши народні традиції, творчо сприйнявши досвід Крилова, Сковороди, Гулака­Артемовського та інших попередників, прямуючи шляхом реалізму, Гребінка підніс байку до високого рівня, що мало велике значення для розвитку нової української літератури та літературної мови.

В ОННБ ім. М. Горького є перший п’ятитомник творів Є. Гребінки, видрукований у Санкт­Петербурзі в 1862 році. За радянських часів, в 1957 році, у видавництві «Художня література» на світ з’являється 5­томник творів Гребінки, який невдовзі перевидається.

У 1981 році у видавництві «Наукова думка» виходить трьохтомне видання творів Євгена Павловича. Всі ці книги є в фондах ОННБ ім. М. Горького. Зараз тут експонується художньо­ілюстративна книжкова виставка «Євген Гребінка – знайомий і незнаний», що охоплює майже всю творчу спадщину письменни­ка. До її оцінки вдавалися М. Костомаров, П. Куліш, Г. Квітка­Основ’яненко, літературознавці наступної епохи – Олена Пчілка, М. Петрова. За радянських часів про життя та творчість Є. Гребінки вийшли монографії С. Зубкова, Д. Цибаньової, Б. Деркача, Є. Кирилюка. Особливу увагу хочеться звернути на літературне дослідження Людмили Задорожної «Євген Гребінка: літературна постать. – К., 2000». У дослідженні авторка дає влучну оцінку жанрово­тематичної особливості байкарської, поетичної та прозової спадщини Гребінки, вперше осмислює епістолярій письменника, філософські засади його творчості.

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті