Мій давній знайомий, довідавшись про те, що я збираюся побувати у Таїровому, порадив:
– Ти, Івановичу, тільки не їдь Люст–дорфською дорогою. Нікудишня вона. Особливо біля тракторного парку і якихось будівель, на ферми схожих.
Ми звернули зі швидкісної траси на Таїрове там, де приїжджих зустрічають барвиста арка, а перед нею щит із написом: «Дякуємо за чисті узбіччя». І вони справді чисті: без бур’янів, поліетиленових пакетів, пляшок та іншого сміття. Уздовж дороги посаджено деревця, ще не втратили яскравості осінні квіти. Просто–таки вразила чистота вулиць і провулків у самому селищі. І не випадково перше, що я запитав у селищного голови Сергія Вікторовича Шепеля, було таке:
– Чекаєте приїзду важливих гостей?
Він посміхнувся і відповів:
– Наші комунальники завжди підтримують такий лад.
– І жителі цінують це, – вступив у розмову член виконкому селищної ради Юрій Олександрович Петрусенко. – Бачите, повз контейнери у нас сміття не кидають. Навіть приїжджі. А їх багато. По артезіанську воду до нас їдуть.
Ось так і почалася наша зустріч із селищним головою, про яку ми домовилися під час вшановування ветеранів війни понад рік тому, коли він розгортав роботу щодо виконання своєї передвиборної програми. На моє прохання розповісти про зміни на краще Шепель сказав:
– Про це краще б запитати у виборців, вони оцінюють об’єктивно працю мою, моїх заступників – Анатолія Федоровича Лупаша, Валентини Дмитрівни Зовад, виконкому селищної ради і всього депутатського корпусу.
– Я, як член виконкому, скажу, що за два роки у селищі зроблено добрих справ більше, ніж за два попередні скликання депутатів, – знову вступив у розмову Петрусенко.
– Наприклад?
– Житловий фонд до ладу привели. Дахи не течуть. Опалювальні сезони пройшли без зривів. Топкове і газове обладнання, зокрема і котли, в порядку. Вулиці і навіть провулки освітлюються в темну пору доби. Стадіон – як лялечка. Трактор для проведення каналізаційних та інших робіт придбали…
– Юрію Олександровичу, Ви підприємець. Як селищна рада підтримує місцевий бізнес?
– Палиці в колеса не ставить. Важливо те, що селищний голова юрист за освітою і всі питання вирішуються оперативно й у законному порядку.
– А як же інакше, – говорить Ше–пель. – Сьогодні проводив прийом громадян. Більше тридцяти чоловік прийшли зі своїм наболілим. І чимало з хвилюючих питань не вирішувалися тому, що фахівці, до яких зверталися люди, проявляли свою некомпетентність. Один з жителів селища, який, до речі, на минулих виборах агітував земляків голосувати проти мене, «регіонала», побував у декількох інстанціях, щоб вирішити своє майнове питання. І скрізь – відмова. Коли я знайшов підтвердження його прав на одержання необхідних йому документів, він довго не міг у це повірити. Ось у цьому і є найбільша для мене радість – захистити права людини, підтримати її, допомогти їй.
Наша відверта розмова була про багато аспектів повсякденної роботи селищної ради. Зокрема і про культурне життя Таїрового, у якому відбулася важлива подія: вокальному колективу «Мрія», керованому Олександрою Валентинівною Поповою, присвоєно звання народного. І про чудовий парк, уже позолочений вереснем, де з ініціативи Юрія Олександровича Петрусенка по весні розвісили десятки шпаківень. І про життя ветеранської організації, очолюваної Фаїною Мирзоївною Шардаковою.
На всіх будинках, де жили і де ще живуть нині ветерани ВВВ, оновили своєрідні меморіальні дошки. І, як данина уваги місцевої влади до ветеранів війни (а вона така необхідна людям похилого віку), сприйнялося підтвердження того, що їм раз на тиждень доставляють безкоштовно свіже молоко, як це було обіцяно мені на торішній зустрічі з С.В. Шепелем. От вже не даремно кажуть: маленьке, та важкеньке.
Розмовляючи про турботи і справи селищної ради, ми не торкалися питань, що стосуються передвиборних перегонів. Люди самі визначаться, хто є хто, і довіряться не обіцянкам, а вирішенням конкретних життєво важливих справ. Їх нині, справ цих, дуже багато. І звичайно, розмовляючи, ми не могли залишити без уваги плин підготовки до наступної зими.
– Її розпочали ще навесні, – сказав Сергій Вікторович. – Завер–шуємо перевірку теплотраси, димоходів, вентиляційних каналів. Лише в одному з будинків знайшли неполадки і на час відключили його від газової мережі. Наше житлово–комунальне підприємство «Таїрове» працює з випередженням. Його керівник Іван Данилович Тінов, можна сказати, людина на своєму місці.
Ми зустрілися з Іваном Данило–вичем, і він повідомив, що сьогодні зимові турботи для комунальників особливо актуальні. І по–доброму відгукнувся про сантехників Юрія Івановича Швеця, Івана Івановича Турку, Миколу Григоровича Куценка, які якісно виконують усі роботи.
З гарним настроєм їхали ми до Таїрового із заступником голови обласної Ради миру Валентином Миколайовичем Шаровським, щоб уточнити деталі проведення у селищі творчої зустрічі «Вклонімося великим тим рокам», присвяченій героїчній обороні Одеси та 68–й річниці визволення України від фашистських загарбників. З гарним настроєм і поверталися, наочно переконавшись, що місцева влада трудиться на благо громади, а громада підтримує владу. Особливо приємно було довідатися, що на найгіршій ділянці тієї дороги, їхати якою нам не радив давній знайомий, нарешті розпочалися ремонтні роботи, з чим ми і привітали Сергія Вікторовича. Потискаючи руку на прощання, він, стомлений денними турботами, сказав:
– Знали б ви, скільки сил і нервів коштувало мені і виконкому, щоб зрушити цю давню проблемну брилу з місця. Я ще раз переконався у великому потенціалі проекту «Народний бюджет», ініційованого губернатором Едуардом Леонідовичем Матвійчуком. Його підтримала наша громада.
І це не випадково. Люди цінують тих, у кого слова не розходяться з ділом. Обіцяв Сергій Вікторович виборцям, що нічне освітлення буде на всіх вулицях і в провулках, і виконав обіцянку. І тепер, коли вечорами селище світиться вогнями, таїровці з доброю іронією говорять: «Лампочки Шепеля спалахнули». А це, погодьтеся, шановні читачі, багато чого варте.
