Осіннє вам вітання, мої сонячні друзі!
Ось ми знову зустрілися. За вікном із нами вже прощається красуня–осінь. Мабуть, ви здогадалися, що сьо–годні ми поговоримо саме про неї. Я повідомлю вам, діти, багато цікавих фактів про цю пору року, щоб ви легко здивували маму з татом, а може, навіть учительку. Ще ми спробуємо зробити гарний кошик із трояндами з найдоступнішого осіннього матеріалу – опалого листя. Але й це ще не все. Охоче познайомлю вас із постійними читачками «Сонечка», талановитими й чарівними дівчатками. Читаймо та навчаймося разом.
«Сонячна пошта»
Здрастуй, любе Сонечко!
Мене звуть Ліна. Пра–вильно писати ще не можу, тому попросила маму.
А ти знаєш, що я дуже люблю осінь? Запитуєш, чому? Бо мені подобається осінній бал у нашому дитячому садку. Щороку батьки купують мені на це свято найяскравіше плаття. Мама робить мені гарну зачіску й обов'язково прикрашає її жовтенькими листочками.
Я дуже люблю танцювати, співати й фотографуватися.
А ще наступного року, восени, я піду до школи. І ще більше любитиму осінь, бо там теж буде осінній бал. Але тільки вже дорослий.
Ліна, 5 років,
м. Одеса (з голосу писала мама Марина)
Творчість наших читачів
Акварельний смуток Яни Райлян
Ця пора року в кожному з нас будить натхнення. Хтось починає писати вірші, оповідання, навіть музику. А от одну з наших постійних читачок, Яну Райлян, осінь змушує братися за пензлі та фарби. Юна художниця із села Іванчанка Тарутинського району не вперше надсилає до нашої редакції свої роботи. У червні вона стала дипломантом Одеської обласної ради в межах щорічного обласного конкурсу дитячого малюнка, заснованого нашою газетою.
Захоплюється Яна не тільки малюванням. Години дозвілля часто проводить із томиком улюблених віршів. Уривок одного з них і навіяв осінній настрій, який ліг фарбами на папір:
Капли
Капли жемчужные,
капли прекрасные,Как хороши вы в лучах золотых,И как печальны вы,
капли ненастные,Осенью черной на окнах сырых.
Люди, веселые в жизни забвения,Как велики вы в глазах у другихИ как вы жалки во мраке падения,Нет утешенья вам в мире живых.
Капли осенние, сколько наводитеНа душу грусти
вы чувства тяжелого.Тихо скользите
по стеклам и бродите,Точно как ищете что–то веселого…
С. Есенин
Нашим майстрятам
Подарунок природи – кленові троянди
На деревах жовтіють останні осінні листочки. Вони можуть прикрасити не лише парки та вуличні доріжки. З їхньою допомогою можна змайструвати дуже гарну прикрасу для дому.
Сьогодні «Сонечко» пропонує зробити кошичок із трояндочками з кленового листя. Пам’ятаєте, якось ми з вами, діти, майстрували щось подібне з паперу? Але тепер нам знадобляться зовсім інші матеріали.
Отже, запрошуємо батьків на осінню прогулянку і разом збираємо гарні кленові листочки. По поверненні додому розкладаємо їх і вибираємо найширші та найбільші. З них і вийдуть найшикарніші квіти. Ще знадобляться: пінопласт, ножиці, ніж, нитки. Кошичок можна взяти вже готовий. Він може бути будь–якої форми та розміру. Потрібно враховувати лише кількість троянд, які ви хочете в нього помістити. Ми пропонуємо взяти симпатичний козуб, виготовлений із виноградних лозин.
Отже, беремо пінопласт, вирізаємо основу по контуру кошичка. Потім ручкою або олівцем намічаємо місце розташування трояндочок. А тепер увага: створюємо трояндочку! Листок клена складаємо наполовину, закручуємо в трубочку. Наступний листочок прикладаємо до першого й також закручуємо, трохи приспускаючи з одного краю. Так ми формуємо пелюстки трояндочки. Складені листочки скріплюємо ниткою. Не забудьте акуратно обрізати кінчики.
Потім робимо дірки в намічених місцях на пінопластовій основі. Вставляємо та закріплюємо трояндочки у зроблених отворах. Крайцята кошика теж можна прикрасити листям. Радимо використовувати для цього листочки іншого кольору. Наприклад, виберіть листочки із червонуватим відтінком. Кошичок готовий! Його можна подарувати комусь із дорогих людей або просто прикрасити вітальню.
Цікавинки
Прощальна посмішка року
Як звичайно, «Сонечко» назбирало для вас, діти, цілий віз різноманітних цікавих фактів. Розбирайте та діліться з друзями та близькими людьми.
- Ще на початку XX століття ірландці першого серпня проводжали літо. Ця традиція пішла від кельтського свята Брон Трограйн (в Ірландії – Лугнасад). З давніх часів в Ірландії вважають, що осінь починається із серпня, хоча в усій Північній півкулі цей місяць вважається останнім місяцем літа.
- Мовою індіянців мікмаків деякі дерева названі у відповідності зі звуком, який видає вітер, дмучи крізь них восени через годину після заходу сонця. Причому зі зміною цього звуку змінюються і назви дерев.
- Вчені довели, що восени людина найкраще сприймає прекрасне та розуміє мистецтво. Пов'язано це, як не дивно, лише з тим, що наш мозок краще охолоджується. Саме тому аукціони, виставки та інші події культурного життя часто проходять саме восени.
- У Португалії можна цілком законно та безкарно не виходити на роботу, якщо йде дощ. (Цю цікавинку батькам краще не показувати, бо в Україні такого чудового закону ще немає).
- Усі ми знаємо, що восени деякі види птахів відлітають до теплих країн. Так от, учені орнітологи дослідили, що шикування клином дає птахам змогу знизити енерговитрати аж на 25%. Коли ватажок робить мах крилами донизу, позаду утворюється висхідний струмінь повітря. Молоді та слабші птахи, що летять за ватажком, використовують цей струмінь, який силою виштовхує їх вперед.
- Діти, народжені восени, живуть довше і мають міцніше здоров'я, оскільки мама на великому терміні вагітності харчується свіжими овочами та фруктами і буквально «просочується» вітамінами.
І ще осінь часто називають прощальною посмішкою року. Але ж ми з вами не збираємося, звісно, облишати посміхатися. Навпаки, проводжаймо осінь і зустрічаймо красуню–зиму лише з променистими посмішками.
