У смт Комінтернівському учні шкіл урочисто несуть Почесну Вахту біля пам’ятника воїнам, що загинули у Великій Вітчизняній війні. Торік тут був створений Комінтернівський районний Центр військовопатріотичного виховання учнівської молоді «Вахта Пам’яті «Пост №1» при Центрі дитячої та юнацької творчості. Начальником штабу та відповідальним за організацію став методист районного методкабінету відділу освіти з предметів захисту Вітчизни та фізичного виховання Олександр Глобильченко.
Почесну Вахту по черзі протягом тижня несуть усі школи району. Всі учасники Вахти забезпечені військовоморською формою – це подарунок райдержадміністрації. При підбитті підсумків найкращих вартових буде нагороджено грамотами. Цікаво, що цю ініціативу підхопили й у селах нашого району: тепер у деяких сільських радах біля пам’ятників стоять свої пости.
Ми попросили юних вартових поділитися своїми враженнями.
Дмитро Любимов, учень 10А класу Чорноморської школи, командир варти:
– Я радий, що у школярів району з’явилася ще одна можливість ушанувати пам’ять загиблих воїнів – несення Вахти Пам’яті. Нам, чорноморцям – жителям військового містечка, особливо близька ця тема, адже багато школярів – із родин військовиків. Мені випала честь бути розвідним нашої зміни, як і моєму батькові у шкільні роки. Він був розвідним на Посту № 1 в Одесі, біля пам’ятника Невідомому матросові в парку Шевченка. Тільки в той час у руках у вартових була справжня зброя захисників Вітчизни – автомати ППШ. Ми ж зараз стоїмо з макетами автоматів, бо ППШ – досить важкі, з ними довго не встоїш, але всетаки нам було б цікаво заступити на пост із легендарною бойовою зброєю. Ще батько багато розповідав, як у варту добирали юнаків, а ще він говорив, що на цьому посту зміцнюється сила волі й виробляється терпіння. І це правда, ми з товаришами теж це відчули.
Віка Михальченко, учениця 10А класу:
– Виходить, я теж продовжую сімейну традицію, адже моя мама, будучи ученицею одеської школи, також несла Почесну Вахту на Посту № 1 у парку Шевченка. Я не можу сказати, що стояти нерухомо по 20 хвилин – це легко, але, повірте, воно того варте. Нас переповнює почуття гордості за те, що ми робимо. Усі без винятку перехожі звертають на нас увагу, деякі зупиняються, цікавляться, багато що запитують, фотографуються з нами, приводять на екскурсії маленьких дітей. А це і є одне з важливих завдань Вахти Пам’яті – привернення уваги молоді до героїчної історії нашого народу.
Аня Зенич, учениця 10В класу:
– Ми дуже раді та горді тим, що нам довірили цю почесну місію – несення варти біля Вічного вогню. У школі ми завжди та з радістю беремо активну участь у військовопатріотичних заходах. Вахта Пам’яті – це зовсім особливий захід. Взявши участь у ньому, ми вже з першого дня відчули зміни – ми стали набагато серйозніші та відповідальніші. А ще ми дуже хотіли б постояти в Почесній варті на Посту № 1 у містігерої Одесі.
