Звичайна картина: у пісочниці копирсається дитина, а мобільноглянсова мама говорить по телефону або курить. Тиха дитина нічого не просить, не чіпляється із запитаннями та не плаче – мрія захопленої собою жінки. Батькам частогусто невтямки, що занадто спокійна поведінка дитини може бути сигналом – у розвитку психіки маляти намітилися відхилення. Із закликом звернути пильну увагу на поведінку дитини звертається до дорослих лікарпсихіатр вищої категорії Тетяна Крижановська.
– Попри поширену думку, що аутизм діагностується у три роки, перші ознаки захворювання проявляються вже в 11 місяців – 1 рік, – говорить Тетяна Федорівна. – У цьому віці треба звернути увагу на цікавість дитини до довкілля, озивається вона на своє ім’я чи ні, яка реакція на світлові та звукові подразники, чи дивиться вона у вічі батькам. Наприклад, якщо на сигнал клаксона автомобіля маля не реагує взагалі або дуже лякається й заходиться криком, – час звернутися до лікаря. Багато дорослих не надають значення тому, що дитина не реагує на їхню появу. Недосвідчені батьки сприймають це як належне – «вона втомилася й хоче відпочити…». Водночас деякі тата й мами соромляться звертатися до лікарів, зволікаючи з проблемою.
– Мій батько не говорив до п’яти років, отже мій син (або дочка) у п’ять років неодмінно заговорить, – міркує дехто.
Досвід минулих поколінь, на жаль, не завжди застосовний сьогодні.
Зазвичай дорослі б’ють на сполох, коли дитині виповнюється 6 років і настав час іти до школи. Виходить, що дуже активні стадії розвитку її мозку пройшли без уваги, і психіка маляти в досить занедбаному стані. До 12 років дитина набуває всіх базових навичок у мисленні – аналіз, синтез... Цей час не можна вгаяти.
– На перших етапах, можливо, буде потрібна корекційна терапія, – веде далі Т. Крижановська. – Навіть у розвинутих країнах, таких, як Голландія, Велика Британія, Канада та США, застосовується медикаментозне лікування. При розмові про лікування медпрепаратами люди насторожуються, хоча це є невід’ємною частиною будьякої терапії. Дельфінотерапія, іпотерапія, медикаменти – усе мусить застосовуватися в комплексі. Буває, що батьки замикають дитину на якомусь одному, ними самими обраному виді терапії й у підсумку втрачають дорогоцінний час. Потрібно займатися з педагогами, дефектологами, логопедами й не обмежуватися тільки медичним лікуванням.
Не вщухають наукові суперечки про причини виникнення аутизму. Вчені говорять про вплив перенесених у перші місяці вагітності стресів, про інформаційне перевантаження свідомості маляти та про каталізуючий вплив деяких щеплень. Але однозначно причину виникнення захворювання досі не встановлено. Так, не ясно, чому чоловіківаутистів більше, ніж жінок. В одному психологи та психіатри одностайні – з перших днів життя дитині потрібно приділяти максимум уваги. Задовго до народження маляти майбутні батьки повинні виховати в собі емоційні слух і зір, щоб вчасно розпізнати зміни, що відбуваються в його свідомості.
Світова статистика щодо кількості хворих невтішна, їх стає більше.
– Батькам навіть із найвіддаленіших районів і сіл області слід знайти в собі сили, час і хоча б кілька разів приїхати з дитиною на консультацію до дитячого психіатра, – говорить Т. Крижановська. – Навіть якщо в дитини спостерігаються найменші відхилення в розвитку, не можна шукати виправдання власним лінощам. Що молодша дитина, то ефективнішою буде допомога.
Для того, щоб прогодувати родину, багато хто працює по 12 годин на добу та більше. Але все одно вдома чекає маля. Не забувайте дарувати йому те, що не виміряти жодними грішми – увагу.
