За кожним показником – реальний результат
На черговому пленарному засіданні п’ятнадцятої сесії Ізмаїльської районної ради основним питанням був звіт про роботу голови районної ради В.П. Антонюка за 2011 рік. Василь Павлович відзначив, що протягом 2011 року підготовлено та проведено 9 сесійних засідань, на яких розглянуто 150 питань, що відносяться до компетенції районної ради, ухвалено відповідні рішення. Ухвалено 14 довгострокових цільових програм, спрямованих на підтримку місцевого самоврядування, на поліпшення охорони здоров’я, розвитку освіти, культури, стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підтримку інвалідів та ветеранів війни та праці, ветеранських організацій, подолання негативних явищ у дитячому та молодіжному середовищі.
Значно зросли обсяги виробництва основних видів сільськогосподарської продукції. Так, було зібрано 141,7 тис. тонн зернових (проти 112 тисяч тонн у 2010 році), 16,5 тис. тонн соняшнику (проти 10,1 тис. тонн у 2010 році), 19,02 тис. тонн овочів, 9,13 тис. тонн винограду. Покращилася й структура посівних площ. Зросла енергонасиченість сільськогосподарського виробництва. За минулий рік сільгосппідприємствами придбано понад 40 одиниць нової техніки.
Зростання сільськогосподарського виробництва дало можливість підвищити рівень оплати праці у сільському господарстві. Він зріс із 1025 гривень у грудні 2010 року до 1445 гривень у грудні 2011 року.
За словами голови Ізмаїльської районної ради постійна увага приділяється підготовці кваліфікованих кадрів для сільськогосподарського виробництва. З початку року 232 чол. опановували в навчальних закладах професію «трактористмашиніст», з них 137 вже атестовані в інспекції держтехнагляду, видано 141 посвідчення.
Динамічно розвивалися й інші галузі народногосподарського комплексу. Так, вантажообіг транспорту зріс на 18,3 відсотка і склав 1 млн 98 тис. т/км, а підприємствами зв’язку було надано послуг на суму 14,8 млн грн. Почала стабілізуватися інвестиційна сфера. Річний обсяг товарообігу зріс на 76,6 відсотка. Велика увага приділялася стримуванню зростання цін на споживчі товари. Протягом року зареєстровано 175 суб’єктів підприємницької діяльності. Їхня загальна кількість сьогодні становить 2753, з яких 899 – юридичні особи та 1854 – фізичні.
Постійно вирішувалися питання зайнятості населення. Цілеспрямовані дії дали свій позитивний підсумок: працевлаштовано 585 чоловік, а 261 житель був залучений до оплачуваних громадських робіт щодо благоустрою сільських населених пунктів, для 110 безробітних, переважно на замовлення роботодавців, було організовано професійне навчання.
Позитивні результати діяльності народногосподарського комплексу району дали можливість перевиконати районний бюджет 2011 року.
За заявою голови районної ради В.П. Антонюка усе це дало можливість забезпечити зростання реальних доходів населення, стабільне функціонування закладів дошкільної та загальної середньої освіти, культури, охорони здоров’я району, розвиток фізичної культури та спорту, соціальний захист населення, міжнаціональну та міжконфесійну толерантність та взаємоповагу.
Олег Колєв, Ізмаїльський район
Знаходять різні варіанти
За територією та кількістю населення Полянецька сільська ради одна з найбільших у районі. До цієї громади належать села: Полянецьке, Глибочок, Острівка та Квітка. Розташовані вони за Савранським лісом, що певною мірою впливає на тутешній мікроклімат. Як живеться тут сільчанам та що планується зробити найближчим часом для поліпшення соціальної сфери – про це розмова з Полянецьким сільським головою Володимиром Денисюком.
– Володимире Олександровичу, можна вважати, що минулий рік для Вас був вдалим. Підтвердження тому – Полянецька сільська рада визнана переможцем у районному конкурсі з розвитку соціальної інфраструктури та благоустрою території серед місцевих рад.
– Так, це приємно. Ми одержали й нагороду – Прапор та комп’ютер. Та коли працюєш для громади, про нагороди найменше думаєш. Тут головне – використати всі наявні можливості для поліпшення життя у селах. Минулого року нам вдалося поновити водопровід протяжністю 2100 метрів у Полянецькому. Він давно потребував ремонту. Коштів з місцевого бюджету на цю справу не вистачало, то сподівались на підтримку з області. Допомога надійшла вчасно, нам було виділено майже 300 тисяч гривень. Їх вистачило на те, аби повністю замінити старі зношені труби на нові, а також облаштувати санітарну зону біля артезіанської свердловини. Протягом кількох останніх років відремонтовано 2,5 кілометра сільських доріг. Це вдалось зробити за спільні кошти із обласного та місцевого бюджетів. Для поліпшення транспортного сполучення із райцентром та областю відкрито пасажирський рейс Полянецьке – Саврань – Одеса.
– Знаю, що вже другий рік на території сільради функціонує навчальновиховний комплекс. Скажіть, будь ласка, чи є позитивний результат від такої реорганізації?
– Місцева школа в Полянецькому має два приміщення. Останнім часом використовувались вони не повною мірою. Тому і вирішили на цій базі створити навчальновиховний комплекс, який об’єднав під своїм дахом дітей різновікових груп. Нині тут функціонує і дитячий садок. Його відвідують до 30 малюків, і для них створені належні умови. До НВК дітей із сіл Глибочка та Острівки щоденно підвозить шкільний автобус. Ця система довезення відпрацьована уже упродовж кількох років.
– Володимире Олександровичу, що необхідно зробити для села за програмою «Народний бюджет»?
– Найперше – це ремонт доріг. Від Саврані до Полянецького і до села Острівки пролягає дорога державного значення. Про її ремонт ми говоримо вже не один рік. Зверталися з проханнями і до відповідних інстанцій, але поки що коштів на ремонт держава не виділяє. Тож будемо чекати. Особливо непокоїть відрізок шляху від Полянецького до Острівки. Тут курсує шкільний автобус. Якби шлях був відремонтований, то автобус здійснював би два рейси, відвозячи після навчання спочатку учнів початкових класів, а опісля – старших. Нині ж молодшим доводиться кілька годин чекати, щоб усім разом їхати додому.
– На сесії районної ради виділено бюджетні кошти для ремонту сільської лікарської амбулаторії, що також відноситься до об’єктів, визначених програмою «Народний бюджет»?
– Саме так. І тут будуть використані спільні кошти як з районного бюджету в сумі 110 тисяч гривень, так і з сільського – 40 тисяч гривень. Будинок, в якому нині розташована амбулаторія, дуже старий, і ремонтувати його, як кажуть, справа невдячна. Тому ми знайшли інший варіант. Радий, що тут дійшли згоди з місцевим сільськогосподарським товариством «Саврань», яке на баланс сільської ради передає із свого приміщення дві кімнати. Тут і буде після ремонту працювати сільська лікарська амбулаторія. Приміщення розташоване в центрі Полянецького, що зручно для усіх. Отож саме в Рік охорони здоров’я ми і подбаємо про те, щоб сільчани мали де отримувати кваліфіковану медичну допомогу.
– Дякую за розмову і бажаю Вам успішної діяльності в нинішньому році.
Тетяна СТОРЧАК,власкор «Одеських вістей»,Савранський район
Кто стукає –
тому й відчиняють
У Новоандріївці, як і в багатьох інших населених пунктах району, невирішених справ вистачає. Сюди ще не проведено газ. Проте тамтешній люд не особливо переймається, бо знає: довше чекали, можна ще пожити й без «блакитного палива», якщо мати цілеспрямованого й дбайливого керівника громади. Такого, як їхній Анатолій Васильович Ткач. Вже не перший рік він не дає населеним пунктам сільради, як кажуть, скотитися у прірву, у якій, після сумнозвісних реформ, опинилося багато донедавна квітучих і, здавалося б, перспективних сіл. Разом із місцевою громадою Анатолій Васильович, ще в ті часи, коли очолював місцеве сільгоспформування «Новоандріївське», зберіг це господарство, не дав йому занепасти, зумів на належному рівні утримувати і рослинництво, і тваринництво. А найголовніше – залишилися у його односельців робочі місця і непогані заробітки.
З перших днів роботи на посаді сільського голови А.В. Ткач усі сили, енергію, вміння, досвід віддає громаді. Головна проблема, яка не дає спокою керівникові, – те, що населені пункти сільради ще не газифіковані. І він не сидить, не чекає, що ця проблема розв’яжеться сама по собі, стукає у чиновницькі кабінети. А тому, хто стукає, відчиняють. Планується у нинішньому році протягти газову трубу високого тиску із Вікторівки до Січневого. Документацію на газифікацію вже виготовлено, і вона пройшла експертизу. Отож, сподіваються жителі цієї сільради, що незабаром у них з’явиться довгоочікуване «блакитне паливо».
Минулого року Анатолій Васильович зробив багато добрих справ. І більшість своїх задумів він втілює в життя у тісній співдружності з директором СТОВ «Новоандріївське» Віктором Гавриловичем Лисенком і депутатами сільської ради. Саме вони були, є і залишаються вірними помічниками сільського голови. Тривалий час у Новоандріївці не було автобусної зупинки. Пасажирам доводилось і в дощ, і в сніг чекати транспорт просто неба. Минулої осені такий об’єкт спорудили. І тепер люди чекають на автобус у затишній, добре облаштованій зупинці.
За сприяння райдержадміністрації та районної ради у Новоандріївці з’явився ретранслятор «Київстар». Це дало змогу нормально користуватися інтернетом, мобільним зв’язком. І А.В. Ткач задоволений, що й до цього нововведення він причетний.
У селі Січневому ФАП потребував ремонту. І сільський голова, спільно з адміністрацією центральної районної лікарні, успішно вирішив це питання. Зокрема, тут відремонтували дах, «освіжили» стіни. У Червонокутській ЗОШ І – ІІІ ступенів капітально відремонтували спортзал.
І ось так день за днем. Анатолій Васильович втілює свої задуми в життя, працює над поточними проблемами. Вся його сьогоднішня трудова діяльність спрямована на соціальний розвиток населених пунктів. І в цьому він вбачає сенс свого життя. Це спокійний, розумний господар, який знає для чого він живе на цій землі. Анатолій Васильович ніколи не вихваляється, не виставляє особисте «я». Він при зустрічах просто ділиться наболілим.
– Чи важко бути сільським головою? – запитую у Анатолія Васильовича.
– Непросто, але цікаво, – відповідає. – Бачити, що твоя праця дає користь людям, а ти у змозі розв’язати їхні проблеми – хіба це не щастя?
Іван ТРЕГУБЕНКО, Ширяївський район
