Трагедія розігралася біля пішохідного переходу по вулиці Канатній: молодий чоловік потрапив під трамвай. Він дивом залишився живий і «швидка допомога» його забрала. З вікон четвертого поверху було видно, як до місця пригоди прибули представники міліції і трамвайного відомства. Не знаю деталей розгляду раптового «обкатування» трамваєм, але відповідь на запитання про те, чому таке могло статися, шукаю, зіставляючи багато фактів. Відомо, що згідно з Правилами дорожнього руху, чітко визначені переваги перехожих перед тими, хто керує транспортним засобом. Тоді чому водій трамвая не знизив швидкість перед пішохідним переходом, який чітко позначено і добре видно? Адже він зобов’язаний це робити, якщо навіть і немає застережної, не те що небезпечної ситуації. Очевидно, сподіваючись тільки на те, що трамвай великий і його видно здалеку.
Як відомо, перед крутими поворотами встановлюється відповідний попереджувальний знак. Але його чомусь немає в районі перехрестя вулиці Сегедської і проспекту Гагаріна, де трамваї, рухаючись у напрямку залізничного вокзалу, роблять поворот. Дуга тут досить крута і, здавалося, треба б знижувати швидкість руху, але водії чомусь збільшують її і з вітерцем мчать до зупинки біля «Імексбанку», огорожа території якого близько підходить до рейок. Перехожі, побачивши трамвай, змушені притискуватися до неї. А якщо раптом людині стане погано? З великою ймовірністю вона може впасти на рейки.
Що стосується світлофорів, то їх робота часом прямотаки цілеспрямовано зорієнтована проти перехожих. Біля сільгоспуніверситету два тижні поспіль він підморгує своїм жовтим «оком». Люди мимоволі створюють небезпечні ситуації, вибираючи зручні моменти для переходу вулиці. Водії кричать на пішоходів, а ті – на водіїв. Звичайно ж, передусім страждають люди похилого віку, яким ривки через дорогу на випередження авто не під силу.
На вулиці Пироговській, біля будинків облвійськкомату і школи, запровадили нововведення: пішоходи стоять, чекаючи зеленого світлофора, пропускаючи кілька потоків машин і трамвай. Ось тобі й усі їх переваги! Але ж тут розташовані адміністративні будинки і, як ніде, збирається багато людей.
Дивно, але біля автовокзалу біля ринку «Привоз», де приїжджі і ті, хто від’їжджає, рухаються великими групами, як правило, з багажем, зелений світлофор горить якихось двадцять секунд. Люди підтюпцем встигають добігти до середини дороги, на яку виїжджає транспорт з декількох напрямів.
Уявляю, яку реакцію такі «метаморфози» щодо «удосконалення» вуличного руху викликали б у жителів, скажімо, у тій же Варшаві або в Будапешті, Берліні, Відні… А ми якось звикли до того, що служби, покликані забезпечувати належний порядок у сфері послуг, гнуть свою, монопольну лінію. І працюють за принципом: хотіли як краще, а вийшло як завжди. Чому?
