На розширене засідання архітектурно­містобудівної ради при управлінні регіонального розвитку, містобудування й архітектури облдержадміністрації були винесені «Схема планування території Одеської області» та «Схема планування територій курортно­оздоровчого й рекреаційного призначення Одеської області». Обидва документи розробили в Українському НДІ проектування міст «Діпромісто» ім. Ю. Білоконя на базі проектів 2005–2007 років зі змінами й доповненнями за період 2007–2009 років.

У засіданні взяли участь перший заступник голови обласної ради Микола Тіндюк, заступник голови облдержадміністрації Олександр Малін, начальник управління регіонального розвитку, містобудування й архітектури ОДА Наталя Єрохіна, депутати облради, представники місцевих органів влади, головні архітектори районів і міст.

Розділили на чотири зони

Відкриваючи засідання, Олександр Малін підкреслив важливість розглянутих документів, які повинні стати міцним каркасом для всього перспективного планування. У зв'язку з набранням чинності з 1 січня майбутнього року низки статей Закону України «Про містобудівну діяльність», без затверджених схем планування територій не можна буде, зокрема, виділяти земельні ділянки під реалізацію інвестиційних проектів. Це відразу позначиться на надходженнях до бюджетів різних рівнів. Тому запропоновані схеми планування територій треба розглянути, доробити й на найближчій сесії обласної ради ухвалити.

Микола Тіндюк, своєю чергою, акцентував увагу присутніх на унікальному курортно­рекреаційному потенціалі області. До нього треба дбайливо ставитися та враховувати його особливості при реалізації всіх масштабних проектів. У цьому й покликані допомогти підготовлені київськими розробниками документи.

Начальник архітектурно­планувального управління «Діпроміста» – головний архітектор проекту Володимир Токар виклав пропозиції щодо розвитку функціонально­планувальних елементів і оздоровчо­рекреаційних територій.

Так, розробники вбачають нашу область розділеною на 4 основні зони: урбанізації з основними центрами розселення людей, прикордонного співробітництва, оздоровчо­рекреаційну й сільськогосподарську.

Володимир Олександрович згадав запропоновану урядом кілька років тому ідею створення Одеської агломерації, що включає Іллічівськ, Южне, Теплодар, Комінтернівський, Овідіопольський, Біляївський, Білгород­Дністровський, Роздільнянський райони. На його думку, її реалізація дозволила б Одесі стати потужним багатофункціональним центром (порти, митниці, транспортні коридори). Адже вже сьогодні Одещина є найактивнішою областю у сфері транскордонного співробітництва.

Проектувальники оцінили рекреаційно­оздоровчий ресурс області в один мільйон місць. На їхню думку, за 20 років, на які розраховані Схеми планування, цей потенціал удасться задіяти лише на третину.

На думку Олександра Маліна, рекреаційно­оздоровчий ресурс області недооцінений. Він також висловив подив, що не передбачені точки водозабору й охоронні зони від смт Чорноморське до Південних очисних споруд. Хоча завершується будівництво колектора, на який підуть стоки від усіх населених пунктів, що перебувають у цьому районі. Не згадане й село Лебедівка Татарбунарського району, що має дуже високу рекреаційну привабливість.

Олександр Малін завважив даний розділ роботи виконаним неякісно.

Транспортні вузли проблем

Заступник начальника сектору транспортних мереж «Діпроміста» Олексій Шаповалов розповів про розвиток транспортної інфраструктури (порти, автомобільні дороги, повітряний і морський транспорт).

Якщо на сьогодні область має довжину автомобільних доріг, рівну 8200 кілометрам із щільністю 240 кілометрів на 1000 квадратних кілометрів, то через 20 років довжина має зрости до 10500 кілометрів, а щільність – до 315 кілометрів на 1000 квадратних кілометрів.

Розробники поскаржилися на малу кількість доріг першої технічної категорії, що є обов'язковим для територій, по яких проходять міжнародні транспортні коридори. Цей недолік доведеться усувати. Як і підвищувати клас автостанцій у таких містах, як Одеса, Котовськ, Ізмаїл.

Начальник Головного управління економіки облдержадміністрації Олег Муратов звернув увагу на відсутність у Схемах планувань територій згадок про такий транспортний вузол, як Малий Аджалицький лиман, де розташований порт Південний, залізничну гілку Ізмаїл – Рені, без якої серйозний розвиток прикордонної зони неможливий. А Олександр Малін сказав про те, що не враховано плани щодо розвитку Облавтодору, Іллічівського порту, якому для збільшення потужності зернових терміналів потрібні будуть дороги з великою пропускною здатністю. Він також висловився проти будівництва мосту через Куяльницький лиман, що може остаточно погубити цю унікальну водойму.

Начальник інженерно­планувального відділу «Діпроміста» Володимир Муха зосередив свою увагу на розв’язанні екологічних проблем і розвитку інфраструктури.

Так, лише 6% території області займають ліси. За нормами їх мусить бути 9%. Це означає, що під саджання лісу доведеться знайти 216 гектарів. У Схемах планування територій закладено обходи автомобільними трасами великих міст, щоб захистити людей від шкідливих вихлопів з автомобілів.

Розробники вважають за необхідне побудувати в області 11 сміттєпереробних заводів і 5 підприємств із переробки будівельного сміття.

– Навіщо стільки? – резонно запитав Олександр Малін. – Багато будують здебільшого в Одесі та передмістях. Там і потрібні підприємства з переробки будівельного сміття. Але при цьому у вас нічого не говориться про те, як переробляти намулові осади, і чи можна відмовитися від хвилерізів?

На завершення, оскільки часто розробники спиралися на статистичні дані ще 2005 року, Олександр Малін запропонував їм попрацювати з начальниками всіх управлінь облдержадміністрації, щоб до розгляду Схем планування територій на сесії обласної ради внести в них необхідні корективи.