Матері задоволені…
На подвір’ї Макарівської загальноосвітньої школи значне пожвавлення. Сюди з різних куточків села сходяться та з’їжджаються місцеві жителі – молоді, середнього віку, старі та діти. Люди масово йдуть на медогляд. У Макарове приїхала група лікарів, серед яких такі фахівці: педіатр, хірург, невропатолог, стоматолог, окуліст, оториноларинголог, гінеколог, дерматолог.
– Сільська рада взяла на себе відповідальність і повідомити сільчан про диспансеризацію, і забезпечити транспорт, аби підвезти до школи тих, хто далеко живе. Адже довжина населеного пункту – 7 кілометрів. По селу курсує шкільний автобус. Це за підтримки районного відділу освіти ми маємо змогу доставити стареньких на медогляд, – розповідає виконувач обов’язків Макарівського сільського голови Володимир Ґедзь.
Коридори школи заповнені людьми. Пацієнти записуються у медсестриреєстратора, займають чергу до лікарів. Все на місці, все дуже зручно. Сільчани вдячні за таке піклування про них. Не можна не помітити, як люди задоволені з того, що разом з ними на медогляді є і головний лікар Ольга Волкова, і голова районної державної адміністрації Наталія Куртогуз та заступник керівника апарату – начальник оргвідділу облдержадміністрації Володимир Кулаков. Значить, все буде добре. До того ж і увага преси їм приємна.
Сфотографуйте нас з Ольгою, – звертається до мене літня жінка.
Залюбки, – кажу їй.
Познайомилися. Надія Назаренко та Ольга Федорова чекають на прийом до терапевта. Мають свої недуги, тож треба трішки підлікуватися. Дякують всім, хто для них зробив таку добру справу.
За словами головного лікаря Ольги Волкової, під час медогляду бригада лікарів оглянула понад три тисячі чоловік. Є люди, які проходять повторне планове обстеження. Поряд з тим заслуговують уваги ряд захворювань, що виявлені вперше. Серед них – кілька онкологічних. Хворих одразу направили в обласний онкологічний диспансер.
До школи поспішають матері зі своїми малюками. Загалом у селі 170 дітей, і переважна більшість із них пройшли медогляд. Ось забігає до приміщення Олена Хімчак із дев’ятимісячною донечкою. Їй потрібно до окуліста. А Марія Цап привела на медогляд шістьох дітей шкільного віку. Матері не приховують вдячності , бо ж до райлікарні їм так клопітно добиратися.
Тетяна СТОРЧАК,власкор «Одеських вістей», Ширяївський район
Наркотик –
це не ліки
У пресцентрі «Паритет» відбулося обговорення питання про замісну терапію у наркозалежних людей. У ньому взяли участь члени громадської ради при облдержадміністрації, представники громадських організацій, правоохоронних органів.
Варто нагадати, що програма замісної терапії стартувала в області 2005 року з 50 пацієнтами. Вони перейшли на призначені лікарями дози метадону – синтетичного лікарського препарату із групи опоїдів. Про нього навіть у Вікіпедії говориться як про «застосовуваний для лікування наркотичної залежності». Але чи можна лікувати наркоманію наркотиком? Це ж те ж саме, що лікувати алкоголізм регулярними дозами спиртного, а ігрового наркомана – дозволом перебувати в казино або в просторі комп’ютерних ігор необмежений час. За таких підходів до алкоголізму та ігрової наркоманії фінал життя людини буде досить трагічним.
Замісна метадонова терапія призначається сьогодні у трьох лікувальних установах області – обласних наркологічному та протитуберкульозному диспансерах, лікарні № 1 міста Ізмаїла. За ці роки програму пройшли 650 чоловік. За рік із трьох чоловік із рецидивами повертаються двоє. Чи можна вважати такий результат позитивним?
Головна лікарка обласного наркологічного диспансеру Ольга Замнюкова відзначила неоднозначне ставлення фахівців до даної проблеми. На її думку, замісна метадонова терапія має призначатися тільки наркозалежним із тяжкою супутньою патологією, наприклад, ВІЛінфекцією, туберкульозом. Поки що ж метадон застосовують занадто широко.
Колегу підтримала Неллі Климченко із приватної клініки «Полінар». На жаль, сьогодні не існує наркології як розділу медицини. Лікареві, щоб зняти ломку у наркомана, наркотик не потрібен. Є вельми цікаві розробки Інституту мозку людини ім. Н.П. Бехтеревої, які дозволяють упоратися із хворобою. Але питання про подання допомоги наркозалежним усе більше віддається на відкуп громадським організаціям. Хоча хворобу, як відомо, мають лікувати медики, а всі інші можуть їм тільки допомагати. Підміна ролей ні до чого хорошого не призводить.
Колишні наркозалежні, що були присутні на обговоренні, однозначно висловилися проти метадону, бо при переході на нього у людей уже практично не залишається шансів побороти залежність.
Цікаво, що в Литві метадонову терапію почали застосовувати ще 1995 року. Через 10 років, у 2005му, у виступі голови комісії Сейму щодо запобігання наркозалежності Рамуне Вісоцкіте прозвучало запитання: «Чому під час експерименту у 8 разів зросла кількість наркоманів, а експеримент не був закритий?» У січні 2011 року Міністерство охорони здоров’я Казахстану створило комісію для перевірки ефективності замісної терапії. Висновки комісії були жорсткими: лікувати метадоном наркоманів неефективно і навіть небезпечно, бо він викликає щонайсильнішу фізичну та психологічну залежність!
Європейські країни, що спочатку теж пережили стадію ейфоричного ставлення до нового наркотику, значно скоротили показання до його застосування. Але на всіх, як і раніше, натискає Глобальний фонд із боротьби зі СНІДом, туберкульозом і малярією, що забезпечує країниучасниці метадонової програми наркотиком (в Україні він не виробляється).
Неллі Климченко запропонувала внести до резолюції зборів вимогу запровадити сертифікацію лікарів і акредитацію центрів, які займаються наданням допомоги наркозалежним. А також заборонити замісну терапію. Присутні одностайно підтримали цю пропозицію.
Лана ВОЛІНА
