Про наслідки квапливого вступу нашої країни до СОТ сьогодні говорять і пишуть дуже багато. По суті, Україна перетворилася на полігон для ввезення неякісної та часом небезпечної продукції. Дещо заниженими виявилися і критерії забезпечення якості товарів на вітчизняних виробництвах. Зарадити цій ситуації можна лише шляхом підготовки власних висококласних фахівців, які допоможуть знайти прийнятний баланс інтересів у розвитку національної економіки та міжнародного розподілу праці, зуміють передбачити настання криз і запропонують ефективні шляхи протидії їм. Розуміючи усе це, уряд України ухвалив перетворити Одеський державний інститут вимірювальної техніки на Одеську державну академію технічного регулювання та якості.
Одеська державна академія технічного регулювання та якості – вуз унікальний. Він веде відлік своєї славної історії з 1945 року. Тоді Одеський технікум вимірів першим у СРСР розпочав підготовку кадрів у сфері метрології та управління якістю. За 66 років роботи було підготовлено понад 40 тисяч фахівців, які успішно працюють у багатьох країнах світу, очолюючи служби держстандартів, органи зі стандартизації та сертифікації, профільні науководослідні інститути та дослідні лабораторії. Дві філії – у Москві і Свердловську перетворилися на самостійні вузи. Одеська державна академія технічного регулювання та якості – переможець Всеукраїнського національного конкурсу якості продукції «100 найкращих товарів (робіт, послуг)» у номінації «Освітні послуги».
Країни Азії, які впевненіше за всіх інших виходять із глобальної фінансовоекономічної кризи, першими оцінили важливість та перспективність підготовки фахівців у сфері метрології, стандартизації, сертифікації та управління якістю. Вони направляють своїх студентів до Одеси, до державної академії технічного регулювання та якості. І рівнем підготовки, зважаючи на все, дуже задоволені. Державні нагороди за підготовку кадрів академія одержала від керівництва В’єтнаму та Лаосу. Її робота також була відзначена Почесною грамотою Кабінету Міністрів України.
– Зараз велику зацікавленість виказує Китай, – говорить ректор академії, доктор технічних наук, перший віцепрезидент Міжнародної академії стандартизації, заслужений працівник сфери послуг України Леонід Коломієць. – Надійшли пропозиції від багатьох китайських інститутів, щоб початкову підготовку студенти одержували вдома, а до нас приїжджали для навчання в магістратурі та аспірантурі. На етапі обговорення перебуває аналогічна домовленість із Іраком. Років 20 тому тоді ще технікум вимірів успішно співпрацював із професійною гімназією у Болгарії. Настав час відновлювати співпрацю: на пропозицію болгарської сторони випускники цієї гімназії будуть продовжувати навчання на старших курсах Одеської державної академії технічного регулювання та якості. Ректор Московської академії стандартизації, метрології та сертифікації виступила із пропозицією відкрити там філію Одеської академії. Крім того, росіяни зацікавлені в обміні викладачами та студентами. Є ідеї щодо співпраці із сусідньою Молдовою. Тобто, ставши членом Євросоюзу, країна поособливому відчула необхідність підготовки кадрів у сфері технічного регулювання.
У цих країнах розуміють необхідність правильного захисту свого ринку від неякісної та небезпечної продукції, тому й намагаються готувати фахівців у вузі, що має найбільший досвід, чудову матеріальнотехнічну базу та високий міжнародний авторитет. Крім того, у Європі, та й у світі, таких профільних вузів просто немає.
В Академії реалізується ступеневий принцип підготовки кадрів. Наприклад, приходячи до коледжу при академії після 9го класу школи, студент одержує перший диплом як молодший фахівець, наприклад, у сфері вимірів – електротеплотехнічних або механічних. Другий диплом, бакалавра, він одержує з метрології, стандартизації та сертифікації. Третій диплом магістра або фахівця – це вже диплом про здобуття закінченої вищої освіти.
Існування коледжу при академії дає змогу забезпечувати хорошу передвузівську підготовку випускників шкіл, які можуть вступити до Одеської державної академії технічного регулювання та якості для здобування вищої освіти, а також почати самостійну роботу.
Зовсім недавно до академії звернулися представники Кримського центру стандартизації та метрології – їм потрібні фахівці з метрології. Хоч перелік об’єктів сертифікації в Україні скорочується, для роботи на закордонних ринках, забезпечення конкурентоспроможності, а також для одержання міжнародного сертифікату вітчизняним підприємствам без метрологів та інших фахівців у сфері якості не обійтися.
– Цього року ми організували філію – інститут з підвищення кваліфікації в Києві, – веде далі Леонід Володимирович. Вже протягом 20 років успішно працює філія в Білій Церкві. Збираємося відкривати філію в Кіровограді. При академії створено науководослідний інститут з експериментальної метрології. Скрізь нові підрозділи очолюють молоді доктори наук. Їм саме й потрібно рухати нашу науку вперед. Відкрили аспірантуру, формуємо спецраду із захисту дисертацій. Відповідно до вимог Болонського процесу, з’явилася нова спеціальність, що йде на стику технічних та педагогічних знань. Це спеціальність «Освітні виміри».
На базі Одеської державної академії технічного регулювання та якості функціонують відділення Міжнародної академії стандартизації та Міжнародної академії інформаційних технологій, секретаріат технічного комітету стандартизації ТК 163 «Якість освітніх послуг». Його очолює Л.В. Коломієць. Тобто наш, одеський, вуз є головним, який визначає основні тенденції розвитку, стандарти навчання та системи контролю якості освітніх послуг. І кожен, хто хоче здобути сучасну, затребувану та конкурентоспроможну освіту, має унікальну можливість обрати для цього Одеську державну академію технічного регулювання та якості.
